Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №695/4281/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03 березня 2026 рокуСправа №: 695/4281/25

Номер провадження 3/695/316/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В.,

за участю:

секретаря с/з – Оніщенко Н.В.,

прокурора – Циганника А.В.,

захисника - адвоката Бруса С.М.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області одночасно надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, які складено управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Пунктом 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Постановою суду від 07.11.2025р. вказані справи, на підставі ст. 36 КУпАП об`єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер справи № 695/4281/25.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №472/2025 від 11.09.2025 ОСОБА_1 , будучи головою Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення , пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», на користь приватних інтересів, не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо виплати секретарю Вознесенської сільської ради премії за березень 2025 року у розмірі 15%, що стало підставою для видачі розпорядження від 10.03.2025 №36-к, враховуючи, що остання голосувала «за» рішення №61-18/VIII «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році» на 61 сесії 19.12.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №473/2025 від 11.09.2025 ОСОБА_1 , будучи головою Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону, на користь приватних інтересів, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо виплати секретарю Вознесенської сільської ради премії за березень 2025 року у розмірі 15%, що стало підставою для видачі розпорядження від 10.03.2025 за №36-к, враховуючи, що остання голосувала «за» рішення №61-18/VIII «Про умови доплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році» на 61 сесії 19.12.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною другою ст. 172-7 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №474/2025 від 11.09.2025 ОСОБА_1 , будучи головою Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону, на користь приватних інтересів, не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо виплати начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради за березень 2025 року у розмірі 54%, що стало підставою для видачі розпорядження від 10.03.2025 за №36-к, враховуючи, що остання є депутатом цієї ж ради і голосувала «за» рішення №61-18/VIII «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році» на 61 сесії 19.12.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №475/2025 від 11.09.2025 ОСОБА_1 , будучи головою Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону, на користь приватних інтересів, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо виплати начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради премії за березень 2025 року у розмірі 54%, що стало підставою для видачі розпорядження від 10.03.2025 за №36-к, враховуючи, що остання є депутатом цієї ж ради і голосувала «за» рішення №61-18/VIII «Про умови доплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році» на 61 сесії 19.12.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною другою ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись принципом рівності сторін і вимог змагальності процесу, регламентованих статтею 6 параграфом 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також керуючись позицією рішення Європейського суду з прав людини від 6 березня 2017 року у справі «Карелін проти Російської Федерації» судом були вислухані особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурор, а також свідки.

У судовому засіданні прокурор стверджував, що матеріали справи містять достатньо доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП та просив застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу. В обґрунтування своїх доводів вказував, що до виключної компетенції депутатів та секретаря Вознесенської сільської ради належить затвердження умов та складових оплати праці сільського голови. Тому голова сільської ради зацікавлений у створенні матеріальних умов депутатам, які є одночасно працівниками сільської ради та секретарю цієї ж ради. Так, розпорядженню голови Вознесенської сільської ради Титаренка О.В. від 10.03.2025 за №36-к, яким секретарю Вознесенської сільської ради ОСОБА_2 встановлено премію у розмірі 15% посадового окладу, а начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради ОСОБА_3 премії у розмірі 54% посадового окладу, передувало прийняте 19.12.2024 на 61 сесії Вознесенської сільської ради VIII скликання рішення №61-18/VIII «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році», яким затверджено умови та складові оплати праці голови Вознесенської сільської ради ОСОБА_1 , у тому числі, щомісячної премії. Відповідно до виписки з протоколу вказаного засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 схвально голосували за питання №18 «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році». Таким чином, надання премій депутатам та секретарю Вознесенської сільської ради, які схвально голосували або будуть голосувати за умови та складові оплати праці сільського голови є тими обставинами, які свідчать про наявність у діях сільського голови ОСОБА_1 суперечності між приватним інтересом та його повноваженнями. Прийняття вказаного розпорядження розцінюються правоохоронними органами як винагорода ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попереднє голосування за умови оплати праці ОСОБА_1 .. За вказаних обставин умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він будучи ознайомлений із вимогами Закону України «Про запобігання корупції» про обов`язки, заборони та обмеження, навмисно і протиправно їх порушив, а саме не повідомив про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів та прийняв розпорядження від 10.03.2025 за №36-к, що розцінюється як взаємне «підтримування рішень» та створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, не визнав, заперечував зміст протоколів про адміністративні правопорушення, просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Пояснив, що ні з ОСОБА_2 , ні із ОСОБА_3 позаслужбових стосунків немає, будь-яких переваг чи вигод за будь-які голосування останнім не надавав, жодного приватного інтересу при призначенні їм премій не мав та не має. При призначенні працівникам сільської ради премій на будь-які вигоди для себе не розраховує.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Брус С.М. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Вказував, що із зібраних у даній справі доказів не вбачається, що у ОСОБА_1 був наявний будь-який конфлікт інтересів. Крім того питання присвоєння премій працівникам виконавчого комітету та виконавчих органів, фінансового відділу Вознесенської сільської ради чітко регульоване відповідним Положенням, копія якого додана до матеріалів справи. При цьому особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення чомусь не враховано, що ОСОБА_1 самостійно розміру премії ні працівникам виконавчого комітету, ні секретарю сільської ради не визначав та не визначає. Просив суд при розгляді даної справи врахувати клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке отримано судом 19.11.2025р.

Згідно клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бруса С.М. про закриття провадження у справі, на думку особи, яка склала вказані протоколи, між приватним інтересом голови Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість видання ним відповідного розпорядження. Особа, яка склала протокол про адміністративні правопорушення робить припущення, що «За наявності вищезазначеного приватного інтересу голова Вознесенської сільської ради Черкаської області ОСОБА_1 міг суб`єктивно та упереджено прийняти рішення щодо виплати премії, яке оформлене розпорядженням від 10.03.2025 № 36-к.». Разом із тим згідно Положення про порядок преміювання працівників виконавчого комітету та виконавчих органів, фінансового відділу Вознесенської сільської ради, затверджене рішенням сесії Вознесенської сільської ради №10-34/VIII від 20.05.2021 року (п. 4.1, п.,п. 4.3 - 4.5) вбачається, що сільський голова не визначає розмір премії підлеглим працівникам виконавчого комітету самостійно та одноосібно за власним бажанням. Порушення процедури призначенні премії, яка встановлена вказаним Положенням, матеріалами справи не доведено та не встановлено. Крім того вказує, що матеріали справи, зокрема додані подання на преміювання, свідчать про те, що розмір премії та надбавок, які були подані ОСОБА_1 для затвердження, не відрізнявся від розмірів, зазначених у поданнях начальника відділу загальної, організаційної, реєстраційної та кадрової роботи виконавчого комітету, що підтверджує, що сільський голова не збільшував і не зменшував розмір премії жодному працівнику апарату у порівнянні з розрахунковими пропозиціями, які були йому подані. ОСОБА_1 діяв межах своїх посадових обов`язків та виконував рішення сільської ради, яким затверджено положення про преміювання працівників Вознесенської сільської ради. Визначена процедура преміювання та нормативно-правові акти виключають можливість діяти на власний розсуд (встановити або не встановити надбавку, визначати той чи інший розмір надбавки), передбачають чіткі умови, за наявності яких встановлюється надбавка до посадового окладу. Доводи уповноваженої на складання протоколу особи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як підпорядковані працівники діяли в інтересах керівника ОСОБА_1 , який таким чином віддячив їм є необґрунтованими, не спираються на жоден доказ та зводяться до припущень самої особи, яка склала протокол.

У ході розгляду справи було допитано свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили суду, що вони не задоволені поточною діяльністю сільського голови та роботи сільської ради через незадовільний благоустрій громади, відсутність транспортного сполучення, не належний стан доріг та відсутність аптечного пункту. Свідки наголосили, що на пленарних засіданнях сесій, зокрема на 73-й сесії сільської ради, пріоритетними питаннями є преміювання працівників виконкому та голови сільських ради, тоді як питання устрою громади, в тому числі й питання соціальної підтримки сімей військовослужбовців та розвитку інфраструктури, на їхню думку, ігноруються. Також свідки висловили переконання, що у діях сільського голови наявний конфлікт інтересів, оскільки депутатський корпус складається переважно з працівників виконавчого комітету сільської ради, а тому вони вважають необхідним відсторонити голову від займаної посади.

Крім того, в якості свідків було допитано працівників виконавчого комітету Вознесенської сільської ради, а саме:

ОСОБА_9 , яка пояснила суду, що вона працює на посаді головного спеціаліста відділу бюджету та бухгалтерського обліку виконкому Вознесенської сільської ради. В межах виконання своїх посадових обов`язків вона здійснює нарахування заробітної плати працівникам апарату на підставі затверджених штатних розписів та кошторисів. Процедура преміювання має регламентований характер: розмір премії у відсотковому відношенні визначається спеціалістами відділу бухгалтерського обліку, виходячи з наявного залишку фонду оплати праці. За результатами проведених розрахунків формується зведена таблиця, яка передається начальнику відділу ОСОБА_10 для перевірки. На підставі вказаних даних готується проект розпорядження, який подається на підпис сільському голові. Сільський голова підписує розпорядження лише після погодження розрахунків профільними фахівцями за відсутності зауважень та особисто сільський голова розмір премій підлеглим працівникам не визначає. Преміювання здійснюється виключно відповідно до Положення про порядок преміювання. Свідок вказує, що їй не відомі факти встановлення вищих розмірів премій окремим працівникам, які одночасно є депутатами сільської ради, порівняно з іншими співробітниками;

ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що вона працює на посаді начальника відділу загальної організаційної та кадрової роботи виконкому Вознесенської сільської ради. Розрахунком премій для працівників займається відділ бюджету та бухгалтерського обліку На основі цього розрахунку вона готує проект розпорядження, що подається на підпис голови. Щодо керівників відділів, такі проекти розробляються заступником голови. При визначенні розміру премії враховуються виключно об`єктивні чинники: обсяг залишку фонду оплати праці та стаж роботи конкретного працівника. Статус працівника як депутата сільської ради жодним чином не впливав на розмір його преміювання. Сільський голова жодного разу не редагував проекти розпоряджень, не вносив змін до розмірів премій та не давав вказівок щодо їх коригування;

ОСОБА_11 , яка пояснила суду, що вона перебуває на посаді начальника відділу соціального захисту населення. Вона сидить в одному кабінеті із ОСОБА_3 та має такий же розмір заробітної плати як і в останньої. Про будь-яке поблажливе ставлення до ОСОБА_3 з боку голови сільської ради їй не відомо.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бруса С.М., свідків, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції цих норм за своїм змістом є бланкетними адміністративно-правовими нормами, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, ст.ст. 1, 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст.59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норми ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» (далі Закону) - правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону, приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Отже, беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Відтак, суд виходить із того, що для констатації складу адміністративного проступку, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, визначальним є встановлення факту саме реального, а не уявного чи потенційного конфлікту інтересів. У контексті корупційних правопорушень предметом доказування є не лише сам факт вчинення дії, а доведеність ситуації, за якої приватна заінтересованість особи фактично вплинула на об`єктивність виконання службових повноважень, створюючи реальну суперечність між приватним та публічним інтересом.

Суд наголошує, що для кваліфікації дій за ст. 172-7 КУпАП правозастосовна діяльність має спиратися на обов`язкову сукупність чотирьох юридичних фактів: 1) наявність чітко визначеного приватного інтересу; 2) наявність службового повноваження; 3) реальна суперечність між ними; 4) безпосередній вплив цієї суперечності на прийняте рішення. Відсутність бодай одного елемента з вказаної сукупності нівелює склад правопорушення.

Дана позиція відповідає роз`ясненням Вищого спеціалізованого суду України (лист №223-943/0/4-17 від 22.05.2017), згідно з якими конфлікт інтересів повинен бути очевидним і передбачуваним, а не гіпотетичним.

Тягар доведення цих обставин покладено на уповноважену особу, що складає протокол про адміністративне правопорушення, оскільки стандарт доведення «поза розумним сумнівом» вимагає, щоб сукупність доказів виключала будь-яке інше об`єктивне пояснення подій (аналогічна позиція викладена у постанові ККС ВС від 09.04.2020 у справі № 761/43930/17).

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді визначено: дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Тобто, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Отже, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Відтак у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією подібного роду має бути відображено встановлення наявності сукупності юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: у чому полягав приватний інтерес, на задоволення якого особа діє (корисливий або інший особистий інтерес, який спрямований на задоволення особистих фізичних (біологічних), духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб); у чому полягала суперечність між приватним інтересом особи та його службовими повноваженнями та про те, що така суперечність вплинула та яким чином вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Окремої уваги заслуговує питання суб`єктивної сторони складу правопорушення. Специфіка ст. 172-7 КУпАП передбачає наявність прямого умислу та корисливого мотиву. Особа повинна не лише усвідомлювати наявність конфлікту, а й свідомо використовувати свої повноваження для отримання незаконних благ.

Втім, системний аналіз Закону України «Про оплату праці» та ст. 43 Конституції України дає підстави стверджувати, що отримання заробітної плати та її складових (премій, надбавок) за своєю суттю не може виступати безумовним мотивом корупційного правопорушення. Заробітна плата є гарантованою винагородою за виконану роботу, розмір якої залежить від професійних якостей та умов праці, а не від волі керівника.

Оцінюючи надані докази, що містяться в матеріалах справи суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до інкримінованих правопорушень, виходячи з наступного.

Суть звинувачення ОСОБА_1 у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, від 11 вересня 2025 року за №472/2025; №473/2025; №474/2025; №475/2025 зводиться до того, що останній, будучи головою Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо виплати секретарю Вознесенської сільської ради ОСОБА_2 премії за березень 2025 року в розмірі 15% та начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради ОСОБА_3 премії за березень 2025 року - у розмірі 54%, що стало підставою для видачі розпорядження від 10.03.2025 № 36-к, враховуючи, що останні, будучи депутатом цієї ж ради голосували «за» рішення № 61-18/VIII «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році» на 61 сесії 19.12.2024.

Такі дії Вознесенського сільського голови ОСОБА_1 щодо прийняття рішення та підписання розпорядження про преміювання секретаря сільської ради ОСОБА_2 та начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради ОСОБА_3 , особою, яка склала протоколи про вказані правопорушення, розцінюються як винагорода ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попереднє голосування «за» рішення «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році».

Судом досліджено додане до матеріалів справи рішення №61-18/VIII від 19.12.2024 «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році», яким встановлено надбавки, премії та матеріальну допомогу ОСОБА_1 .

Із доданої до матеріалів справи копії протоколу поіменного голосування від 19.12.2024 61-ї позачергової сесії Вознесенської сільської ради VIII скликання вбачається, що участь у голосуванні по вказаному питанні приймало десятеро депутатів, серед яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рішення було прийнято одноголосно, ОСОБА_1 у прийнятті вказаного рішення участі не брав.

Судом також проаналізовано рішення №48-16//VIII від 21.12.2023 «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови», яким також встановлено надбавки, премії та матеріальну допомогу ОСОБА_1 на 2024 рік.

Із доданої до матеріалів справи копії протоколу поіменного голосування від 21.12.2023 48-ї позачергової сесії Вознесенської сільської ради VIII скликання вбачається, що участь у голосуванні по вказаному питанні приймало одинадцятеро депутатів, серед яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рішення було прийнято одноголосно, ОСОБА_1 у прийнятті вказаного рішення участі не брав.

Вказані матеріали свідчать, що рішення про встановлення премій та надбавок сільському голові на 2024 рік було прийнято депутатським корпусом одноголосно. Аналогічна ситуація спостерігалася і при голосуванні за 2023 рік. Це означає, що голоси двох згаданих у протоколі депутатів не були визначальними, не створювали необхідну більшість і жодним чином не впливали на кінцевий результат. Рішення було б прийняте і без їхньої участі, що нівелює будь-яку особливість їхньої позиції для голови сільської ради.

Порівняльний аналіз рішень за 2023 та 2024 роки показує фактичну ідентичність параметрів оплати праці голови сільради. Розміри премій, матеріальної допомоги та надбавок залишилися незмінними. Єдине розходження — збільшення надбавки за вислугу років з 15% до 20%, що не є критичним.

Таким чином вбачається, що депутати підтримали умови праці керівника громади, які фактично не змінилися в порівнянні із попереднім роком.

Відтак, оскільки процедура преміювання була ідентичною протягом років, а голосування депутатів незмінним, суд не вбачає жодного причинно-наслідкового зв`язку між позицією депутатів та діями сільського голови.

Згідно розпорядження №36-к від 10.03.2025 «Про преміювання працівників виконавчого комітету Вознесенської сільської ради на березень 2025 року» за підписом сільського голови ОСОБА_1 , на підставі ст.. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови КМУ від 09.03.2006 за №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», постанови КМУ від 19.06.2019 за №525 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 за №268» Наказом Міністерства юстиції від 02.10.1996 за №77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури судів та інших органів», Положенням про порядок преміювання працівників виконавчого комітету та виконавчих органів, фінансового відділу Вознесенської сільської ради, затверджене рішенням сесії Вознесенської сільської ради №10-34/VIII від 20.05.2021 року, секретарю Вознесенської сільської ради ОСОБА_2 виплачено премію за березень 2025 року в розмірі 15%, а начальнику відділу землевпорядкування, будівництва, містобудування житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вознесенської сільської ради ОСОБА_3 в розмірі 54%

На думку особи, яка склала вказані протоколи, між приватним інтересом голови Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість при підписанні вказаного розпорядження та встановлені премій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

На підтвердження вказаних доводів у протоколах, особа, яка їх склала, посилається на п. 1.1 Розділу І та п. 4.1 Розділу 4 зазначеного вище Положення №10-34/VIII від 20.05.2021, вказуючи на те, що оцінювання показників роботи секретаря сільської ради, заступника сільського голови, начальників відділів виконавчого комітету, начальників самостійних відділів (юридичних осіб) з метою нарахування премії проводить сільський голова.

Відповідно до п. 1.1 Розділу І вказаного Положення про порядок преміювання працівників виконавчого комітету та виконавчих органів, фінансового відділу Вознесенської сільської ради, затверджене рішенням сесії Вознесенської сільської ради №10-34/VIII від 20.05.2021 року, це Положення визначає джерела, умови, показники і порядок преміювання працівників виконавчих органів, зокрема сільського голови, заступника сільського голови, секретаря сільської ради, начальників, спеціалістів, службовців, робітників відділів виконавчого комітету, старостів, начальників та працівників самостійних відділів (юридичних осіб).

Пунктом 4.1 Розділу 4 вказаного Положення передбачено, що оцінювання показників роботи секретаря ради, заступників сільського голови, начальників відділів виконавчого комітету, начальників самостійних відділів (юридичних осіб) з метою нарахування премії проводить сільський голова.

Згідно п. 4.3 Положення, начальник відділу бюджету бухгалтерського обліку-головний бухгалтер та бухгалтер фінансового відділу щомісяця до 25 числа розраховує загальну суму коштів, що спрямовується на преміювання та подає на розгляд сільського голови.

Згідно п. 4.4 Розмір місячної, квартальної або річної премії встановлюється працівникам виконавчих органів згідно розпорядження сільського голови в залежності від особистого внеску в загальний результат роботи.

Пунктом 4.5 Положення передбачено, що після розгляду пропозицій сільським головою: начальник відділу загальної, організаційної, реєстраційної та кадрової роботи виконавчого комітету готує розпорядження про преміювання і передає його на затвердження сільському голові до 25 числа поточного місяця; бухгалтер фінансового відділу готує наказ на преміювання і передає його на затвердження начальнику фінансового відділу до 25 числа поточного місяця.

Із вказаного вище Положення вбачається, що сільський голова не визначає розмір премії підлеглим працівникам виконавчого комітету самостійно та одноосібно за власним бажанням.

Згідно з п. 4.3 цю суму щомісяця розраховує та подає на розгляд сільського голови начальник відділу бюджету, головний бухгалтер та бухгалтер фінансового відділу.

Згідно з п. 4.4 розмір премії встановлюється працівникам згідно розпорядження сільського голови.

Аналізуючи вказане розпорядження №36-к від 10.03.2025 «Про преміювання працівників виконавчого комітету Вознесенської сільської ради на березень 2025 року» суд зазначає, що останнє не є актом індивідуальної дії щодо конкретної особи (депутата/секретаря сільської ради), а являє собою зведений документ, який стосується 31 працівника апарату.

Особою, яка склала протокол не надало жодних доказів того, що умови преміювання вказаних осіб чимось вирізнялися на фоні інших. Відсутність будь-якої винятковості чи індивідуалізації у виплатах свідчить про те, що мотивом підписання розпорядження був загальний виробничий процес, а не особисте ставлення до окремого працівника.

Варто наголосити, що надані матеріали справи не містять достатнього доказового обґрунтування щодо наявності реального конфлікту інтересів саме у зв`язку з видачею сільським головою розпорядження про преміювання від 10.03.2025 № 36-к. Аргументація, викладена у протоколах про адміністративні правопорушення, не містить чіткого розмежування та аналізу, чим саме спірне розпорядження якісно чи кількісно відрізняється від інших аналогічних актів, які видавалися сільським головою в межах його щомісячних повноважень.

Проведений аналіз розпоряджень про преміювання працівників виконавчого комітету Вознесенської сільської ради за попередні та наступні періоди спростовує припущення про неправомірне збільшення чи зменшення розміру премій певним особам.

Зокрема розмір премій, встановлений для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не зазнав змін як до, так і після прийняття сесійного рішення № 61-18/VIII від 19.12.2024 «Про умови оплати праці Вознесенського сільського голови у 2025 році».

Проаналізувавши додані до матеріалів справи розпорядження «Про преміювання працівників виконавчого комітету Вознесенської сільської ради» за листопад 2024 – липень 2025 судом встановлено, що премія секретарю Вознесенської сільської ради та виконавчого комітету Вознесенської сільської ради ОСОБА_2 встановлювалась у розмірі 25% посадового окладу у листопаді 2024; 25% посадового окладу за грудень 2024; 15% посадового окладу за січень 2025; 15% посадового окладу за лютий 2025; 15% посадового окладу за березень 2025; 15% посадового окладу за квітень 2025; 15% посадового окладу за травень 2025; 15% посадового окладу за червень 2025; 15% посадового окладу за липень 2025.

Аналогічні обставини вбачаються і з аналізу розпоряджень щодо преміювання ОСОБА_3 , якій за листопад 2024 встановлено премію у розмірі 60% посадового окладу; 60% посадового окладу за грудень 2024; 54% посадового окладу за січень 2025; 54% посадового окладу за лютий 2025; 54% посадового окладу за березень 2025; 54% посадового окладу за квітень 2025; 54% посадового окладу за травень 2025; 54% посадового окладу за червень 2025; 54% посадового окладу за липень 2025.

Порівняння з іншими розпорядженнями демонструє відсутність суттєвих відхилень у розмірах премій, що встановлювалися для згаданих працівників, підтверджуючи системний характер нарахувань, а не їхню ситуативну зміну під впливом приватного інтересу.

Відтак матеріали справи не містять відомостей, що сільський голова збільшував чи зменшував розмір премії конкретним працівникам апарату у порівнянні з розрахунковими пропозиціями, які були йому подані.

За відсутності доказів вибірковості чи завищення виплати саме цій особі порівняно з іншими, констатація конфлікту інтересів є неможливою, оскільки дії голови були продиктовані не приватним інтересом, а регламентованим посадовим обов`язком.

На підставі викладеного, встановлення зазначеного розміру преміювання саме у розпорядженні від 10.03.2025 № 36-к не доведено та не обґрунтовано як таке, що беззаперечно свідчить про наявність конфлікту інтересів.

Із змісту наведеного вище Положення вбачається, що сільський голова позбавлений можливості визначати розмір премій «за власним бажанням» чи виходячи із суб`єктивних симпатій.

Будь-яке порушення цього порядку (наприклад, самовільне збільшення суми премії окремому депутату чи, можливо, пропозиція сільського голови збільшити секретарю сільської ради виплати, чи тиск на працівників бухгалтерії з метою встановлення комусь із депутатів додаткових виплат, тощо) зі сторони сільського голови не встановлено, про такі обставини в матеріалах справи не зазначено.

Про відсутність таких фактів та дотримання наведеного Положення заявлено також свідками в судовому засіданні ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , що також враховується судом.

При цьому суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , пояснення яких не стосуються обставин та подій, які викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, а зводяться до оцінки діяльності сільського голови та діяльності сільської ради, що не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до п. 7, 13, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Відповідно до пп. в п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Підпунктом 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено, що керівникам органів, зазначених у п. 1 цієї постанови у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році, в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 01.01.2007 - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до пп. «в» п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи встановлюється керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

Сукупність наведених норм свідчить, що сільський голова, підписуючи розпорядження про преміювання, діяв у межах дискреції, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ст. 21 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначає місцевий бюджет єдиним джерелом формування фонду оплати праці, а Постанова № 268 покладає функцію преміювання безпосередньо на голову, виконання цих функцій не може автоматично трактуватися як дія в умовах конфлікту інтересів.

Відтак матеріали справи не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про мету, з якою діяв ОСОБА_1 , наявність реального конфлікту інтересів, а саме про наявність суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями як сільського голови, та взагалі наявності у ОСОБА_1 будь-якого приватного інтересу у вказаних правовідносинах.

А отже, реальний конфлікт інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями за вказаних обставин, який є необхідним для притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КУпАП, відсутній.

Крім цього, суб`єктивна сторона правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом і особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов`язкового елементу складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, як вина у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було.

Сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме – не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Суд вважає, що посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не доведено існування реального та потенційного конфлікту інтересів, оскільки у ОСОБА_1 не було приватного інтересу та суперечності між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконливого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП є недоведеною, а факт наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, про який би він був зобов`язаний повідомити у встановленому законом порядку, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в його діях відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 172-7, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.

Суддя Середа Л.В.