Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 03 березня 2026 р.
Справа: №296/499/26
Суддя: Адамович О. Й.
Справа № 296/499/26
2-а/296/19/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
представника позивача – адвоката Бондюка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Бондюк Б.В. звернувся до суду з вказаним позовом та відповідно до змісту позовних вимог просить скасувати постанову серії ЕНА № 6481821 від 08.01.2026, винесену поліцейським ВП № 1 (м. Житомир) Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Коротчуком Мирославом Миколайовичем по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а справу закрити у зв`язку за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління національної поліції в Житомирській області на рахунок ОСОБА_1 понесені процесуальні витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.01.2026 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6481821 від 08.01.2026 за нібито порушення вимог ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач не погоджується із постановою ЕНА №6481821 від 08.01.2026 оскільки вважає, що вона є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи та є такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що на відеозапису не зафіксовано факт вчинення будь-якого адміністративного правопорушення в тому числі руху транспортного засобу без ввімкненого ближнього світла фар. Що стосується встановленого відео реєстратора, так само і боді камери. Процес спілкування із собою, яка притягується до адміністративної відповідальності не є безперервним та не зафіксовано у повній мірі. Відомості не відображають процес вчинення правопорушення. Тобто такий доказ не може бути належним та допустимим. Крім того, виходячи із аналізу відеозапису, рух всього транспорту здійснювався в межах населеного пункту с. Березівка, тоді як у постанові зазначено, що автомобіль «AUDI A4» р.н. НОМЕР_1 рухався поза межами населеного пункту, що не відповідає наявному відеозапису. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В даному конкретному випадку автомобіль «AUDI A4» р.н. НОМЕР_1 було зупинений за вигаданих підстав в межах населеного пункту, а саме за нібито не ввімкнене ближнє світло фар поза межами населеного пункту. Відеозапис проводився не безперервно. Весь процес спілкування із особою, яка притягується до адміністративної відповідальності на відеозаписі не зафіксовано. А тому не є зрозумілим із якого моменту процес притягнення до адміністративної відповідальності взагалі було розпочато. Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності порушено. Особі не роз`яснено належним чином про причину її зупинки та її права, відповідно до норм КУпАП та Конституції України, а по суті під кінець всього часу спілкування. Якщо підстави для зупинки транспортного засобу – автомобіля «AUDI A4» р.н. НОМЕР_1 були вигадані, відповідного порушення не зафіксовано, то і інші порушення що ставляться у вину Позивачу, та факт виявлення яких достеменно не зафіксовано, також викликають сумніви.
Отже, оскаржувана постанова не містить підтверджених належними доказами обставин, встановленими під час розгляду справи.
Також вважає, що під час винесення постанови уповноваженою посадовою особою не було дотримано вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи; не надано на ознайомлено із жодним доказом, що могло б підтвердити скоєння адміністративного правопорушення, за який відбулася зупинка транспортного засобу. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, не встановлені всі обставини, що підлягають доказуванню. Таким чином, уповноважені посадові особи в першу чергу не мали права зупиняти транспортний засіб водій якого не порушив ПДР України та проводити подальшу перевірку, а в подальшому і притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення та посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами. В ході ознайомлення із наявними матеріалами таких доказів отримано не було. Слід зазначити, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише опис обставин, які визнані суб`єктом владних повноважень підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Ухвалою від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
30.01.2026 від представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області Яремчука О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що у зв`язку з порушенням позивачем п. 9.8, п.2.1 ґ, 2.1а ПДР України, поліцейським ВП №1 (м. Житомир) Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Коротчуком Мирославом Миколайовичем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Причиною зупинки ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», стало порушення ним вимог зазначених вище Правил дорожнього руху України. Доказом встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-докази, що долучаються до відзиву (а.с.32-42).
За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладався з 17.02.2026 на 04.03.2026р.
02.03.2026 року адвокат Бондюк Б.В. подав до суду додаткові пояснення, які не беруться судом до уваги, оскільки при розгляді даної категорії справ передбачено можливість подання позовної заяви та відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача Яремчук О.В. у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача (а.с.42).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до постанови серії ЕНА № 6481821 від 08.01.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної поліцейським відділу поліції № 1 (м. Житомир) Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Коротчуком Мирославом Миколайовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн (а.с.17).
Згідно постанови - 08.01.2026 об 11 год. 36 хв. у с. Березівка, вул. Європейська, 38, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 », за межами населеного пункту без увімкнення ближнього світла фар, при цьому не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, в пункті 7 наявне посилання на відеодоказ.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення, серед іншого, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п.9.8 ПДР України, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.1 ґ ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Так, відповідно до постанови серії ЕНА № 6481821 від 08.01.2026 об 11 год. 36 хв. вул. Європейська, 38 у с. Березівка, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 », за межами населеного пункту без увімкнення ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України, при цьому не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР України та не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП, накладено стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.
В розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).
Судом досліджено відеозаписи події, яка сталась 08.01.2026 за участю ОСОБА_1 , що долучені до матеріалів справи.
Вказані відеозаписи є належними та допустимими доказами у справі, оскільки проведення відеофіксації поліцейським ґрунтується на ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та містить інформацію про фактичні обставини справи. На відео зафіксовано події руху транспортного засобу відповідача, зупинки транспортного засобу, процедуру складання матеріалів, із відео можливо встановити обставини, що мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.
Так, на відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля поліції зафіксовано рух автомобіля марки «AUDI A4» номерний знак НОМЕР_1 », в якому були відсутні габаритні вогні, які були увімкнені пізніше.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.122 КУпАП, доведена належними та допустими доказами.
З наданого відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що під час перевірки документів позивача поліцейський встановив, що ОСОБА_1 не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Верховний Суд в постанові від 25.09.2019 у справі №127/19283/17 дійшов висновку, що притягнення особи до відповідальності та накладення стягнення за ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п.2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського, зокрема на місці здійснення спеціального поліцейського контролю водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст.126 КУпАП.
З відеозапису також вбачається, що під час розгляду справи позивачу було роз`яснено права, передбачені чинним законодавством України та будь - яких клопотань позивачем не було заявлено.
Інші доводи позивача не спростовують викладеного та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд враховує також, що в результаті зупинення автомобіля під керуванням відповідача було виявлено ознаки вчинення ним правопорушенння передбаченого ст. 130 КУпАП. Розгляд справи за вказаною статтею триває в суді, про що зазначено в судому засіданні представником позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6481821 від 08.01.2026, слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір з відповідача, не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 242, 244-246, 257-263, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: вулиця Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, ЄДРПОУ 40108625.
Cуддя О. Й. Адамович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua