Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №755/2890/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2890/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12025105040001099, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружба Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КK України,

встановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, ОСОБА_2 16.11.2025 року приблизно о 14 год. 45 хв., перебував за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 9/1.

У цей час, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій злочинний умисел в зазначений вище день, час та місці, ОСОБА_2 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразились в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в частині пошкодження майна, обравши об`єктом своїх хуліганських дій автомобіль марки «Hyundai» моделі «Accent» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , почав наносити удари ногою по вікнам, боковим дзеркалам та кузову даного авто, чим пошкодив їх.

Після декількох ударів, ОСОБА_2 заліз на дах вище вказаного автомобіля та почав стрибати, голосно висловлювався нецензурною лайкою, кричати та порушувати спокій громадян, які перебували в жилому будинку та наприбудинковій території.

Перебуваючи на даху автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 продовжив реалізовувати свій злочинний умисел та умисно наніс хаотичні удари ногами по лобовому склу зазначеного автомобіля, внаслідок чого дане скло було пошкоджено.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_2 зліз з даху автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та почав наносити удари ногами по дзеркалам передніх дверей вище вказаного транспорту, від завданих ударів праве дзеркало було зірвано від кріплення.

Своїми діями ОСОБА_2 завдав матеріального збитку на суму 83 тисячі 217 гривень 62 копійки потерпілій ОСОБА_3 та грубо порушив громадський порядок та спокій громадян, що стали очевидцями даної події.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

У обвинувальному акті прокурор ОСОБА_4 , з урахуванням того, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КK України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві обвинувачений зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, що він обізнаний в тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку без його участі, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, заяву потерпілої ОСОБА_3 , де вона не заперечувала проти розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КK України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства - хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обираючи покарання ОСОБА_2 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 296 КК України, а саме - що дане кримінальне правопорушення на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має реєстрацію та місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України являється вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком технічного приладу (газоаналізатора) «Alkotest drager 6820» № 3468 від 16.11.2025, за результатами якого - проба позитивна - 2,06 ‰.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

За викладених по справі обставин, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, особи обвинуваченого, даних, які його характеризують та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

За переконанням суду, вказаний вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 , а також відповідатиме цілям покарання, принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Частиною 5 статті 72 КК України визначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 16.11.2025 року, ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України було затримано 16.11.2025 року о 16.10 годині, та постановою дізнавача від 17.11.2025 року звільнено.

З огляду на норми ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 слід зарахувати час його попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням - з 16.11.2025 року по 17.11.2025 року у строк відбування покарання, виходячи з такого їх співвідношення, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -

постановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КK України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання час його попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням - з 16.11.2025 року по 17.11.2025 року, за правилами ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази:

- автомобільне бокове дзеркало, поміщене до спец. пакету ЕХР0274502, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за квитанцією № 025141 - знищити (а.с. 57-58);

- оптичний носій інформації - СD-Rдиск, на якому міститься відеозаписом з хуліганськими діями ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с. 62).

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6