Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №755/17979/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17979/25

Провадження №: 3/755/311/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2025 року о 19 годині 26 хвилин по вул. Райдужна, 21-А у місті Києві, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер Алкотестер 6820 (4067)», результат 2.46%. В результаті таких дій ОСОБА_2 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , разом зі своїм захисником - адвокатом Зал Д.О. подали письмові пояснення, в яких зазначають, що матеріали записів з боді камери поліцейського містять уривки запису різної тривалості за таких обстави: ОСОБА_2 веде комунікацію з поліцейськими, сидячи в автомобілі з вимкненим двигуном. Поліцейський спілкується з ОСОБА_3 та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння. Таким чином на думку захисника в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували б вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Також, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Крім того, захисник зазначає, що згідно з відеозапису з боді камери поліцейського взагалі не вбачається, з якої підстави працівник поліції просить ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Як вбачається з відеозапису працівник поліції проводить огляд на підставі інформації, яка була повідомлена їм іншими невідомими особами. Поряд з цим, захисник, посилається на те, що рапорта та долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення пояснення не доводять складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. В рапорті долученому до матеріалів справи вбачається, що екіпажем поліції було проведено процедуру за статтею 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 та про наявне відео з безпечного міста де було зафіксовано рух транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , однак дане відео відсутнє в матеріалах справи, а також не зрозуміло, яким чином працівник поліції встановив, що за кермом був саме ОСОБА_4 . Крім того, захисник зазначає, що рапорти не можуть братись до уваги як доказ. Також, захисник послався на письмові пояснення свідка ОСОБА_5 які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та зазначив, що дані пояснення не можуть братись до уваги, оскільки подані пояснення не набули процесуального статусу показань свідка. Крім того, на думку сторони захисту відеозапис є неналежним доказом, оскільки є не безперервним та постійно переривається. У зв`язку з наведеним захисник просив суд закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432300 від 23 серпня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою приладу «Drager ARJL-0258», результат 2.46%; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5555934 від 23 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 , з яких вбачається, що він 23 серпня 2025 року, керуючи своїм автомобілем біля станції метро Дарниця у місті Києві помітив на дорозі автомобіль марки «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , темно зеленого кольору, за кермом якого був водій без футболки з голим торсом та сумкою через плече. На дорозі поводив себе неадекватно. Даний автомобіль зупинився біля готелю «Братислава», ОСОБА_6 сфотографував автомобіль, номерні знаки, зателефонував на лінію 102, під`їхав до автомобіля та хотів забрати ключі від автомобіля, з метою зупинення його керування транспортним засобом, однак водій різко поїхав. Після чого, ОСОБА_6 повторно зателефонував на лінію 102. В подальшому, через деякий час ОСОБА_6 зателефонували працівники поліції, які повідомили, що даного водія знайшли. ОСОБА_6 приїхав на місце та впізнав даного водія, який був також без футболки, з голим торсом, мав сумку через плече, одягнутий у шорти, та в стані алкогольного сп`яніння; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 472353, 473919, 470252.

Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що на диску № 1 відео розпочинається з того, що працівники поліції підходять до автомобіля, у якому на водійському сидінні сидить ОСОБА_4 . Працівник поліції повідомляє ОСОБА_7 , що паркувати автомобіль на повороті заборонено. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_7 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, та пропонує ОСОБА_7 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою прилад «Драгер», на що останній погоджується, при цьому заперечує, що керував транспортним засобом. Працівники поліції повідомляють ОСОБА_7 про те, що була інформація по виклику на лінію 102 про те, що автомобіль, яким керував, як встановили працівники поліції ОСОБА_2 їхав по проїзній частині порушуючи правила дорожнього руху та можливо перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Далі, працівник поліції зателефонував чоловіку, який робив виклик на лінію 102 та попросив приїхати на місце де знайшли автомобіль по опису, в якому сидів ОСОБА_4 . Працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи керував хтось крім нього даним автомобілем, на що ОСОБА_2 відповідає, що ні. 20:58:55 ОСОБА_2 пропонує працівникам поліції їх віддячити та просить вимкнути бодікамери, працівник поліції повідомляє про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди. 20:59:41 ОСОБА_2 проходить огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», при цьому, не може подути належним чином в прилад. Працівники поліції повідомляють про те, що ОСОБА_2 симулює задування в прилад. Дали час ОСОБА_7 перепочити, після чого знову починають проводити повторно огляд. Працівник поліції повідомляє, що якщо ОСОБА_2 не подує належним чином в прилад Драгер то це буде сприйнято, що ОСОБА_8 відмовляється від проходження огляду. ОСОБА_2 проходить огляд, результат огляду 2.46%. На запитання працівника поліції чи погоджується ОСОБА_2 з результатом огляду, ОСОБА_2 повідомляє, що він транспортним засобом не керував. ОСОБА_2 стверджує, що він автомобілем не керував, а сидів у припаркованому автомобілі. Працівник поліції пропонує проїхати до медичного закладу, де пройти медичний огляд. ОСОБА_2 повідомляє, що немає сенсу їхати в лікарню. 21:13:14 на місце події приїхав чоловік, який здійснював виклик на 102, як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_5 , який впізнав ОСОБА_9 , та підтвердив працівникам поліції, що саме ОСОБА_2 був за кермом даного автомобіля, що він намагався у ОСОБА_1 відібрати ключі від автомобіля, однак ОСОБА_2 різко поїхав, і майже його не збив. У зв`язку з цим, він звернувся на лінію 102. ОСОБА_5 написав письмові пояснення. Далі працівник поліції запитує у ОСОБА_1 чи визнає він той факт, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, при цьому ОСОБА_2 зазначає, що він транспортним засобом не керував. При цьому, працівник поліції повідомляє, що є інформація та було повідомлення на лінію 102 про те, що даний автомобіль під керуванням водія порушував правила дорожнього руху, у зв`язку з чим працівники поліції відреагували на звернення. Надалі, працівники поліції повідомляють про те, що буде складено протокол за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_2 повідомляє, що він не керував автомобілем. Працівник поліції роз`яснює ОСОБА_7 про те, що коли вони приїхали він автомобілем не керував, однак під`їхали до його автомобіля, оскільки було звернення громадянина на лінію 102 про те, що водій керуючи автомобілем порушує правила дорожнього руху та можливо перебуває у стані сп`яніння. 21:47:32 також, ОСОБА_2 пропонує працівникам вирішити питання на місці. Крім того, із відеозапису, який міститься на диску № 2 вбачається, що на ньому містяться тіж самі обставини, як і на диску № 1, але з іншої боді камери працівника поліції. З якого також додатково встановлено, що працівники поліції оголошують постанову про порушення правил дорожнього руху, однак ОСОБА_2 поводить себе агресивно. В подальшому працівники поліції складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Після складання протоколу, працівник поліції намагається оголосити протокол ОСОБА_7 , при цьому, останній відходить від працівників поліції, повидить себе агресивно. Працівник поліції оголосив протокол, роз`яснив права та обов`язки ОСОБА_7 , повідомив в якому суді відбудеться розгляд справи, запропонував написати пояснення, однак ОСОБА_2 відмовився від написання пояснень, весь цей час поводить себе агресивно. Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи буде він отримувати копію протоколу, останній погодився отримати копію протоколу.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено, ОСОБА_3 та його адвокатом Залом Д.О. не надано.

При цьому, доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_3 транспортним засобом, є безпідставними.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що він безпосередньо спостерігав рух автомобіля «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував водій з конкретними індивідуальними ознаками (без футболки, з сумкою через плече), та який рухався з порушенням Правил дорожнього руху. Надалі свідок впізнав саме ОСОБА_1 як особу, яка керувала зазначеним транспортним засобом.

З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що ОСОБА_2 перебував на водійському місці вказаного автомобіля без футболки, з сумкою через плече, при цьому підтвердив, що інші особи транспортним засобом не керували. Обставини виклику на лінію «102» узгоджуються з показаннями свідка та зафіксованими відеоматеріалами.

Сам по собі факт того, що на момент прибуття поліцейських автомобіль стояв з вимкненим двигуном, не спростовує факту його попереднього керування, що підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Відтак твердження сторони захисту про недоведеність факту керування є такими, що спрямовані на уникнення відповідальності та спростовуються зібраними доказами.

Щодо твердження про відсутність підстав для проведення огляду, суд зазначає, що з відеозаписів убачається, що працівники поліції діяли на підставі отриманого повідомлення на лінію «102» про те, що водій конкретного транспортного засобу порушує Правила дорожнього руху та може перебувати у стані сп`яніння.

Відповідно до вимог законодавства, така інформація є достатньою підставою для реагування працівниками поліції та перевірки водія.

Крім того, під час спілкування з ОСОБА_3 поліцейські виявили ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), що зафіксовано в акті огляду та на відеозаписах. Отже, огляд було проведено за наявності передбачених законом підстав.

Крім того, посилання захисника на переривчастість відеозапису як підставу для визнання його недопустимим доказом суд вважає необґрунтованим.

Переривчастість технічного запису сама по собі не свідчить про його фальсифікацію чи недостовірність. Досліджені судом відеозаписи з різних нагрудних камер узгоджуються між собою, відображають послідовність подій та не містять ознак монтажу, що спотворює зміст подій.

Більше того, відеозаписи підтверджуються іншими доказами у справі, що виключає їх довільне трактування.

Що стосується письмових пояснень свідка то доводи сторони захисту про те, що письмові пояснення свідка не є належним доказом через відсутність «процесуального статусу свідка», суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП письмові пояснення є належним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому зазначені пояснення узгоджуються з відеозаписами та іншими матеріалами справи, є послідовними та логічними.

Як роз`яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_2 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк