Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №755/1941/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1941/26

Провадження №: 3/755/1048/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2026 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

установив:

Судом визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 12 січня 2026 року о 21 годині 10 хвилин в м. Києві по вулиці Фанерна, керував транспортним засобом марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, сухість в порожнині рота. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на технічний засіб відеофіксації (бодікамера) працівників патрульної поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Жодних клопотань чи пояснень щодо складеного протоколу від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Також, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частина друга статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 не було дотримано.

Винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме - даними, які містяться:

- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 565189 від 12.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 12.01.2026 року о 21 годині 10 хвилин в м. Києві по вулиці Фанерна, керував автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, сухість в порожнині рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився;

- в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2026 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки сп`яніння: неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло;

- в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6502468 від 12.01.2026, де зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , під час перестроювання не подав сигнал світловим покажчиком повороту, а також керував транспортним зобом, будучи позбавленим права керування Деснянським районним судом м. Києва, чим порушив ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- в постанові Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- в постанові Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- на відеозаписі з боді-камери працівника поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення, де зафіксовано обставини спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Записом зафіксовано, що водій перебував за кермом транспортного засобу, був зупинений працівником патрульної поліції у зв`язку недостатністю освітлення номерного знаку, не включення під час перестроювання покажчика повороту та ознак на транспортному засобі ДТП.У ході спілкування працівником патрульної поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, на що водій відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 письмових пояснень не писав. За своїм змістом протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений у відповідності до вимог ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Водночас пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, приходжу до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З приводу притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, про що вказує у довідці працівник поліції від 14.01.2026, приходжу до наступного.

Так, до матеріалів адміністративної справи було долучено довідку щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 14.01.2026 року, складеної старшим лейтенантом поліції поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берегу) Управління патрульної поліції м. Києва департаменту патрульної поліції Васечко Л., відповідно до якої проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2025 (справа № 754/10201/25) та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2025 (справа № 754/9667/25), тому просить суд вчинене ОСОБА_1 12 січня 2026 року адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, розглядати за ч. 3 ст.130 КУпАП.

Згідно з нормами КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП не складався, підстави для притягнення ОСОБА_1 до вказаною нормою, відсутні.

З огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією цієї статті, а саме у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.

Разом з цим, додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки за даними протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя М. Сазонова