Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №709/156/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/156/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачем 27 березня 2010 року. Мотивує заяву тим, що подружні стосунки не склалися, шлюбні стосунки фактично припинені з липня 2025 року. Позивач переконана, що подальше спільне сімейне життя зі збереженням шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, оскільки вони припинили шлюбні стосунки, перестали проживати разом, вести спільне господарство, проявляти турботу один до одного.

Троє спільних неповнолітніх дітей проживає з позивачкою. Відповідач на утриманні інших осіб не має, працездатний, офіційно працює, допомогу дітям надає періодично. Просила суд розірвати шлюб між та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Позивач в судове засідання не з`явилась. До позовної заяви додала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. До суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

27 березня 2010 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 15).

Подружжя має спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11, 12, 13).

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть з липня 2025 року.

Таким чином, беручи до уваги визнання відповідачем позовної вимоги щодо розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що збереження сім`ї в подальшому неможливо, шлюб сторін існує формально, а тому може бути розірваним.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей суд зазначає наступне.

За статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно абз. 2, 3 ч. 1, 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідач визнав позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей.

Враховуючи те, що відповідач є батьком дітей, обставин неможливості сплати ним аліментів не доведено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення аліментів у частці від заробітку відповідача, а саме розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. А відтак, аліменти підлягають стягненню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 04 лютого 2026 року.

Керуючись ч.1 ст. 430 ЦПК України в межах суми платежу за один місяць, рішення слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, відповідач визнав позов, а тому з нього в користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 50 відсотків, що становить 665,6 гривень.

Також, враховуючи зазначене, за позовну вимогу про розірвання шлюбу з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 50 відсотків судового збору, що становить 665,6 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 105, 110, 112, 115, 180 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 березня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №03 – розірвати та вважати його припиненим з дня набрання чинності даним рішенням.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 лютого 2026 року, і до досягнення ними повноліття.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,6 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,6 гривень.

Інші 50 % судового збору, що становить 665,6 гривень, компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Кваша