Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №702/129/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/129/26

Провадження № 3/702/49/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання відсутнє, останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , особу підтверджує паспорт для виїзду за межі країни громадянина Молдови,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу, ОСОБА_1 15.02.2026 о 01 год. 05 хв. по вул. Центральна в с. Аврамівка Уманського району Черкаської області керував автомобілем Honda Accord н.з. НОМЕР_1 так як раніше був позбавлений Монастирищенським судом від 09.01.2026, чим порушив п.2.1.а ПДР.

Особа, яка склала протокол, констатує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

Гарантоване ст. 63 Конституції України право особи не свідчити проти себе чи своїх близьких родичів та передбачені ст. 268 КУпАП права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 роз`яснені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився про час та місце проведення розгляду справи повідомлявся у визначеному нормами КУпАП порядку шляхом вручення судової повістки про виклик до суду особисто ОСОБА_1 24.02.2026 в приміщенні суду.

Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло, за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не звертався.

Отже, суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду він не з`явився.

Зважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, відсутність вимоги про його обов`язкову участь у її розгляді, суддя розглянула справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності.

На підтвердження обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 495928 від 15.02.2026 надано:

- довідку про встановлення факту повторності вчинення адміністративного правопорушення №24704-2026 від 16.02.2026, згідно якої 04.01.2024 відносно ОСОБА_1 прийнята постанова ЕНА №1189575 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн; 21.03.2024 - постанова Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі №702/70/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років; 30.05.2024 - постанова ЕНА №4854173 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн; 02.10.2025 - постанова Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі №702/621/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років; 09.01.2026 - постанова Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі №702/1150/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років (а.с. 3-10);

- реєстраційну картку ТЗ, відповідно до якої власником транспортного засобу Honda Accord н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

- відомості ІПНП ГСЦ МВС про те, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 15.02.2026 жодного посвідчення водія не значиться (а.с.9).

- диск з відеозаписом до протоколу ААД №495928 від 15.12.2026 переглядом якого суддя з`ясував, що ОСОБА_1 керував автомобілем в населеному пункті, де був зупинений працівники поліції (а.с.12).

За наслідками дослідження протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів суддя приходить до таких висновків і такого рішення.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП покладений обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП законодавець встановив відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

За змістом частини другої ст. 126 КУпАП відповідальності за керування транспортним засобом підлягає особа, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передала керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина третя цієї статті КУпАП як адміністративне правопорушення визначає керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. А частина четверта - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З аналізу наведених норм випливає, що об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, може складати будь – яке із діянь, відповідальність за які, у тому числі, визначають частини 2-4 ст. 126 КУпАП.

Тобто, при складенні протоколу про кваліфіковане за ч.5 ст. 126 КУпАП правопорушення уповноважена особа має обов`язок встановити та чітко вказати, яке із визначених частинами 2-4 діянь вчинила особа, яка притягується до відповідальності.

Всупереч наведеному, капітан поліції ОСОБА_3 у складеному 15.02.2026 протоколі серії ААД №495928 зазначив лише те, що ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Accord н.з. НОМЕР_1 , так як раніше був позбавлений Монастирищенським судом від 09.01.2026, чим порушив п.2.1.а ПДР.

При цьому жодної з ознак об`єктивної сторони правопорушення капітан поліції не встановив та у протоколі вказав.

Наведені вище порушення закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є істотними.

За відсутності відомостей щодо конкретних незаконних дій ОСОБА_1 відповідно з діями, які викладені у диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП, неможливо встановити наявність або відсутність ознак правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Нечітке, незрозуміле обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням права особи на захист.

Оцінюючи вказаний доказ відповідно ст. 252 КУпАП, суддя приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його як доказу недопустимим.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року в справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачиться на користь її невинуватості.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а вказав, що силу принципу презумпції невинуватості, яка підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, ч. 5 ст.126, ст. 245, 247, 251, 276, 283- 285, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Тетяна БАРСЬКА