Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №559/618/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/618/26

Провадження № 3/559/356/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 місто Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши в м. Дубно справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 15.02.2026 о 02:55 год. по вул.Залізнична,122, в м.Дубно, керував автомобілем Renault Meganе, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 (0482), що підтверджується тестом №4347 від 15.02.2026, результат огляду становить 1,50 ‰, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також водій ОСОБА_1 15.02.2026 о 04:25 год. по вул.М.Кропивницького, 39, в м.Дубно, керував автомобілем Рено Сценік, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився нга місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, що підтверджується тестом №5869 від 15.02.2026, результат огляду становить 1,17 ‰, з результатом огляду згідний, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність, свою вину визнав в повному обсязі, просив суворо не карати та враховуючи майновий стан просив розстрочити виплату штрафу на 10 місяців. Також просив звільнити від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки зазначені справи розглядаються судом одночасно, суд вважає за необхідне на виконання вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП об`єднати та розглядати в одному провадженні справи про адміністративні правопорушення №559/618/26 (провадження № 3/559/356/2026) з №559/619/26 (провадження № 3/559/357/2026), з присвоєнням єдиного номера №559/618/26 (провадження № 3/559/356/2026).

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.9 а ПДР передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови «Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаки такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно із п. 6 розділу І, п. 1 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом постанови Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих адміністративних правопорушень підтверджується наступними дослідженими суддею доказами:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 591750 від 15.02.2026, серії ЕПР1 №591768 від 15.02.2026;

- тестами газоаналізатора Drager Alcotest 6810 №4347 та №5869 від 15.02.2026;

- направленнями на огляд та актами огляду на стан алкогольного сп`яніння, у яких зафіксовано факти перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння – 1,50 ‰, та 1,17 ‰, та з якими ОСОБА_1 погодився;

- рапортами працівників поліції;

- відеозаписами з місця подій, які підтверджують наведені факти та обставини.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують чи ставлять під сумнів факти керування ОСОБА_1 , транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Отож, зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справ, з яких встановлено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил Дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, необхідно дійти висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, обставина, що пом`якшує відповідальність - визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Суд приймає до уваги визнання ОСОБА_1 своєї вини, проте вважає, що це не впливає на міру покарання, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає лише єдине безальтернативне покарання у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік в межах санкції статті Закону.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 , який має інвалідність ІІ групи, значну суму штрафу і оскільки ця справа підпадає під кримінальний аспект ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, застосовується аналогія з ч.4 ст. 53 КК України, тому клопотання про розстрочку сплати штрафу рівними платежами на 10 місяців суд задовольняє, а також вважає за необхідне звільнити останнього від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 33, 38, ч.1 ст. 130, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення №559/618/26 (провадження № 3/559/356/2026) з №559/619/26 (провадження № 3/559/357/2026), з присвоєнням єдиного номера №559/618/26 (провадження № 3/559/356/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300; Код за ЄДРПОУ: 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Розстрочити сплату штрафу на 10 місяців, стягуючи по 1700 (одній тисячі сімсот) гривень щомісячно.

Роз`яснити, що в разі несплати першої частини штрафу в п`ятнадцятиденний строк і решти частини впродовж кожного календарного місяця, сума штрафу відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя О.М.Томілін