Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №369/2744/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2744/26

Провадження № 3/369/3786/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.03.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №565981 від 13.01.2026 року – 13.01.2026 о 19:56 по вулиці Феодосія Печерського в с. Ходосівка, Обухівського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни та під час зустрічного роз`їзду з автомобілем Volkswagen Caddy державний номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення, чим порушив п.2.3.б, 13.3 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що 13.01.2026 рухався на автомобілі Volkswagen Touareg по вулиці Феодосія Печерського в с. Ходосівка. В`їжджаючи в поворот 90 градусів на перехресті дотримувався Правил дорожнього руху, в цей же час на зустріч рухався автомобіль Volkswagen Caddy, зрізаючи кут повороту не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого виїхав на смугу руху ОСОБА_1 зачепивши ліву сторону його автомобіля, який в свою чергу від удару розвернуло на зустрічну смугу. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ПДР України саме водієм автомобіля Volkswagen Caddy.

Дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245,280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Працівниками поліції особі відносно якої складено протокол інкримінується порушення пунктів 2.3.б, 13.3 діючих Правил Дорожнього руху України, про те будь-яких доказів, які б дозволяли б дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення суду надано не було.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №565981 від 13.01.2026 року; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.01.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рапорт працівника поліції.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 245 КУпАП є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Схема місця ДТП та матеріали справи не дозволяють встановити винну особу через різні покази учасників події та суперечливі дані про місце зіткнення.

Так схема місця дорожньо-транспортної пригоди не є доказом, який беззаперечно підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки не дозволяє встановити обставини ДТП щодо механізму та місця зіткнення транспортних засобів. Зокрема на схемі відображено два місця зіткнення, які позначені зі слів обох учасників дорожньо-транспортної події та не підтверджуються іншими об`єктивними доказами. Отже схема місця ДТП наявна в матеріалах справи враховується судом лише щодо розташування транспортних засобів після ДТП та наявних ушкоджень транспортних засобів.

Інші докази досліджені в судовому засіданні також не підтверджують обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та не дозволяють суду дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Отже, при дослідженні матеріалів справи, викликають сумнів обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо порушення водієм автомобілю Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_2 діючих правил дорожнього руху, які б знаходились в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Так, беззаперечних доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого ст. 124КУпАП, суду не надано.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Отже, враховуючи, що сумніви які виникли щодо винуватості ОСОБА_1 , суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь останнього, та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Відповідно до п. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю в діяхОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО