Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №161/24743/25 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 161/24743/25

Провадження № 2/0158/214/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання – Хмілевської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.01.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 0995409421/3, шляхом підписання електронним підписом відповідача, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4990 грн., строк кредиту - 12 місяців, відсоткова ставка за користування кредитом 1,75 % в день.

Вказує, що первісний позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору.

24.11.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24/11-22, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1

23.05.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по договору позики перед позивачем не сплачена і складає 25512,49 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 4990 грн., заборгованості за нарахованими процентами 20522,49 грн.

Крім того, 25.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5749928, який підписано електронним підписом та відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 15днів, зі стандартною процентною ставкою 5% від суми кредиту за кожний день, на умовах строковості, зворотності, платності.

Вказує, що первісний позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5749928 від 25.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по договору про споживчий кредит перед позивачем не сплачена і складає 3975 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 2000 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 1775 грн.

Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, кредитні кошти не повернув, у нього утворилася заборгованість перед позивачем за кредитними договорами у загальному розмірі 29487,49 грн, яку просять стягнути з останнього на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» та понесені судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 0995409421/3, шляхом підписання електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора «0u6f8v», за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4990 грн., строк кредиту – 12 місяців, відсоткова ставка за користування кредитом 1,75 % в день, максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору (а.с. 9-11).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інфінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 4990 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.07.2025 року (а.с. 25).

Отже, судом встановлено, що первісний позикодавець свої зобов`язання за договором позики № 0995409421/3 від 18.01.2022 року виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Інфінанс», станом на 24.11.2022 року становить 25512,49 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 4990 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 20522,49 грн. (а.с. 27-29).

24.11.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24/11-22, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с. 46-50).

23.05.2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с.51-53).

Відповідно до реєстру заборгованостей № 4 до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25512,49 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 4990 грн., заборгованості за нарахованими процентами 20522,49 грн. (а.с. 60-62, 63).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», за кредитним договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 25512,49 грн., яка складається з: 4990 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 20522,49 грн. - заборгованості за відсотками (а.с.44).

Крім того, 25.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 5749928, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені цим Договором. (а.c. 30-32)

Згідно з п.1.2 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 2000,00 грн.

Відповідно до умов п.1.3 Договору, кредит надається загальним строком на 15 днів з 25.01.2022 року (дата надання кредиту).

Пунктом 1.4 Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 09.02.2022 року.

Згідно з п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 200,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом: 375,00 грн. які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору).

Стандартна (базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (1.6 Договору).

За умовами п.2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора F62634 і який був відправлений йому на номер мобільного телефону, зазначений у договорі. (а.с.41).

Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину № 5749928 від 25.01.2025 року.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення анкети - заяви № 5749928 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором F62634 на підписання електронного договору.

Квитанцією № 1895109408 від 25.01.2022 року, підтверджено перерахування 25.01.2022 року кредитних коштів в сумі 2000 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки 536354*08 (а.с. 42).

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит №5749928 від 25.01.2022 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Мілоан» розрахунку складає 3975 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2000 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 1775 грн., заборгованість за комісіями - 200 грн.

За умовами п. 3.2.6 кредитного договору передбачено право ТОВ «Мілоан» як позикодавця відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5749928 від 25.01.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.64-68).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5749928 від 25.01.2022 року на загальну суму 3975 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 1775 грн, заборгованість за комісіями - 200,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконав зобов`язання за укладеним договором.

За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі останній повинен сплатити на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за кредитними договорами підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року у розмірі 25512,49 грн. та за кредитним договором № 5749928 від 25.01.2022 року у розмірі 3975 грн., а всього у загальному розмірі 29487,49 грн.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 547 від 01.10.2025 року, згідно з якою вартість з надання усної консультації з вивчення документів- 4000 грн. (2 години вартістю по 2000 грн.), вартість складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн. (3 годин по 3000 грн.); витяг з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 грн. (а.с. 81-85).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги, як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу, що подана представником позивача позовна заява є шаблонною та не потребує додаткових зусиль на її виклад.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 4000 грн. понесених витрат на правничу допомогу, а також 2422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.6, 206, 207, 512, 514, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 0995409421/3 від 18.01.2022 року у розмірі 25512 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 49 коп. та за кредитним договором № 5749928 від 25.01.2022 року у розмірі 3975 (три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) грн., а всього у загальному розмірі 29487 (двадцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Текст рішення складений 05.03.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич