Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №753/372/25 — Київський апеляційний суд

-

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Пашинського М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Пашинського М.М. разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що 30 листопада 2024 року о 00 год. 05 хв. в місті Києві по пр-ту М. Бажана, буд. 19 керувала ТЗ Infiniti QX60, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння водій пройшла за допомогою алкотестеру Drager 6820 прилад ARJL-00309, результат огляду 2,60 % проміле, чим порушила вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Пашинський М.М. подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що винесення (проголошення) рішення відбулось 11.03.2025 року, проте, повний текст був складений судом 27.10.2025 року, а отриманий ОСОБА_1 05.12.2025 року. Як видно з супровідного листа Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2025 року вих. № 71992/25 копія постанови була направлена ОСОБА_1 за неправильною адресою: ( АДРЕСА_2 ), а місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 є ( АДРЕСА_1 ), копії супровідного листа і довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_1 №67088222 від 05.08.2021 року додаються до матеріалів справи.

Крім того, в період з 05.11.2025 по 30.11.2025 року ОСОБА_1 перебувала за кордоном і фізично не була присутня в Україні, що підтверджує копія закордонного паспорту ОСОБА_1 з відмітками про виїзд і в`їзд, яка долучена до матеріалів справи. Зазначає, що після повернення ОСОБА_1 з власної ініціативи під`їхала до суду і 05.12.2025 року ознайомилась з матеріалами справи і дізналась про наявність оскаржуваної постанови. Тоді, 08.12.2025 року ОСОБА_1 уклала договір з Адвокатським бюро «Миколи Пашинського» про надання правничої допомоги. Так, відповідно апеляційна скарга подається в межах десятиденного строку як особа дізналась про оскаржувану постанову і на їх думку, пропущений строк має бути поновлений, з огляду на поважність причин пропуску, які викладені вище.

В апеляційні скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що суд першої інстанції не повідомив належним чином учасників судового процесу, що призвело до розгляду справи за відсутності особи, ухвалення рішення без урахування її позиції та порушення права на захист.

Наголошує також на рішеннях ЄСПЛ, щодо відсутності сторони обвинувачення при розгляді судом першої інстанції, та перебирання судом фактично на себе функцій сторони обвинувачення.

Зазначає, що працівниками поліції було порушено вимоги законодавства, яке передбачає процедуру та порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Так, в матеріалах справи відсутні докази вручення копії акту ОСОБА_1 , що в силу ч.5 ст. 266 КУпАП ставить питання про недопустимість протоколу як доказу. Крім того, звертає увагу, що поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 при складанні протоколу жодних прав, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом. При цьому, як видно з відеозапису після складання протоколу вказали де саме потрібно його підписати, а також де підписати висновки його проходження. Також, вказав, що ОСОБА_1 не було запропоновано надати письмові пояснення щодо вказаних обставин, що також є порушенням Інструкції.

Заслухавши доповідь судді щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, пояснення захисника в цій частині. Думку адвоката Пашинського М.М., який підтримав. апеляційну скаргу, його пояснення та відповіді на запитання суду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу прийнятною, разом з тим апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Насамперед, суд з`ясував питання у захисника щодо участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на що адвокат Пашинський М.М. повідомив, що ОСОБА_1 обізнана про день, час і місце розгляду апеляційної скарги і не бажає безпосередньо приймати участь в судовому засіданні довіряючи права захисту адвокату.

Щодо виклику у судове засідання прокурора, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, він не збирає нових доказів, а лише частково, з урахуванням думки захисника, у разі наявності клопотання і законних підстав для його задоволення, передосліджує вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, і відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Захисник Пашинський М.М. вважав за можливе розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні і на запитання суду, клопотань про виклик прокурора до судового засідання не заявляв.

Крім того, у аналогічних справах Київська міська прокуратура направляла ряд листів з ідентичним змістом, зокрема лист № 23-153вих-22 від 17.11.2022 року, у яких вказувала, що законодавством України прокуратуру не наділено повноваженнями щодо підтримання обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, таким чином участь прокурора у розгляді такої категорії справ законом не передбачена та буде виходити за межі повноважень органів прокуратури. Вказану позицію Київська міська прокуратура просить враховувати при розгляді аналогічних справ (а. с. 87-88).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що оскаржуване рішення постановлено 11.03.2025 року за відсутності учасників судового процесу (а.с.41-44). Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталась до суду 14.03.2025 року із заявою про отримання копії оскаржуваної постанови та ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 45, 47), тим самим вживала всіх належних заходів щоб цікавитись результатом своєї справи. Крім того, згідно супровідного листа Дарницького районного суду міста Києва копія постанови була надіслана ОСОБА_1 на невірно зазначену адресу (а.с. 46). Таким чином, беручи до уваги доводи клопотання адвоката Пашинського М.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження, що узгоджуються з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність поважних причин і необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що остання, в порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185214 від 30.11.2024 (а.с. 1), підтверджуються також наявними у справі, доказами, а саме:

- результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння, який проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6840 ARJL-0309, результат теста - 2,60 промілле (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, результат огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6840 ARJL-0309 - 2,60 ‰ проміле, з яким водій погодилась (а.с.3);

- долученим до протоколу диском з відеозаписом (а.с. 10).

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про доведення винуватості ОСОБА_1 в порушенні нею вимог п. 2.9а. ПДР України, враховуючи наступне.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписами ст. 245 КУпАП вказано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відеозапис відображає зміст даних, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу з причин порушення ПДР України, про що одразу працівниками поліції було повідомлено водію та роз`яснено права особи. Під час спілкування з водієм, поліцейський виявив ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що остання погодилась. Зафіксовано також процедуру проходження огляду, результат якої виявився 2,60 ‰. Після роз`яснення працівником поліції щодо результатів її огляду, а саме перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, остання погодилась.

Відеозапис здійснювався при фіксації дій, передбачених ст.ст. 266, 254, 256 КУпАП. Жодних обставин, які б спростовували достовірність даних, відображених на відеозаписі, суду не надано.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення права на захист не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції дана справа призначалась до розгляду в судове засідання три рази: на 07.02.2025, 21.02.2025, 11.03.2025.

При цьому, розгляд справи неодноразово був відкладений за клопотаннями ОСОБА_1 та її захисника на стадії розгляду в суді першої інстанції адвоката Філімонова К.О, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17, 24-35). Враховуючи розумні строки розгляду справи, обізнаність щодо її розгляду, а також зацікавленість сторони в участі провадження, суд розглянув справу без участі захисника та особи що притягається до адміністративної відповідальності обґрунтувавши це в постанові, з чим погоджується апеляційний суд.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не було вручено копію акту, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не спростовують факт керування транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння і не переважають скоєне нею адміністративне правопорушення.

Крім того, доводи апелянта про недотримання працівниками патрульної поліції вимог ст. 266 КУпАП та п. 9 Інструкції № 1452/735, оскільки ОСОБА_1 не були роз`яснені її права - не заслуговують на увагу.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185214 від 30.11.2024 встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснені права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останньої у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.

Між тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Пашинського Миколи Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року - задовольнити та вважати апеляційну скаргу прийнятною.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пашинського Миколи Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 753/372/25

Апеляційне провадження № 33/824/858/2026

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Якусик О.В.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.