Постанова від 05 листопада 2023 р. у справі №756/3121/23 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 рокум. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:

захисника особи, стосовно якої складено протокол про

адміністративне правопорушення - Ковбаси О.С.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ковбаси О.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою суду визнано доведеним те, що 18.02.2023 о 20-50 год. в м. Києві по провул. Балтійський, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; підвищена жвавість, рухливість ходи, мови.

Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на відео 472731; 473266; 477764, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Ковбаса О.С. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21.07.2023 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що суддею під час прийняття рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також не досліджено в поновному обсязі всіх обставин справи та пояснень свідків, також суддя не врахувала, що вина ОСОБА_1 не залишилась поза розумним сумнівом, адже в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, зокрема подія адміністративного правопорушення.

Так, 18.02.2023 за кермом автомобіля був ОСОБА_2 , який відвіз їх по місцю проживання та приїхавши за адресою проживання ОСОБА_1 повідомив, що хоче ще деякий час побути в автомобілі, адже на циферблаті автомобіля були певні помилки, що свідчили про технічну несправність автомобіля.

У зв`язку з тим, що в ОСОБА_1 є спеціальний технічний прилад за допомогою якого він міг здійснити діагностику автомобіля та ідентифікувати помилки автомобіля, після прощання з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишився в автомобілі та розпочав здійснювати діагностику свого транспортного засобу та через 20-30 хвилин позаду автомобіля ОСОБА_1 припаркувався автомобіль співробітників патрульної поліції та інспектори поліції підійшли перевірити документи.

Звертає увагу захисник, що дані обставини підтвердив в суді першої інстанції ОСОБА_2 .

Крім того, допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що думав, що співробітники поліції мають право запропонувати пройти огляд будь-кому, навіть звичайному перехожому, то ОСОБА_1 повідомив, що не бажає їхати до лікаря для проходження огляду адже пізня пора доби та він поспішає до дому.

Окремо звертає увагу захисник, що стороною захисту подавалось клопотання про виклик на допит співробітника поліції, яка склала адміністративні матеріали, однак, на неодноразові виклики остання не з`явилась.

Разом з тим, до протоколу долучено відеоматеріали з бодікамер поліцейських, всі три відеофайли розпочинаються з 20 год. 55 хв., тоді як в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 нібито керував автомобілем о 20 год. 50 хв.

Тобто, на відеофайлах не зафіксовано, що ОСОБА_1 керує належним йому автомобілем, дані обставини той факт, що ОСОБА_1 не керував в той день своїм автомобілем, а також дані обставини узгоджуються з показами свідків.

Більше того, в матеріалах справи наявне направлення на проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, однак, вказаний документ ОСОБА_1 не пред`являвся на місці складання адміністративних матеріалів, а також ОСОБА_1 у вказаному направленні не розписувався.

Крім цього, в даному направленні не зазначено про результати направлення особи на огляд, тобто в графі "результати огляду" не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Між тим, працівники поліції не встановлювали в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, натоміть майже одразу після зупинки його автомобіля вони повідомили йому про необхідність такого огляду.

Зазначає захисник, що відеозапис не є належним доказом вчинення правопорушення, так як він навпаки підтверджує недотримання поліцейським процедури огляду водія на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та порушення процедури направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, а також той факт, що останній взагалі не керував транспортним засобом, а отже в нього був відсутній обов`язок виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Ковбаси О.С. в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.

Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якого у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №440552 від 18.02.2023, в цей же день, о 20-50 год. в м. Києві по провул. Балтійський, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; підвищена жвавість, рухливість ходи, мови.

Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на відео 472731; 473266; 477764, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Даний протокол складений уповноваженою на те особою - поліцейським роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП сержантом поліції - Дем'янюк О.В.

Згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за допомогою проблискових маячків та відповідного звукового сигналу.

Працівник поліції проводить огляд на стан сп`яніння перевіряючи зіниці ока та пропонує проїхати ОСОБА_1 на огляд до лікаря-нарколога.

Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що під час спілкування виявлено ознаки сп`яніння.

Разом з тим, ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд відмовився.

На запитання коли вживав останній раз, ОСОБА_1 повідомив, що 3 дні тому вживав, при цьому повідомив, що вживає 2/3 рази на тиждень (а.с. 4).

Суд також критично оцінює письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки вони з ОСОБА_1 разом працюють та товаришують, крім того він не був свідком подій, а тому він є упередженим.

Підсумовуючи слід визнати, що позиція сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння - є явно надуманою та спрямована на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення.

Незначні неузгодженості у відтворені часу проведенні відеозйомки та у протоколі про адміністративне правопорушення, ніяким чином не вказують на інший перебіг подій, ніж знайшов своє відображення в матеріалах справи, і відповідає процедурі, визначеній ст. 266 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто виклик в судове засідання свідків є правом суду, а не обов`язком, у зв`язку з чим доводи захисника про те, що місцевим судом не допитано співробітника поліції є неспроможними.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не встановлювали у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

Обговорюючи доводи захисника з приводу не складання на місці направлення ОСОБА_1 на медичний огляд та не вручення йому такого направлення, апеляційний суд вважає, що це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія ОСОБА_1 . Встановлення факту оформлення відповідного направлення до медичного закладу працівником поліції має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку повинен провести медичний огляд, та жодним чином не порушує права ОСОБА_1 і не впливає на правильність висновків місцевого суду про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки жодним чином не спростовує доказів його вини.

За наведеним, суд першої інстанції, дослідивши всі докази у справі, в їх сукупності, дійшов ґрунтовного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законом України від 16.02.2021 № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021, в чергове посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.

Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, як про те виказав прохання захисник Ковбаса О.С. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.

За наведеним, апеляційна скарга захисника Ковбаси О.С. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ковбаси О.С. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька