Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №444/4321/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/4321/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1027/25 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагірці Жовківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

вищенаведеним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2, п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання: з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з вироком, ОСОБА_7 , будучи засудженим вироком Жовківського районного суду 03.03.2025 року (справа №444/707/25, провадження №1-кп/444/187/2025), за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин. Так, 17 липня 2025 року ОСОБА_7 працівниками Львівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, у відповідності до вимог чинного законодавства, був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання у виді 80 годин громадських робіт, призначеного йому вироком Жовківського районного суду.

Будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у вигляді громадських робіт, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт та отримавши направлення 17.07.2025 під особистий підпис, ОСОБА_7 був скерований до КП «Жовківське МВУЖКГ», для відбування покарання.

Однак, ОСОБА_7 умисно, з метою ухилення від відбування покарання, з 17.07.2025 року по даний час, без поважних на те причин не відпрацював жодної призначеної години громадських робіт, та в подальшому, не з`явився в КП «Жовківське МВУЖКГ» для відпрацювання громадських робіт, тобто ухилявся від відбування у виді громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.

Таким чином, ОСОБА_7 ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України.

Не погоджуючись із цим вироком, прокурор Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить вирок Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням положень п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2025 року і призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 10 днів. На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що оскаржений вирок підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання. Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд не дотримався вимог ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України, оскільки, як вбачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 раніше засуджений 03 березня 2025 року вироком Жовківського районного суду Львівської області до покарання у виді 80 годин громадських робіт. Станом на час ухвалення 27 жовтня 2025 року оскарженого вироку, вирок Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2025 року набрав законної сили та не був виконаний.

В той же час, суд не вказав, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, ОСОБА_7 вчинив 23 жовтня 2025 року, тобто після ухвалення вироку від 03 березня 2025 року.

Як вказує апелянт, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене цим вироком, вчинене після ухвалення попереднього вироку 03 березня 2025 року, суд першої інстанції повинен був застосувати положення ст. 71 КК України.

Крім цього, прокурор звертає увагу на необхідність застосування положень ст. 72 КК України, якими менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 просили залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, позицію сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як слідує з матеріалів судового провадження, розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_7 був проведений у порядку статей 381-382 КПК України, встановлені обставини кримінального правопорушення, його кваліфікацію обвинувачений не оспорював, подана прокурором апеляційна скарга стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_7 , а тому вирок суду першої інстанції переглядається апеляційним судом лише в частині призначеного обвинуваченому покарання.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначеного покарання, то такі, на переконання колегії суддів, є слушними.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Втім, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_7 , цих вимог не дотримався.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 раніше засуджений 03 березня 2025 року вироком Жовківського районного суду Львівської області до покарання у виді 80 годин громадських робіт. Станом на день ухвалення 27 жовтня 2025 року оскарженого вироку, вирок Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2025 року набрав законної сили та не був виконаний.

До того ж, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, ОСОБА_7 вчинив 23 жовтня 2025 року, тобто після ухвалення вироку від 03 березня 2025 року.

Тому ОСОБА_7 за вироком від 27 жовтня 2025 року слід було призначити покарання у порядку, визначеному ч. 1 ст. 71 КК України, а саме: за сукупністю вироків.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а вирок суду скасувати в частині призначення ОСОБА_7 покарання, з ухваленням нового вироку в цій частині.

Призначаючи покарання обвинуваченому, колегія суддів, враховуючи положення статей 50, 65 КК України, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за ч. 2 ст. 389 КК України, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2025 року. Крім цього, на ОСОБА_7 покласти обов`язки, визначені ст. 59-1 КК України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид. При переведенні громадських робіт в пробаційний нагляд слід виходити, зокрема, зі співвідношення, передбаченого пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, вісім годин громадських робіт; отже 80 годин громадських робіт відповідає 10 дням пробаційного нагляду.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 грудня 2024 року у справі №335/1211/23.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нових злочинів.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та доходить висновку про необхідність їх задоволення й скасування вироку щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку в цій частині, згідно з вимогами ст. 420 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу прокурора Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням положень п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2025 року і призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 10 днів.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4