Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №514/998/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/998/25

Провадження по справі № 2/514/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кравченко П.А.,

за участю секретаря судового засідання – Мельниченко Н.М.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 011,60 грн., судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що 28.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № 406527569 (далі - Кредитний договір) на суму 6 200,00 грн. (Додаток 3). Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 6 200,00 грн 28.03.2024 на банківську карту № 4149-49XX-XXXX-6610 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням (Додаток № 9). Додатково, на підтвердження даного факту до позовної заяви додаються Довідка та Письмові пояснення Первісного кредитора (Додаток № 10). Для підтвердження факту отримання Відповідачем грошових коштів (кредиту) Позивачем до позовної заяви долучено всі наявні у Позивача докази, які були отримані при отриманні права грошової вимоги до Відповідача. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12).

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 19/1224-01 (далі – Договір факторингу 2) (Додаток №15). 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18).

Відповідач належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в сумі 31 111 грн. 60 коп., з яких: 6 200 грн. - заборгованість по тіло кредиту, 21 811.60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3100.00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ".

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2025 року від відповідача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів виникнення, існування та розміру заборгованості Позивачем не надано належних та достатніх доказів набуття права грошової вимоги. Проаналізувавши твердження Позивача та сукупність наданих Позивачем доказів, вважаю Позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

07.08.2025 року від представника позивача Хлопкової М.С. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просить врахувати відповідь на відзив при розгляді справи № 514/998/25 по суті. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 406527569 від 28.03.2024 року у розмірі 28 011,60 грн., яка складається з наступного: 6200,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21 811,60 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 100,00 заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. До суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Просила відмовити у задоволенні позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено такі фактичні обставини.

28.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № 406527569 (далі - Кредитний договір) на суму 6 200,00 грн. (Додаток 3).

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора KWHJ-3355.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 6 200,00 грн 28.03.2024 на банківську карту № 4149-49XX-XXXX-6610 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі – Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 286 від 28.05.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 19/1224-01 (далі – Договір факторингу 2) (Додаток №15).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18). Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 31 111,60 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №20).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 31 111,60 грн, яка складається з: 6 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21 811,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 100,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідач належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в сумі 28 011 грн. 60 коп., з яких : 6 200,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21 811,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 100,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ст. 509 Ц К України)

Сторонами у зобов`язанні є і боржник і кредитор ( ст. 510 Ц К України)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Укладення договору є підставою для виникнення зобов`язань (ч.2 ст. 509 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України).

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором ( п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживне кредитування».

Кредитодавцем у розумінні зазначеного Закону є банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити ( п.7 ч.1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування»).

Порядком споживчого кредитування передбачено, що кредитодавець встановлює можливість укладення договору про споживчий кредит на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (ч.2 ст. 14 Закону України «Про споживне кредитування»).

Відповідно до Закону «Про споживче кредитування» та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» такий договір може укладатися шляхом приєднання, коли він складається із індивідуальної і публічної частини договору (ст. 634 ЦК України, ч.2 ст. 13 Закону «Про споживче кредитування», ч.5 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Положеннями ЦК України, які застосовуються до кредитного договору, передбачено, що такий договір є укладеним з моменту передання грошей. Позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1046 ЦК України ст.1049 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, серед іншого, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Згідно з вимогами Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу (ч.2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) ( ч.1 ст.1077 ЦК України).

Із зазначеного розрахунку вбачається, що прострочена заборгованість за нарахованими відсотками перевищує тіло кредиту в декілька раз.

Відповідно ст. ст. 11. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладання договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, враховуючи викладене, а також з урахуванням судової практики Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що умови кредитного договору про реальну процентну ставку за кожен день прострочення, що призвело до нарахування процентів у розмірі 23 265,00 грн. і перевищує тіло кредиту в декілька раз, є несправедливим в сенсі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить таким загальним засадам цивільного законодавства, яка справедливість добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18.

Враховуючи, що зобов`язання має виконуватись належним чином, а також те, що відповідачка була обізнана про необхідність здійснювати сплату процентів за користування кредитними коштами, проте, враховуючи очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів за користування кредитними коштами тілу кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача проценти у розмірі 6200, 00 грн., виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафів, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 було неправомірно нараховано пеню у розмірі 3100 грн. за кредитним договором №406527569 від 28.03.2024 року, а тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним кредитним договором, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1 - 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача з відповідача 1072 грн. 33 коп. (12400 х 2 422, 40 / 28 011.60) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року; Додаткова угода №25770843432 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 р.; Акт прийому -передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2024 р.); Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 р.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін при заочному розгляді на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу з у рахуванням пропорційності до розміру позовних вимог, у сумі 5000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 406527569 від 28.03.2024 у розмірі 12400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1072 гривні 33 копійки, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.03.2026 року.

Суддя П.А. Кравченко