Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №509/1320/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/211/26

Справа № 509/1320/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь, клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником – прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000104 від 03.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Іллічівськ, Одеської області, українця за національністю, що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, працюючого по найму, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026162380000104 від 03.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку січня 2026 року (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у селищі Великодолинське Одеського району Одеської області, діючи всупереч Положенню «Про дозвільну систему», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав (шляхом отримання) від невстановленої особи ручну осколкову гранату з маркуванням GMO-1 15-95-459 у комплекті із запалом до неї.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 незаконно зберігав вказаний бойовий припас за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

03.03.2026 приблизно о 03:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, взяв вказаний бойовий припас, помістив його до салону автомобіля марки «Toyota Corolla» (д.н.з. НОМЕР_1 ) та перевіз до 26-го залізничного переїзду в с-ще Великодолинське Одеського району Одеської області, де зупинив транспортний засіб на рейках на знак протесту.

Після надходження повідомлення на лінію «102» та прибуття на місце події екіпажу поліції, ОСОБА_7 , маючи на меті демонстрацію наявності у нього бойового припасу, дістав вказану гранату та, тримаючи її у руці, показав працівникам поліції, чим вчинив незаконне носіння бойових припасів.

Надалі ОСОБА_7 поїхав з місця події на вищевказаному автомобілі. По дорозі додому він підвіз знайомого - ОСОБА_8 , який, побоюючись небезпечних наслідків, забрав у ОСОБА_7 гранату та залишив її на території домоволодіння останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

03.03.2026 у період з 05:20 до 05:51 годин під час проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , вказана граната з маркуванням GMO-1 15-95-459 була виявлена та вилучена працівниками поліції.

На теперішній час, підозра відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними доказами, які долучені до клопотання в якості додатків.

Відповідно до ст. 12 КК України, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за ч.1 ст.263 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, так як він підозрівається у вчиненні тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків та потерпілого так, як обізнаний про місце їх проживання, а покази свідків суд повинен сприймати безпосередньо; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, слідчий вважає, що підстави обрання до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є цілком обґрунтованими.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували частково, заявили клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, мотивуючи зазначене тим, що він працює по найму на різних роботах та рахунок цього самостійно забезпечує свою родину засобами до існування.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.

Статтею 178. КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Ч.1 Статті 194 передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч.2 Статті 194 зазначено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно ч.5 ст.12 КК України ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч.1 ст.263 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При розгляді відповідних клопотань, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalov. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції, наявні на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні підозри обґрунтовані, щодо підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також наявні зазначені у клопотанні ризики, тому суд, враховуючи те, що він одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, але працює по найму на різних роботах та рахунок цього самостійно забезпечує свою родину засобами до існування, активно співпрацює зі слідством, вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби і застосування саме такого запобіжного заходу забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 196, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником – прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162380000104 від 03.03.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Клопотання захисника – ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 ,задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. на строк 60 діб, а саме, до 02.05.2026 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області чи її структурних підрозділів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.;

- щодня, на строк дії запобіжного заходу, з 23 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин, не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Роз`яснити підозрюваному положення ст.181 ч.5 КПК України.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 02.05.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 05.03.2025 р. о 08.35.

Слідчий суддя ОСОБА_1