Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №521/20534/25
Суддя: Мазун І. А.
Справа №521/20534/25
Провадження №2-о/521/82/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
присяжних - Рубінчик О.В.,Вітюкової Л.О.,
за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою, -
В С Т А Н О В И В:
До Хаджибейського районного суду м.Одеси звернулася ОСОБА_1 із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи –Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В обгрунтування своїх вимог заявниця зазначала, що вона є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року держави-агресора на територію України 25 січня 2023 року сина ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було мобілізовано до лав Збройних Сил України. 16.01.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло сповіщення №345/14 від 16.01.2024 року, відповідно з яким повідомлено про те, що командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізацією 25.01.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 12.01.2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області. З 05.05.2023 р. по 19.09.2023 р., 29.09.2023 р. по 12.01.2024 р. молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, Великоновосілківська селищна ТГр, Вугледарська міська ТГр, Херсонської області, Херсонський район, Олешківська міська ТГр., що підтверджується відповідною довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 23.06.2025 року №191/3756. 12.01.2024 близько 23.00 год. під час оборонних дій в районі н. п. Кринки Херсонської області (координати х:51-77435 у:65-05513), згідно бойового розпорядження 37 ОБрМП №833 від 25.12.2023р., зник безвісти молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №405 від 18.02.2024 року, призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 . Відповідно до акту службового розслідування №185/394, затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 , вважається підтвердженим факт зникнення безвісти, за особливих обставин молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командира відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , що сталися під час виконання обов`язків військової служби, 12.01.2024р. о 23.00год. у районі населеного пункту Кринки, Херсонського району, Херсонської області, під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, факт зникнення безвісти не пов`язаний із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком перебування в алкогольному чи наркотичному сп`янінні, не є наслідком навмисного заподіяння собі ушкодження, загибелі військовослужбовця не було встановлено. Відповідно до пояснень молодшого лейтенанта ОСОБА_5 та лейтенанта ОСОБА_6 , стало відомо, що 12.01.2024 року вони, знаходячись на командному пункті НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , отримали радіоповідомлення, що по позиціям підрозділу в районі населеного пункту Кринки, Херсонського району, Херсонської області, ведеться обстріл ворога. Внаслідок обстрілу по бойовим позиціям підрозділу, приблизно о 23.00 год., вступив в стрілецький бій, отримав поранення та зник безвісти молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Провести евакуацію та пошукові дії не було можливим через масивний обстріл зі сторони ворога. Відповідно до Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №513 від 23.03.2024 року, молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантноштурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , безвісти зник, за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини. Метою звернення заявника до суду з заявою про оголошення померлим її сина, є бажання увіковічити пам`ять своєї дитини, оформити спадкові права, а також реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. No168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Крім заявниці, яка є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_4 , є інші особи, які мають спадкові права та права на отримання одноразової грошової у разі оголошення його померлим, це: батько - ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_3 та діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Посилаючись на викладене, просила оголосити померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеси, ІПН: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; датою смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час виконання ним обов`язків військової служби, з виконання бойового завдання, близько 23 годин 00 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.; датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати 12 січня 2024 року, а місцем смерті населений пункт Кринки, Херсонського району Херсонської області, Україна, як така, що пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
В судовому засіданні представник заявника та ОСОБА_3 свої вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином. Міністерство оборони України надіслало заяву, в якій просило відмовити заявнику у задоволенні її заяви у зв`язку з тим, що територія, на якій зник безвісти ОСОБА_4 знаходиться в зоні активних бойових дій, а отже вимога про оголошення його померлим є передчасною.
ОСОБА_2 направив до суду заяву про слухання справи у його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника та ОСОБА_3 , суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про його народження. (а.с.9)
Також встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , від якого народилися діти – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.34)
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан в зв?язку зі збройною агресією російської федерації до України.
Згідно Указу президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (з частковою зміною статті 3 на підставі Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 758/2-22), 20.01.2023р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 від 25.01.2023р. (місто Чорноморськ), старшого матроса ОСОБА_4 , № НОМЕР_3 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на період військового стану ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено на посаду старшого телефоніста лінійного наглядача лінійно-кабельного відділення зв`язку взводу зв`язку батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , ВОС – 403876М/233. З 24 січня 2023 року його зараховано на всі види забезпечення та на продовольче забезпечення з 25 січня 2023 року та визнано таким, що приступив до виконання службових обов?язків. Було встановлено посадовий оклад та премію. (а.с.33)
З 05.05.2023 р. по 19.09.2023 р., 29.09.2023 р. по 12.01.2024 р. молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Волноваському районі, Великоновосілківської селищної ТГр, Вугледарської міської ТГр, Херсонської області, Херсонського району, Олешківської міської ТГр., що підтверджується відповідною довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 23.06.2025 року №191/3756. (а.с.30)
12.01.2024р. близько 23.00 г. під час оборонних дій в районі н. п. Кринки Херсонської області (координати х:51-77435 у:65-05513), згідно бойового розпорядження 37 ОБрМП №833 від 25.12.2023р., зник безвісти молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . (а.с.20,28-29)
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №405 від 18.02.2024 року, призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 . (а.с.26)
Відповідно до акту службового розслідування №185/394, затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 , вважається підтвердженим факт зникнення безвісти, за особливих обставин молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командира відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , що сталися під час виконання обов`язків військової служби, 12.01.2024р. о 23.00год. у районі населеного пункту Кринки, Херсонського району, Херсонської області, під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, факт зникнення безвісти не пов`язаний із вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком перебування в алкогольному чи наркотичному сп`янінні, не є наслідком навмисного заподіяння собі ушкодження, загибелі військовослужбовця не було встановлено. (а.с.16-19)
Відповідно до пояснень молодшого лейтенанта ОСОБА_5 та лейтенанта ОСОБА_6 , стало відомо, що 12.01.2024 року вони, знаходячись на командному пункті НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , отримали радіоповідомлення, що по позиціям підрозділу в районі населеного пункту Кринки, Херсонського району, Херсонської області, ведеться обстріл ворога. Внаслідок обстрілу по бойовим позиціям підрозділу, приблизно о 23.00, вступив в стрілецький бій, отримав поранення та зник безвісти молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Провести евакуацію та пошукові дії не було можливим через масивний обстріл зі сторони ворога. (а.с.22-25)
Відповідно до Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №513 від 23.03.2024 року, молодший сержант ОСОБА_4 , командир відділення зв`язку десантноштурмової роти НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , безвісти зник, за особливих обставин під час виконання завдань із захисту Батьківщини. (а.с.10-14)
16.01.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшло сповіщення №345/14 від 16.01.2024 року, відповідно з яким повідомлено про те, що командир відділення зв`язку десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізацією 25.01.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 12.01.2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кринки Херсонської області. (а.с.9)
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. №376 затверджено перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, серед яких зазначено, що на території Олешківської міської територіальної громади, до якої відноситься населений пункт Кринки Херсонського району Херсонської області, з 24.02.2022р. ведуться активні бойові дії та дана територія є тимчасово окупованою.
19.01.2024р. заявник звернулася до Березівського РВП ГУНП в Одеській області із заявою за фактом зникнення безвісти сина, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12024162260000055 від 19.01.2024 року. (а.с.52)
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 20.11.2025р. ОСОБА_4 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій). (а.с.54-55)
Згідно повідомлення Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) від 25.11.2025р. станом на тепер підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_4 від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста відсутнє.(а.с.56-58)
Заявником надано витяг з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими від 27.01.2026р., який сформовано в електронному кабінеті заявника на підставі запиту ОСОБА_1 внесено відомості про особу, що містяться в інформаційній системі з питань поводження з полоненими щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , облікова категорія: пошук особи. (а.с. 45)
Судом встановлено, що визнання ОСОБА_4 загиблим, заявнику потрібно для отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь- якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац перший частини першої статті 317 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) вказано, що загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції.
Статтею 317 ЦПК України України, передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Суд зазначає, що вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
При цьому Верховний Суд у постанові від 25.09.2024 по справі справа № 759/980/24 (провадження № 61-8361св24) звернув увагу на те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Вказані висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), від 06 червня 2024 року у справі № 188/56/24 (провадження № 61-6215св24).
У даній справі заявники на підтвердження факту оголошення особи померлою надали до суду копії документів, які можуть підтверджувати факт смерті зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 , а саме: сповіщення за №345/14 від 16.01.2024 року від начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 , яким повідомлено про те, що ОСОБА_4 , зник безвісти 12.01.2024р. в районі н.п. Кринки Херсонської області під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.
Під час розгляду цієї справи, суд враховує правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права відносно зазначеної категорії справ, а тому на думку суду, подана заява від ОСОБА_1 є передчасною і відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступні обставини.
Так, статтею 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом. При цьому, зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав:
1) відсутність особи в місці її постійного проживання;
2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців;
3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. При цьому на наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.
У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц.
Також під час розгляду та винесення рішення у цій справі суд взяв до уваги правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) від 11 грудня 2024 року, які є обов`язковими для суду, щодо застосування норми права.
Суд для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого – потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Суд зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що бойові дії в районі ймовірної загибелі ОСОБА_4 в районі н.п. Кринки Херсонської області, тривають до теперішнього часу, тіло зниклого безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не знайдено, кримінальне провадження що внесене в ЄРДР за № 12024162260000055 від 19.01.2024 року ще триває, що підтверджується наданим витягом Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області..
Відповідно до ч.5 статті 19 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року, після закриття кримінального провадження щодо розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідний територіальний орган Національної поліції України повідомляє про це Уповноваженого не пізніше ніж у триденний строк із зазначенням підстав для прийняття такого рішення.
Крім того, під час розгляду заяви ОСОБА_1 суд врахував, що: статтею 21 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року Розділу VI «Розшук людських останків, вилучених тіл (останків) померлих (загиблих) осіб, ексгумація та поводження з людськими останками» визначено, що у разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам. Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК- лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію. Встановлення наявності обставин, що свідчать про смерть особи Законом покладається на органи Національної поліції України.
Судом встановлено, що заявником до суду не надано висновок Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у відповіді на звернення представника заявника лише повідомлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти, проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель відсутня.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Таким чином, суд вважає, що на даний час у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов`язковими при застосуванні норм права визначених ст.46 ЦК України та наявних у матеріалах справи доказах.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Керуючись ст.ст. 46, 47,48 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2026 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН
ПРИСЯЖНІ О.В. РУБІНЧИК
Л.О. ВІТЮКОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua