Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №676/93/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/93/26

Номер провадження 2-а/676/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді – Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом посилаючись на те, що постановою інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Сліпко Д.В. серія ЕНА №6445983 від 01.01.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що 01.01.2026 року о 21.52 год. в м. Кам`янець-Подільський по вул. Північна, 106 керуючи транспортним засобом AUDI А4, державний номерний знак НОМЕР_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1а ПДР України. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки 01.01.2026 року перед виїздом з дому у дорогу він перевірив технічний стан авто і все було у справному стані. 01.01.2026 року о 21.52 год його зупинили працівники поліції та повідомили, що він не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив ПДР України. Він відповів інспектору, що фари ввімкнені, однак дійсно на місці зупинці автомобіля та зовнішнього огляду, світло фар автомобіля було відсутнє. При цьому перемикач включення світла фар знаходилося в положенні «ввімкнуто», а тому йому не відомо з якої причини фари не світили. За таких обставин, вимоги п.19.1 ПДР ним були виконані, фари ближнього світла фар були ввімкнені, світло фар могло бути відсутнє через поломки в системі електромережі автомобіля.

Просить суд скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Сліпко Дениса Васильовича серія ЕНА №6445983 від 01.01.2026 року, про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп.

04.02.2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Нікольчук Н.О. через електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, під час виконання службових обов`язків 01.01.2025 року інспектором 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Сліпко Д.В. близько 21 год 52 хв по вул. Північна, 106а, в м. Кам`янець-Подільському, Хмельницької області, було помічено транспортний засіб AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а Правил дорожнього руху України, після чого на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений поліцейським. Патрульний підійшов до водія автомобіля, представився належним чином, довів водію суть скоєного ним порушення, запропонував йому пред`явити документи, передбачені вимогами п. 2.1. ПДР України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб на підставі пункту 2.4.а ПДР України. На вимогу поліцейського щодо пред`явлення зазначених документів водія, яким виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виконано в повному обсязі.

Порушення, яке скоїв позивач, підтверджується наявним відеозаписом (запис додається на оптичному диску) зафіксованим портативним реєстратором, який закріплений на форменому одязі поліцейського, з якого вбачається як ТЗ AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 , рухався у темну пору доби без увімкнених фар ближнього світла. На підставі чого вказаний автомобіль було зупинено патрульним поліцейським. За результатами розгляду адміністративної справи, керуючись положеннями статей 33, 284 КУПАП, до позивача було застосовано адміністративне стягнення згідно санкції відповідної статті – штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення Постанови. Згідно ст. 258 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, запропоновано поставити підпис в графі про отримання копії документу. Розглядаючи дану справу, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Враховуючи вищевказане, вважаємо, що постанова є правомірною та законною.

Щодо заперечення позивача що начебто «світло із фар могло бути відсутнє через поломки в системі електромережі автомобіля (залипання контактів реле), тобто із-за технічного стану автомобіля, які унормовано п. 31 та іншими ПДР та ст. 121 КУпАП ». По перше, відповідно до п. 1.3. ПДР України, ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути ввічливими. Згідно до п.п. 2.3, 2.4 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; стежити за технічним станом транспортного засобу. Разом з тим, слід зазначити, що у своїй позовній заяві позивач не заперечує зазначений факт «на місці зупинки автомобіля та зовнішнього огляду світло із фар автомобіля було відсутнє». Таким чином, сам позивач підтверджує наявність події адміністративного правопорушення, зафіксованої поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Посилання позивача на те, що відсутність освітлення могла бути спричинена технічною несправністю автомобіля є необґрунтованими та такими, що не спростовують факту вчинення правопорушення. Під час перегляду відео з портативного відеореєстарора, що є додатком до відзиву чітко видно, що після зупинки транспортного засобу, під час розмови із поліцейським позивач здійснює перемикання реле на автоматичний режим увімкнення ближнього світла фар (clip-1, 21:54:18), у результаті чого передні фари та задні габаритні вогні одночасно починають світитися, ця обставина свідчить про те, що освітлювальні прилади автомобіля були справні, відсутність світла до моменту зупинки була наслідком дій (бездіяльності) самого водія та доводи про технічну несправність є спробою уникнення відповідальності. Твердження позивача про те, що він не усвідомлював факту руху з вимкненими зовнішніми освітлювальними приладами, є безпідставними та надуманими. Очевидно, що одночасна відсутність освітлення як спереду, так і ззаду транспортного засобу не може залишитися непоміченою водієм під час руху, з урахуванням дорожньої обстановки та умов видимості. Посилання позивача на начебто не вірну кваліфікацію допущеного порушення є помилковим, оскільки його притягнуто до відповідальності за порушення п. 19.1.а ПДР - користування зовнішніми освітлювальними приладами, що прямо передбачено диспозицією ч.2 ст.122 КУпА.

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, доходить висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 01.01.2026 року інспектором 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Сліпко Д.В. складено постанову серії ЕНА №6445983 від 01.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова мотивована тим, що позивач 01.01.2026 року о 21:52 год. в м. Кам`янець-Подільському по вул. Північна, 106, керуючи транспортним засобом AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору, чим порушив п.19.1аПравил дорожнього руху, а саме порушення водіями використання зовнішніх освітлювальних приладів в темну пору, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КупАП).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У силу вимог пункту 19.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Національна поліція України уповноважена через посадових осіб притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі керування автомобілем у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості без ввімкнення світлових пристроїв: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла

Згідно з ч. 1, 2 ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6 ст. 62 ЗУ «Про національну поліцію» втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно постанови серії ЕНА №6435394 від 30.12.2025 року, до неї додається відеозапис.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В свою чергу, належним доказом правопорушення є зокрема фото або відеофіксація вчиненого правопорушення.

Зі змісту спірної постанови серії ЕНА №6445983 від 01.01.2026 року вбачається, що 01.01.2026 року о 21:52 год. позивач керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пори добу, чим порушив п.19-1 «а» ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем заперечується вищевказане порушення ПДР.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, представником відповідача долучено два відеозаписи clip-0 та clip-1 з нагрудної камери поліцейського, якими доводиться вина позивача у адміністративному правопорушенні.

Разом з тим, із дослідженого судом відеозапису clip-0 та clip-1 встановлено, що відеозапис розпочинається з моменту виходу працівника поліції зі службового автомобіля, при цьому автомобіль позивача стояв припаркований на узбіччі дороги із ввімкненим аварійним сигналом. Інспектор поліції після зупинки транспортного засобу, підійшов до позивача, який перебував за кермом, відрекомендувався, назвав прізвища, посаду, та вказав на причину зупинку. Також з долученого Департаментом патрульної поліції до справи відеозапису вбачається, що інспектор проводив розгляд справи, представився та ознайомив позивача з його правами, передбаченими ст.268 КУпАП, повідомив останнього, що на нього буде накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Також інспектором вносилися дані позивача в службовий планшет та друкувалася постанова.

При цьому, суд констатує, що вказані записи із нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано спілкування працівників поліції та ОСОБА_1 під час складання протоколу, не може вважатися належним доказом порушення позивачем п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху, адже на цьому відеозаписі не зафіксовано момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУПАП, а лише процедуру складання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, відповідачем не надано до суду жодного належного та достовірного доказу, а саме вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, як вбачається із наданого відеозапису із нагрудної камери , які були закріплені 01.01.2026 року за працівниками управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП на ньому відсутні підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Інші докази на підтвердження вчинення порушення позивачем ПДР матеріали справи не містять.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суд враховує позицію ВС викладену у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, де зазначено, що для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач (Управління патрульної поліції), відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд дійшов висновку щодо не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 01.01.2026 року підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 245, 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннязадовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6445983 від 01.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції адреса: м. Хмельницький, провулок Коцюбинського, 35/2.

Суддя І.О. Пилипенко