Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №606/45/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/45/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12026211080000002, внесеного 01.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кровинка, Теребовлянського району Тернопільської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2025 постановою Теребовлянського районного суду в Тернопільській області у справі № 606/625/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме у тому, що вона 15.04.2025 керувала транспортним засобом марки BMW д.н.з. НОМЕР_1 в комендантську годину та була зупинена працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік

ОСОБА_3 02.09.2025 ознайомлено із вказаною постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі № 606/625/25.

В подальшому, ОСОБА_3 , будучи обізнаною про те, що її позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, продовжила керувати транспортним засобом, чим ухилилася від виконання постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 у справі № 606/625/25 за наступних обставин.

Так, 21.11.2025 о 09 год 50 хв. водійка ОСОБА_3 керувала автомобілем марки Mercedes-Benz Vito 115 CDI д. н. з. НОМЕР_2 та рухалася по вул. Січових Стрільців, м. Теребовля, Тернопільського району, де була зупинена працівникам поліції за порушення Правил дорожнього руху та відносно неї складено постанову від 21.11.2025, серія ЕНА № 6194100 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила, що знаючи про наявність постанови суду, якою її позбавлено права керування транспортними засобами, керувала автомобілем. У вчиненому щиро розкаялася.

Обвинувачена ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 винна в умисному невиконані постанови суду, що набрала законної сили, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України не встановлені.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриття злочину.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом враховується, особа винної, її вік, стан здоров`я, а також те, що така позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, її поведінку до, під час та після вчиненого правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази у провадженні: відеозаписи із нагрудної камери та відеореєстратора за 21.11.2025, які знаходяться на оптичному носії диск DVD-R 4.7 GB, який поміщений у паперовий конверт та зберігається при матеріалах кримінального провадження №12025211080000002 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1