Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №712/14190/23 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/533/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 712/14190/23 Категорія: на ухвалу Троян Т. Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач (стягувач) – ОСОБА_1 ;

відповідач (боржник) – Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»;

особа, яка подала апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і стягнення компенсації втрати частини доходів,

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Заяву обґрунтовував тим, що постановою Черкаського апеляційного суду від 05.06.2024 в справі №712/14190/23 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.03.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і стягнення компенсації втрати частини доходів задоволено частково. Стягнуто з ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь ОСОБА_1 697 662,77 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, починаючи з 19 липня 2023 року (наступний день після звільнення) до 17 січня 2024 року (день остаточного розрахунку) та судові витрати.

Постанова Черкаського апеляційного суду від 05.06.2024 у даній справі набула законної сили 05.06.2024.

Заявник зазначив, що звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.

26.07.2024 заступником начальника відділу Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. відкрито виконавче провадження (ВП) 75606526. Ідентифікатор доступу : 41096598В65Е.

Також заявник вказував, що за повідомленням державного виконавця ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» свою фінансово-господарську діяльність проводить виключно через рахунок відкритий в Державній Казначейській службі. За інформацією державного виконавця, стягнути грошові кошти на виконання рішення суду з Державної Казначейської служби, ДВС немає можливості.

На дату звернення з цією заявою до суду, судове рішення в справі № 712/14190/23 впродовж більше одного року, невиконане. Загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Відтак, просив у порядку ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України, зобов`язати боржника Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільній справі № 712/14190/23.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.01.2026 в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.

Мотивуючи прийняту ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Таких підстав судом в рамках розгляду даної заяви не встановлено.

Заслухавши доповідь судді, представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в режимі відеоконференції, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: 1) що виникають із трудових правовідносин; 2) що виникають із сімейних правовідносин; 3) щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 4) щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; 5) щодо відшкодування моральної шкоди; 6) щодо захисту прав споживачів; 7) щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; 8) в інших спорах немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України, стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, у разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.

Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, заявник посилався на тривале невиконання рішення та складнощі його виконання у зв`язку з особливостями фінансового обслуговування боржника.

Зазначені вище норми законодавства надають суду дискреційні повноваження, застосування яких залежить від наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальний ризик невиконання рішення або істотне ускладнення його виконання саме внаслідок поведінки боржника.

Судовий контроль не є альтернативою чи дублюванням процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», а застосовується у виняткових випадках, коли встановлено, що звичайні механізми примусового виконання є неефективними з причин, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника або ухилення від виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито, триває, доказів його закінчення у зв`язку з неможливістю виконання рішення або встановлення факту ухилення боржника від виконання суду не надано. Сам по собі факт тривалості виконавчого провадження не свідчить про бездіяльність боржника чи про наявність підстав для застосування додаткового судового контролю.

Посилання заявника на складнощі виконання рішення суду у зв`язку з обслуговуванням рахунків боржника органами казначейства не підтверджують неможливість виконання рішення, а лише вказують на особливості процедури його реалізації у межах чинного законодавства. Такі обставини не можуть розцінюватися як безумовна підстава для встановлення судового контролю.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивного ризику залишення рішення невиконаним без застосування заходів судового контролю.

Колегія суддів враховує, що ефективність судового захисту забезпечується насамперед механізмом примусового виконання рішень, а встановлення судового контролю не може підміняти собою процедуру виконавчого провадження або застосовуватися формально лише з підстав тривалості виконання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, правильно застосував норми процесуального права та належним чином оцінив подані докази.

Відтак, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і стягнення компенсації втрати частини доходів, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст ухвали складено 05 березня 2026 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Т.Л. Фетісова