Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №695/4082/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/17/26 Справа № 695/4082/24 Категорія: ч. 4 ст. 140 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участі особи яка притягувалася до адмінвідповідальності ОСОБА_1 та його захисника Кургаєва Д.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 4.07.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадянина

України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні доньку 2025 р. н., працює ТОВ «ГК «Автострада» на посаді начальника дільниці, проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, провадження по справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 7.07.2024 р. о 15:40 год. ОСОБА_1 на автодорозі Н16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 13 км, с. Благодатне, будучи відповідальною посадовою особою за експлуатаційне утримання автодороги Н1 на ділянці з км 0 +000 м по км 24 +998 м, своєчасно не вжив заходів для збереження безпеки дорожнього руху, не зрізав дерево, яке росло в межах смуги відводу автомобільної дороги, яке в результаті падіння призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками автомобіля Rеnault Duster, р/номер НОМЕР_1 , який рухався по автодорозі Н-16 під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 1.5. ПДР та п. 5.6.1 ДСТУ 3587:2022, вимоги таблиці 4.3. ДБН В.2.3-4:2015 та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду у зв`язку з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Клопотання про поновлення строку обґрунтовує тим, що судове рішення ухвалене 4.07.2025 р., його копію він отримав 7.07.2025 р., 15.07.2025 р. сформована апеляційна скарга та 16.07.2025 р. зареєстрована в суді.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що власником (балансоутримувачем) автодороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. Обов`язки з експлуатаційного утримання автодороги покладено на власника такої автодороги, для чого власнику надано ряд прав та обов`язків. Зокрема, передати обов`язки з експлуатаційного утримання автодороги сторонній організації в обсязі, визначеному договором свідчить про те, що особа, з якою укладено договір на експлуатаційне утримання, виконує лише ті вимоги до експлуатаційного утримання, які визначені договором.

Між ТОВ «ГК «Автострада» та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. укладено договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них в Черкаській обл., що підтверджується відповідним договором, який є в матеріалах справи.

ОСОБА_1 , як посадова особа ТОВ ГК «Автострада», діє в межах, на підставі та умовах визначених в договорі.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. своєчасно та в повній мірі не вживалося жодних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме до ТОВ «ГК «Автострада» не доводилися відповідні дефектні акти на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, державного значення в Черкаській обл., у якому, зокрема, ставилося завдання щодо ліквідації зелених насаджень.

Крім того, вищезазначеним договором не передбачено зрізання дерев, у тому числі і аварійних, а лише скошування трави, вирізання порослі кущів, порослі тополь та верб, обрізання крон дерев, розкряжування хлистів хвойних порід, що відображено в відомостях обсягів робіт до договору (додаток 1, п. 180-199).

Зазначеним договором не надано повноважень ТОВ «ГК «Автострада» вирубувати на власних розсуд дерева або інші насадження, оскільки такий вид робіт не передбачений договором.

Основним актом законодавства у вказаній сфері є Лісовий кодекс України, крім того є безліч правил користування лісовими ресурсами, вирубка дерев відноситься до спеціального лісокористування, тобто на це необхідний дозвіл, яким є лісорубний або лісовий квиток.

В матеріалах відсутні докази про надання права ТОВ «ГК «Автострада» здійснювати вирубку дерев, відсутні докази невиконання такого обов`язку, або свідоме нехтування таким правом. Відсутні докази того, що дерево було аварійним, відсутній акт обстеження вказаного дерева, стан частин дерева, його вік.

Саме службою відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл., як власником автомобільної дороги, не було своєчасно вжито усіх заходів для усунення недоліків утримання ділянки дороги, не було виявлене аварійне дерево, не надано дефектного акту на усунення недоліків, не було отримано спеціального дозволу, що в сукупності не давало ТОВ «ГК «Автострада» та посадовій особі ОСОБА_1 можливості належним чином забезпечити безпеку дорожнього руху.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим доказам та обґрунтуванням та фактично дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 зобов`язаний був зрізати дерево, хоча воно не було визнаним аварійним, про що йому було невідомо.

Уповноваженими особами УПП в Черкаській обл. акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі складені із грубим порушенням і не відповідає вимогам Інструкції № 1395 розділу II п. 3 до його складання і не має критично важливих реквізитів, які в ньому повинні бути. Такий акт повинен бути складено за участі представника організації, що здійснює експлуатацію доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки. Цим актом обстеження взагалі не зафіксовано будь-яких недоліків в експлуатаційному утриманні.

Тому висновок про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується зокрема актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі є помилковим та безпідставним, протокол складено з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, що виразилося в наступному: подія сталася 7.07.2024 р., а протокол складено 22.10.2024 р., посилання в протоколі на п. 1.5. ПДР є неналежним, оскільки вказана норма є загальною, повторно наголошує, що зрізання чи зрубання дерев не входить до обсягу послуг, які надаються відповідно договору в порядку експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена доказами, а сумніви мають бути витлумачені на користь останнього.

Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції ухвалене рішення з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та помилкового визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про закриття провадження за відсутністю події і складу адмінправопорушення.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Матеріали справи містять дані про вручення ОСОБА_1 копії судового рішення 7.07.20257 р. (а. пр. 122), 15.07.2025 р. апеляційну скаргу здано до суду та 16.07.2025 р. зареєстровано в суді, тому апеляційний суд вважає, що строк на оскарження не пропущений, а тому не розглядає питання про його поновлення.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Кургаєва Д.М., допитавши потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП полягає у порушенні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, суб`єктивна сторона - наявністю як умислу так і необережності.

Суб`єктом цього адмінправопорушення може бути посадова особа, до обов`язків та повноважень якої входить контроль за дотриманням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху.

КУпАП встановлено, що до відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, дорожніх споруд, роботи по земляному полотну (засипання промоїн, укріплення узбіч, очищення водопровідних каналів, прибирання, асенізаційні роботи, тощо), дорожнє покриття (розбирання асфальтобетонних покриттів, очищення проїзної частини), організації та безпеки дорожнього руху (фарбування, встановлення/заміна дорожніх знаків, опор, улаштування розмітки), обслуговування автоматизованих систем моніторингу, обслуговування штучних споруд, зимове утримання, озеленення (скошування трави, вирізання порослі кущів, обрізування крон, тощо).

За цією статтею КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

Частини 1 та 4 ст. 140 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до відповідних нормативно-правових актів, що стосуються правил, норм і стандартів, які регламентують забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні правопорушення, в тому числі й адміністративного, слід виходити з вимог ст. 62 Конституції України, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

При цьому спрощений підхід до розгляду справ про адмінправопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до адмінвідповідальності, як і потерпілих, є неприпустимим (п. 24 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р.).

З матеріалів справи, зокрема протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 703401 від 22.10.2024 р., схеми місця ДТП, пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вбачається, що 7.07.2024 р. о 15:40 год. на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км 13, с. Благодатне сталося ДТП - впало сухе дерево, яке стояло поблизу дороги, на автомобіль Rеnault Duster, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по автодорозі Н-16, внаслідок чого у автомобіля розбите лобове скло, вм`ятина на капоті та передніх бокових крилах, в`мятина на даху та пошкоджено переднє пасажирське вікно, тобто автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Аналіз ст. ст. 251 та 252 КУпАП дає підстави для висновку, що доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суд, розглядаючи справу про адмінправопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адмінвідповідальності, складу інкримінованого їй адмінправопорушення.

Згідно наведених норм одним із джерел доказів та документом, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення, є протокол про адмінправопорушення.

Про вчинення адмінправопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).

Суд першої інстанції у постанові послався на надані працівниками поліції документи, але вони не підтверджують винність ОСОБА_1 .

Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що власником (балансоутримувачем) автодороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. ( а. пр. 6,7). Обов`язки з експлуатаційного утримання автодороги покладено на власника цієї автодороги. Ця Служба передала частину обов`язків з експлуатаційного утримання автодороги сторонній організації, а саме ТОВ «ГК «Автострада» (на момент укладення договору «Спільне Українсько-німецьке підприємство «Автострада») та Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області (надалі по тексту - Служба) в обсязі, який визначений договором від 24.05.2023 р. ( а. пр. 42-55). Строк дії договору — до 31.12.2023 р. Зі змісту договору вбачається, що юридична особа, з якою укладено договір на експлуатаційне утримання, виконує лише ті вимоги до експлуатаційного утримання, які визначені договором, та на підставі щомісячних дефектних актів.

ОСОБА_1 , як посадова особа ТОВ «ГК «Автострада», повинен дотримуватися та діяти в межах, на підставі та умовах визначених в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. не доводилися до ТОВ «ГК «Автострада» відповідні дефектні акти на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в Черкаській обл., у якому, зокрема, ставилося завдання щодо ліквідації зелених насаджень, що підтверджується наданими стороною захисту копіями технічної специфікації від 24.05.2023 р. (Додаток 1 до договору та інші) ( а. пр. 56-66, 94-115), у якій в розділі «Озеленення» (п. п. 180-199) Виконавцю не доручалося зрізання (спилювання, вирубка) дерев, в тому числі і аварійних, а Виконавець повинен тільки скошувати траву, вирізати порослі кущів, порослі тополь та верб, обрізати крон дерев, розкряжувати хлисти хвойних порід. Згідно цього договору та інших договірних документів на ТОВ «ГК «Автострада» не покладалося обов`язку вирубувати дерева або інші насадження в межах смуги відведення автодороги чи за її межами, оскільки такий вид робіт не передбачений договором.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що основним актом законодавства у сфері лісокористування є Лісовий кодекс України та підзаконними актами встановлені чіткі правила користування лісовими ресурсами, вирубка дерев відноситься до спеціального лісокористування, тобто на це необхідний дозвіл, яким є лісорубний або лісовий квиток. В матеріалах відсутні докази про надання права ТОВ «ГК «Автострада» або його посадовим особам здійснювати вирубку дерев, відсутні докази невиконання такого обов`язку або свідоме нехтування таким правом. Відсутні докази того, що дерево було аварійним, відсутній акт обстеження вказаного дерева, стан частин дерева, його вік.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що саме Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл., як власник автомобільної дороги, повинна була своєчасно вжито усіх заходів для усунення недоліків утримання ділянки дороги, тобто виявити аварійне дерево, скласти дефектний акт на усунення недоліків, отримати спеціальний дозвіл на вирубку дерева та виконати його самостійно або залучити підрядну організацію.

Щодо викладення у протоколі суті правопорушення, апеляційний суд зазначає, що саме в межах, зазначених у протоколі про адмінправопорушення обставин інкримінованого особі правопорушення і проводиться їх судовий розгляд.

Суд на підставі зібраних уповноваженою особою органу, який надав протокол на розгляд, а також особою, яка притягається до відповідальності, та потерпілими доказів, перевіривши наведені у протоколі обставини на предмет їх доведеності, приймає рішення щодо винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Таким чином, протокол про адмінправопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Посадовою особою, яка складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого правопорушення, що і має бути відображаним у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до відповідальності за конкретні дії.

Суд першої інстанції як на докази винуватості ОСОБА_1 послався на протокол про адмінправопорушення серії ААД № 703401 від 22.10.2024 р., акт обстеження ділянки вулично- шляхової мережі а/д Н-16 13 км с. Благодатне + 450 м від 15.09.2024 р., схему місця ДТП від 7.07.2024 р., пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посадову інструкцію нач. дільниці ТОВ «ГК «Автострада» від 1.04.2024 р., копію витягу з наказу № 500/к від 28.12.2020 р. «Про прийом на роботу ОСОБА_1 на посаду нач. дільниці з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг з 29.12.2020 р., ордер (дозвіл) № 166 від 17.01.2023 р. на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення та штучних споруд в межах смуги відчуження автомобільних доріг серед яких: Н-16 Золотоноша- Черкаси-Сміла-Умань км 0+000 км 24+998, згідно якого відповідальною особою на даних ділянках дороги є нач. дільниці ТОВ «ГК «Автострада» ОСОБА_1 та інші.

Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки сукупності наданих учасниками судового розгляду доказам та обґрунтуванням, хоча вони доводять виключно факт ДТП та заподіяння шкоди майну потерпілого ОСОБА_2 внаслідок падіння на автомобіль під керуванням потерпілого дерева, яке фактично росло за межами смуги відведення автодороги Н-16.

На переконання апеляційного суду, надані суду докази не доводять вину ОСОБА_1 , в тому, що він як відповідальна особа підприємства, порушив правила, норми і стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, та повинен здійснювати утримання дерев, тобто що він є особою, яка відповідає за їх належне утримання, а тому доводи апеляції в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вказаних у постанові суду першої інстанції порушень, то апеляційний суд зазначає, що згідно п. 1.5. ПДР, які затверджені постановою КМУ від 10.10. 2001 р. № 1306, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, тобто ця норма є загальною та стосується невизначеного кола осіб, застосувати її як норму прямої дії, за порушення якої встановлена юридична відповідальність, у даній справі неможливо.

Також, посилання суду на порушення п. 5.6.1 ДСТУ 3587:2022 є нерелевантним, тому що цей пункт встановлює, що розміщення зелених насаджень на автодорогах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.3-4 та ДБН В.2.3-5, тобто цей пункт ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» відсилає до інших нормативно-правових актів, проте працівник поліції не розкрив їх зміст та не надав судам. Крім того, посилання суду на порушення вимог таблиці 4.3 ДБН В.2.3-4:2015 також не заслуговують на увагу, тому що матеріалами справи, а саме схемою місця ДТП та актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.09.2024 р., не підтверджується порушення встановлених цією таблицею вимог щодо відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень.

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив і допитаний в судовому засіданні апеляційного суду працівник поліції ОСОБА_3 , який склав протокол про адмінправопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляції стосовно порушення строків складання протоколу, передбачених ч. 2 ст. 254 КУпАП, тому що з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції для повного складання матеріалів зверталися до відповідних державних органів та організацій з метою з`ясування обставин справи, опрацьовували відповідні матеріали і за підсумками цієї роботи було складено сам протокол, тобто такий час був викликаний об`єктивними обставинами, а тому цей довід апеляції не приймається судом. Апеляційний суд вважає, що ці документи були отриманні у розумні строки, а затримка у складанні процесуальних документів не може мати наслідком визнання їх неналежними, тому що в апеляційній скарзі не вказано, яким чином це вплинуло на права ОСОБА_1 і суд позбавлений можливості перевірити такі доводи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адмінправопорушення, тому апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 не є суб`єктом адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП, тому місцевим судом безпідставно притягнуто останнього до адмінвідповідальності

Рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та підлягає до скасування, оскільки винесено з істотним порушенням вимог КУпАП, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому провадження в справі про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адмінправопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 4.07.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, провадження по справі закрите у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.