Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №158/168/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/168/26 Провадження №33/802/188/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Козінцевої Л.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника – адвоката Рущака В.М., представника УПП у Волинській області Літвака О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Рущака Володимира Михайловича на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №699216 від 10.01.2026 зазначено, що ОСОБА_1 10 січня 2026 року о 12:20 год. у с.Дерно на вул.Незалежності Луцького району Волинської області, керуючи транспортним засобом марки «Lexus NT200T», державний номерний знак НОМЕР_1 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималась безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, наближаючись до транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком синього кольору не дала дорогу та не забезпечила безперешкодний проїзд службового транспортного засобу у зв`язку з чим здійснила зіткнення з автомобілем марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п.2.3 (б), 3.2, 12.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді, інший учасник ДТП ОСОБА_2 (водій автомобіля марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні) та його представник - адвокат Рущак В.М., подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність через порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Зазначають про те, що саме водій автомобіля марки «Lexus NT200T», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , допустила порушення п. п.2.3 (б), 3.2, 12.1 ПДР, так як не була уважною, не дотрималась дистанції і своєчасно не зреагувала на дорожню ситуацію, у зв`язку з чим допустила зіткнення з автомобілем марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні. Тому саме її дії лежать у прямому причинному зв`язку з порушенням ПДР та виникненням ДТП, у зв`язку з чим вона повинна нести адміністративну відповідальність за ст.124 КУпАП. Проте, місцевий суд на таке належної уваги не звернув та відповідно прийшов до неправильного висновку про відсутність в її діях складу такого адміністративного проступку та закрив провадженні у справі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Козінцева Л.В. на вказану апеляційну скаргу подала письмові заперечення, де зазначає про безпідставність апеляційних доводів, та відповідно законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення щодо ОСОБА_1 , - без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_2 та його представника Рущака В.М., які апеляцію підтримали та просили задовольнити, ОСОБА_1 та її захисника Козінцеву Л.В., які вважали скаргу безпідставною та просили залишити без задоволення, а судове рішення, - без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення апелянт посилається на те, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що й призвело до безпідставного закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.147 КУпАП.

Проте, такі доводи на увагу не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За змістом ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Дані вимоги Закону та роз`яснення пленуму ВСУ суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані.

Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №699216 від 10.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.3 (б), 3.2, 12.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП.

За змістом ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У п.2.3 (б), 3.2, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху унаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В ході розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке їй інкримінується не визнавала і, при цьому пояснювала, що вона не порушувала ПДР. Так, пояснила, що вона 10 січня 2026 року керувала автомобілем марки «Lexus NT200T», номерний знак НОМЕР_1 та рухалась зі сторони м.Луцьк в сторону м.Рівне. Коли проїжджаючи с.Дерно Луцького району Волинської області, зі швидкістю близько 40 км/год. помітила, що до керованого нею автомобіля позаду наблизився автомобіль працівників поліції з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, у зв`язку з чим вона надала дорогу останньому шляхом заняття крайньої правої смуги для руху. Надалі рухаючись позаду вищевказаного транспортного засобу працівників поліції, останній різко почав здійснювати маневр повороту ліворуч, що й призвело до зіткнення, яке вона фактично не могла уникнути у зв`язку із здійсненням автомобілем працівників поліції різкого маневру та слизьким покриттям дороги. Окрім того, пояснила і те, що водій службового автомобіля марки «Renault Duster» не увімкнув світловий покажчик повороту завчасно до початку маневру і не увімкнув проблискові маячки червоного кольору.

Фактично пояснення ОСОБА_1 відповідають тим її письмовим поясненням, які вона надала працівникам поліції на місці події при складенні адміністративних матеріалів 10 січня 2026 року.

Таку позицію ОСОБА_1 підтримав і її захисник Козінцева Л.В. При цьому вона додала, що матеріали справи не містять доказів про порушення її довірителькою ПДР та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а навпаки, - спростовуються, і зокрема як одним із доказів відеозаписом.

Вказані твердження сторони захисту знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Так, всебічно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди не є в прямому безпосередньому причинному зв`язку з порушенням ПДР водієм ОСОБА_1 .

У матеріалах справи докази, які прямо вказували б на винність водія ОСОБА_1 у порушенні п.2.3 (б), 3.2, 12.1 ПДР, що є у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та відповідно пошкодження транспортних засобів, окрім як зазначення про це в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №699216 від 10.01.2026, відсутні, як і не було здобуто таких під час розгляду справи судом.

Проаналізувавши матеріали, що містяться в справі, дослідивши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого суду про те, що дії водія ОСОБА_1 не знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням ДТП за участі службового транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 .

Водночас, твердження іншого учасника ДТП ОСОБА_2 (водій автомобіля марки «Renault Duster», номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні) про те, що винним у виникненні ДТП є водій автомобіля марки «Lexus NT200T», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою та недотримуючись безпечної дистанції, в`їхала в автомобіль під його керуванням у той час коли він здійснював маневр розвороту із дотриманням ПДР, у тому числі завчасним увімкненням покажчика лівого повороту, не знайшло свого підтвердження будь-якими доказами у справі.

При цьому, такий довід ОСОБА_2 повністю спростовується як поясненнями ОСОБА_1 , яке фактично відповідає тому, що було надано працівникам поліції на місці події та безпосередньо в суді, так і іншими матеріалами справи, зокрема – відеозаписом з реєстратора автомобіля марки «Renault Duster», з якого вбачається, що сигнал покажчика повороту (по звуку) був увімкнений в автомобілі марки «Renault Duster» за 4 секунди до моменту зіткнення, що на думку апеляційного суду не може свідчити про його завчасність до початку маневру, який мав би бути зрозумілим для інших учасників дорожнього руху, у тому числі для ОСОБА_1 , яка рухалась позаду вказаного транспортного засобу, враховуючи також при цьому, стан дорожнього покриття, яке вкрите снігом, тобто слизько.

Окрім того, як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 10.01.2026, які він надав працівникам поліції на місці події (безпосередній очевидець події), водій автомобіля марки «Renault Duster» рухаючись із увімкненими проблисковими маячками синього кольору здійснив різкий маневр розвороту, що й призвело до ДТП з автомобілем марки «Lexus NT200T», який рухався позаду.

При цьому, слід зазначити, що твердження апелянта про порушення ОСОБА_1 п.13.1 ПДР щодо недотримання безпечної дистанції, апеляційний суд не перевіряє, оскільки в даній справі перевіряється правильність судового рішення щодо ОСОБА_1 , якій у протоколі ставилось у провину порушення п.2.3 (б), 3.2, 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Беручи до уваги вищенаведене, усі доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Оскільки в ході розгляду справи не було здобуто доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів в даному випадку, то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив законне судове рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.01.2026 щодо ОСОБА_1 є законною та такою, що винесена відповідно до вимог КУпАП, так як підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Не було здобуто таких, і в ході апеляційного розгляду справи.

А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді щодо ОСОБА_1 , - без змін.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Рущака Володимира Михайловича залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 січня 2026 року про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк