Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №761/53121/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/53121/25

В И Р О К

іменем України

26 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за № 12025100100003991 від 01.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Згурівки Київської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи раніше неодноразово притягнутим Шевченківським районним судом міста Києва до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи на превентивному обліку у секторі протидії домашньому насильству відділу превенції Шевченківського УП ГУНП в м. Києві за категорією «Кривдник», діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 07.08.2024 по 30.11.2025 систематично вчиняв психологічне насильство відносно батька - ОСОБА_5 , з яким проживає однією сім?єю, що виражалось у словесних образах нецензурною лайкою, приниженні останнього, в результаті чого призвело до психологічних страждань, а також погіршило якість життя ОСОБА_5 .

Так, 30 листопада 2025 року приблизно о 10 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , будучи в стані алкогольного сп?яніння, умисно, в черговий раз почав словесно ображати нецензурною лайкою, принижувати свого батька - потерпілого ОСОБА_5 .

Таким чином, зазначена агресивна поведінка ОСОБА_4 обумовлює наявність у потерпілого ОСОБА_5 негативних змін в психоемоційному стані (тривала напруга, підвищена тривожність, дратівливість, погіршений настрій, фіксованість на прикрих спогадах та негативних аспектах стосунків з сином, почуття приниження гідності, беззахисності, безвиході, невпевненості в собі та власному майбутньому, страхи за власне життя та здоров?я), що негативно впливає на його соціальне функціонування та погіршує якість його поточного життя. В результаті психотравмувальної ситуації, в період з 07.08.2024 по 30.11.2025 потерпілому ОСОБА_5 завдано психологічні (моральні) страждання.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ст. 126-1 КК України відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим повністю, та дав суду показання, згідно з якими, у нього в стані алкогольного сп`яніння виникали конфлікти з батьком, за наслідками якого, батько викликає поліцію. Додатково зазначив, що на даний час не вживає алкогольних напоїв, налагодив стосунки з батьком. Щиро розкаюється та шкодує про вчинене.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Потерпілий ОСОБА_5 будучи допитаним у судовому засіданні підтвердив факт вчинення домашнього насильства стосовно ного, та повідомив про те, що на даний час син виправився, між ними хороші стосунки, більше конфліктних ситуацій не виникає, просив суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 .

Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані які характеризують його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив нетяжкий злочин відповідно до ст. 12 КК України, має вищу освіту, офіційно непрацевлаштований, має сталі соціальні зв`язки.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття, фактичне примирення з потерпілим.

В якості обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, в стані алкогольного сп`яніння.

Клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України є умисним нетяжким злочином, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення клопотання.

Факт примирення з потерпілим судом враховується у якості обставини, щпом`якшує покарання.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, його вік, те, що він вперше вчинив кримінальне правопорушення, те, що у даному випадку наявні обставини, що пом`якшують покарання, та наявні обставини, що обтяжують покарання, те, що обвинувачений примирився з потерпілим, позицію потерпілого, який просив не призначати покарання ОСОБА_4 , суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, обираючи серед альтернативних покарань, визначених санкцією ст. 126-1 КК України, вважає за необхіднепризначити ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт.

Інші ж альтернативні покарання передбачені санкцією будуть занадто суворими у даній ситуації, що не буде відповідати засадам справедливості та індивідуалізації покарання.

Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Речові докази зберігати у матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: