Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №446/23/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/23/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.11.2025 за №12025141240000274 за обвинуваченням

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Дальнич Кам`янка- Бузького району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, учасника бойових дій, не працюючого, особу з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 01 листопада 2022 року № 261-PC призначений на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія вказаного Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій. Відповідно до пункту 1 Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно з частиною 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. Згідно Розділ 3 «Обов`язки посадових осіб, військовослужбовців рядового складу» Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони був наділений організаційно- розпорядчими обов`язками, а тому належить до категорії військових посадових осіб Збройних Сил України, та відповідно до частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 10.04.2024 № 22-РС молодшого сержанта ОСОБА_4 звільнено у запас. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, (в редакції станом на 01.12.2021) затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частиною першою Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

При цьому, ОСОБА_4 , в порушення вказаних вище вимог законодавства, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну та об`єктивну можливість заповнити та подати декларацію, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», умисно не подав протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 366-3 КК України, тобто умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 01 листопада 2022 року № 261-PC призначений на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія вказаного Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій. Відповідно до пункту 1 Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно з частиною 12 статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. Згідно Розділ 3 «Обов`язки посадових осіб, військовослужбовців рядового складу» Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир відділення підпорядковується командиру взводу та головному сержантові взводу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді командира відділення охорони взводу охорони роти охорони був наділений організаційно- розпорядчими обов`язками, а тому належить до категорії військових посадових осіб Збройних Сил України, та відповідно до частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 10.04.2024 № 22-РС молодшого сержанта ОСОБА_4 звільнено у запас. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а","в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, ОСОБА_4 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, маючи реальну та об`єктивну можливість заповнити та подати декларацію, діючи повторно, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», умисно не подав в період часу з 01.01.2025 по 31.03.2025 декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тобто до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 366-3 КК України, тобто умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України. Зокрема пояснив, що він дійсно 01 листопада 2022 року був призначений на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 10.04.2024 його було звільнено у запас. Він дійсно не подавав жодної декларації, оскільки в ці періоди їздив на лікування. Вказав, зо з 23.02.2022 до 2024 року перебував в зоні бойових дій, де отримав два поранення. Зазначив, що йому було відомо про необхідність подання декларації, оскільки він вступив на посаду, однак про подання декларації при звільненні з посади йому відомо не було.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України є нетяжким злочином.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 67 КК України суд визнає є вчинення злочину особою повторно.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд бере до уваги, що він раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, із професійно-технічною освітою, не працюючий, особа з інвалідністю ІІІ групи, учасник бойових дій, а згідно з долученою до матеріалів справи досудовою доповіддю, має середній рівень вчинення повторного криінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства.

З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ст. 366-3 КК України повинно бути у виді громадських робіт, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Цивільного позову не було пред`явлено.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-3 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади з позбавленням права обіймати посади у територіального центру комплектування та соціальної підтримки в основному та резервному складі та діяльністю, пов`язаною з проходженням військової служби, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності строком на 1 (один) рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 04.03.2026.

Суддя ОСОБА_1