Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №444/64/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/64/26

Провадження № 2/444/845/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 26.11.2015 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. За час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які постійно проживають із нею. Зазначає, що на даний час вони з відповідачем втратили порозуміння щодо спільного проживання, що викликало напруженість у стосунках та конфліктних ситуацій. Наголошує, що вони тривалий час проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Вважає, що збереження сім`ї та подальше спільне проживання є неможливим і суперечить її інтересам. Просить позов задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак п. 3 прохальної частини позовної заяви та окремою заявою, яку вона подала на адресу суду 11.02.2026 року просить суд розглядати справу у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву з проханням слухати справу у його відсутності. Не заперечує щодо задоволення позову. Однак, заперечує щодо зазначеного у позовній заяві позивачкою щодо того, що їх спільні діти проживають постійно з нею, так як це не відповідає дійсності, оскільки діти більшість часу проживали за його місцем проживання.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 15) вбачається, що 26 листопада 2015 року сторони зареєстрували шлюб у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів 26 листопада 2015 було зроблено відповідний актовий запис за № 649. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_5 .

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видно з їх свідоцтв про народження (а.с.12-13).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання є втрата порозуміння щодо спільного проживання, напруженість у стосунках та конфлікти, а також тривале проживання окремо.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім`я фактично не існує.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв"язку із вищевикладеним, та зважаючи на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 605,60 грн. та стягнути з відповідача в її користь 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 26 листопада 2015 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (актовий запис за № 649).

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ ГУДМС у Львівській області 15.04.2016 року; ІПН НОМЕР_3 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції ID:4479-3590-1288-9521 від 29.12.2025 року, тобто 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 від 07.06.2007 року) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ ГУДМС у Львівській області 15.04.2016 року; ІПН НОМЕР_3 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.