Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №442/400/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/400/26

Провадження №3/442/184/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 березня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,–

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 01.01.2026 о 15 год 17 хв у м. Дрогобичі, вул.Самбірська, 21, керував транспортним засобом марки Renault Clio, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя); від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія ознайомлено зі ст. 266 КУпАП. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечив щодо вчинення правопорушення та пояснив, що у вказаний день він дійсно порушив Правила дорожнього руху, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції, які винесли відповідну постанову про накладення на нього штрафу. Проте, він перебував у тверезому стані, а тому, коли йому запропонували пройти тест на визначення стану сп`яніння, він погодився. Поліцейський приніс Драгер і запитав чи він щось вживав. Оскільки це був Новий рік, то він відповів, що вночі випив келих шампанського. Після цього вони з поліцейським вийшли зі службового автомобіля. На вулиці працвник поліції повідомив, що у разі, якщо Драгер покаже позитивний результат, то він змушений буде вилучити посвідчення водія, а якщо відмовитися проходити тест, то обійдеться лише штрафом. Також він йому повідомив, що після вживання алкогольних напоїв не можна сідати за кермо протягом 72 годин. Зазначив, що з 2024 року він проживає в Польщі і посвідчення водія отримав за кордоном. Він не має юридичної освіти, а поліцейський не повідомив, що за відмову пройти огляд на стан сп`яніння він може бути позбавлений права керування, тому вважав, що має таке право (відмовитися). Він ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності і ніколи не сідав за кермо в стані алкогольного сп`яніння. Просить закрити провадження у справі.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гриневич О.М. просила суд задоволити подане нею клопотання та закрити провадження у справі з таких підстав. ОСОБА_1 не було відомо про те, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння карається не лише штрафом, а й позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, оскільки працівник поліції стверджував лише про накладення штрафу. Із відеозапису вбачається, що працівник поліції після того, як склав постанову на ОСОБА_1 за ст. 122 КУпАП, вказав останньому, що чує запах алкоголю та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд. Проте, працівник поліції вказав ОСОБА_1 , що якщо він вживав алкоголь вночі, то не мав права сідати за кермо 72 години після такого вживання, та якщо він продує трубку алкотестера, то прилад покаже позитивний результат. Після цих слів водій ОСОБА_1 ствердив, що він тверезий і він буде продувати прилад, вказане підтверджується відеозаписом. Незважаючи на повторне бажання водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівник поліції зняв боді камеру зі свого одягу, залишив її в автомобілі та сказав ОСОБА_1 вийти з автомобіля. З пояснень, наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено, що на вулиці, за межами службового автомобіля, працівник поліції вказав йому, що він порушив закон, оскільки не мав права сідати за кермо після вживання алкоголю 72 години, та якщо він зараз пройде огляд, прилад точно покаже позитивний результат і він змушений буде вилучити у нього права, які він у подальшому вже не зможе перездати. Інспектор ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 , що йому варто відмовитись від огляду і в такому випадку він у суді заплатить штраф та не буде позбавлений прав. Вказане підтверджується також показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зокрема, після того, як водій погодився пройти огляд тричі, поліцейський на вулиці, без ведення відеозапису, роз`яснює ОСОБА_1 , що йому краще відмовитися від огляду та в такому випадку він не вилучить у нього права, а в разі продуття, результат точно буде позитивний та він вилучить права, які водій в подальшому не поновить та не зможе без прав виїхати за кордон. Тобто, на її переконання, в ході спілкування водій ОСОБА_1 був введений в оману щодо того, що він може відмовитись від огляду та його відмова не буде передбачати позбавлення його водійських прав, а лише суд зможе накласти на нього стягнення у виді штрафу за порушення 72 годин. Наведене унеможливлює висновок про дійсність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Також вказала, що ОСОБА_1 подано скаргу на неправомірні дії працівників поліції, проте, відповіді та таку він не отримано.

Свідок ОСОБА_5 , будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що ОСОБА_1 доводиться їй батьком. 01.01.2026 близько 15 год вони, разом з мамою і батьком, їхали машиною в село і їх зупинили працівники поліції. Останні запропонували батькові пройти до їхньої машини, щоб подивитися відео, на якому зафіксовано порушення ним Правил дорожнього руху. Батько довго не повертався. Коли мама побачила в дзеркалі, як батько вийшов з автомобіля з працівником поліції, то сказала їй відчинити вікно. Через відчинене вікно вона почула, як поліцейський казав, що протягом 72 годин не можна сідати за кермо, потім щось говорив про вилучення посвідчення водія і що можна відмовитись. Коли батько повернувся, то розповів, що на нього складено протокол. Зазначила, що він був тверезим. Тоді вона вирішила передзвонити своєму знайомому юристу, який сказав, що потрібно було пройти тест на сп`яніння. Вони тоді вирішили знайти медичну установу, де можна такий пройти, але їм повідомили, що вже пізно це робити.

Свідок ОСОБА_5 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що 01.01.2026 вона зі своїм чоловіком – ОСОБА_1 та донькою їхали в с.Лішню, де зупинили їх працівники поліції та попросили чоловіка вийти. Згодом вона побачила, як чоловік вийшов з поліцейської машини. Попросила доньку відчинити вікно в автомобілі і прислухатися. У їхній розмові йшлося щось про 72 години. Коли повернувся, вони не зрозуміли що відбувається.

Вислухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу наступного висновку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР, полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу серії ЕПР1 №556567 від 01.01.2026 вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя.

З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Відтак, у діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556567 від 01.01.2026, що підписаний ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого правопорушник відмовився від огляду, що стверджується підписом ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2026, де вказано, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у правопорушника виявлені наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження медичного огляду відмовився; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правовпорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6444935 від 01.01.2026. Також вина ОСОБА_1 доводиться відеозаписом, на якому зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Що стосується доводів ОСОБА_1 та його захисника про те, що водію не були роз`яснені його права, то такі на увагу не заслуговують, оскільки згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556567 від 01.01.2026, підписаним останнім, правопорушнику було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Твердження захисника про наявність провокації з боку працівників поліції носять бездоказовий характер, оскільки не містять беззаперечних даних про те, що вчинення адміністративного правопорушення мало місце внаслідок підбурювання з боку поліцейських.

ОСОБА_1 , як особа, яка володіє водійськими правами та ознайомлена з Правилами дорожнього руху, повинен був усвідомлювати, що наслідком його дій, у тому числі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, є порушення вимог ПДР і складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, відмова ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, що зафіксовано на відеокамеру, безумовно вказує на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Із урахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) судового збору.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Грицай