Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №334/1271/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 05.03.2026

Справа № 334/1271/26

Провадження № 3/334/569/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань НПУ у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов матеріал адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Також, 17.02.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов матеріал адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Постановою від 05.03.2026 року матеріали відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення №15, складеного 12.01.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи присяжним Заводського районного суду м. Запоріжжя, будучи відповідно до підпункту «ґ» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення №14, складеного 12.01.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи присяжним Заводського районного суду м. Запоріжжя, будучи відповідно до підпункту «ґ» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав, просив суд накласти мінімальне адміністративне стягнення.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що вина ОСОБА_1 доведена, тому просила суд визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати до нього мінімальне адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 , з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст.172-6КУпАП суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 зазначеної статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в", "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

З урахуванням вищевказаних положень антикорупційного законодавства, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, був зобов`язаний подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а також за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вищезазначених приписів Закону України "Про запобігання корупції" подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування несвоєчасно.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлені протоколом про адміністративне правопорушення №14, №15, складеними 12.01.2026 року, поясненнями самого ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність та наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 , наслідки та ставлення останнього до вказаних дій, конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з урахуванням даних, що характеризують особу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцію ст. 172-6 ч.1 КУпАП, в мінімальному розмірі, що становить 850 грн.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ст.176-2 ч.1, 283-285, 287, 289, 307-308 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У разі несплати штрафу в добровільному порядку протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, штраф підлягає стягненню з ОСОБА_1 , в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі в сумі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Добрєв М. В.