Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №129/285/18 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/285/18

Провадження №2/148/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009, зареєстрованих за №-1445 та 31-1447, вони є співвласниками (по 1/4 частині кожен) житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 .

Відповідач же є співвласником іншої 1/2 частини даного будинку.

Вони зверталися до відповідача із пропозицією домовитися про порядок володіння та користування вищевказаним спільним майном, але відповідач відмовилась з ними спілкуватися. Також останній був направлений лист №11/09 від 11.09.2017 із пропозицією укласти договір про виділ їхньої частки в натурі зі спільного нерухомого майна або викупити їхні частки у вищевказаному нерухомому майні, у відповідь на який 19.10.2017 відповідач відмовилась від їхньої пропозиції.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

На даний час відповідач фактично сама користується та володіє житловим будинком, їх до нього не допускає. Без їхньої згоди остання здійснила перепланування та добудови до будинку.

Через дані обставини вони змушені звернутися до суду з даним позовом. Просять виділити їм в натурі із спільного часткового майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 ганок а-1, веранду 1-1 площею 7,50 кв.м, кладову 1-2 площею 4,20 кв.м., передпокій 1-3 площею 17,20 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 22,60 кв.м., хозблок (літню кухню) літ."Б", що становить 1/2 частки цього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява, згідно якої він просить провести судове засідання у його та позивачів відсутність, позовні вимоги задовольнити , судові витрати стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час, місце та дату розгляду справи, згідно витягу, отриманого з офіційного сайту АТ "Укрпошта", про причини своєї неявку суд не повідомила. В матеріалах справи (а.с.81-82 т.1) наявний відзив на позовну заяву, згілдно якого відповідач вказала, що вважає, що позовні вимоги позивачів є безпідставними та незаконними, а тому задоволенню не підлягають, оскільки заповіт ОСОБА_4 є підробленим та підлягає скасуванню, також підлягають скасуванню свідоцтва про право на спадщину, за якими позивачі є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009, зареєстрованого в реєстрі за №1-1445 (а.с.12 т.1) та копії витягу про державну реєстрацію прав від 19.10.2012 №35916533 (а.с.10 т.1) позивачу ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009, зареєстрованого в реєстрі за №1-1447 (а.с.13 т.1) та копії витягу про державну реєстрацію прав від 19.10.2012 №35916696 (а.с.11 т.1) позивачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З досліджених судом копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009 та копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.14-16 т.1), оригінал якого також був оглянутий судом, вбачається, що розмір частки відповідача ОСОБА_3 у жилому будинку з господарськими будівлями, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 становить 1/2.

11.09.2017 представником позивачів ОСОБА_5 було направлено відповідачу вимогу, про що свідчить її копія №11/09 (а.с.8 т.1), у якій останній було запропоновано укласти з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір про виділ у натурі їх часток з житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого в АДРЕСА_1 . Також запропоновано придбати належні їм частки за договірною ціною, яка може бути обговорена додатково при зустрічі.

У відповідь на вищевказану вимогу представнику позивачів ОСОБА_5 надійшла зустрічна вимога від 19.10.2017, яка була підписана ОСОБА_6 , про що свідчить її копія (а.с.9), у відповідності до якої останній повідомив, що дії в інтересах сім`ї ОСОБА_7 , наголосивши, що сім`я ОСОБА_7 неодноразово пропонувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 механізм сплати останнім 25 %, тобто по 1/4 кожному вартості спільно набутого майна, однак останні виявили бажання вирішити питання розподілу спадкового майна у спосіб, передбачений законом.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями є спільною частковою власністю сторін, які не досягли згоди щодо користування ним, що і стало підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1-3 ст.358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 ст.364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Відповідно до роз`яснень, наданим судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.

У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

За клопотанням представника позивачів по справі була призначена судова будівельно-технічна та оціночно - будівельна експертиза, за наслідками проведення якої, по питаннях, які пропонувалися, експерт прийшов до таких висновків:

1. Визначити технічну можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділення (розподілу) з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка належить співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між сторонами на дві частки, при частках: 1/2 частка та 1/2 частка з урахуванням рівності часток співвласників, не вбачається можливим.

Виділити /розподіл/ з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка належить співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між сторонами на дві частки, при частках: 1/2 частка та 1/2 частка з встановленням компенсації за відступ від 1/2 частки, технічно можливо.

2. Технічно можливі варіанти виділення /розподілу/ з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка належить співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між сторонами на дві частки, при частках: 1/2 частка та 1/2 частка з встановленням компенсації за відступ від 1/2 частки, надані у дослідній частині висновку по першому та другому питанню та відображено у додатках 3-5.

3. Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи, складає: 368540,00 грн.

Ринкова вартість 1/2 частки /частини/ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи, складає: 1/2 частка /частина/ 184 270,00 грн.

Ринкова вартість 1/2 частки /частини/ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи, складає: 1/2 частка /частина/ 184 270,00 грн.

Ринкова вартість 1/2 частки /частини/ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , яку пропонується виділити в натурі співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до запропонованої експерту пропозиції, яка відображена у першому варіанті виділення /розподілу/, станом на час проведення експертизи, складає: 1/2 частка/частина/ 145 268,80 грн (184270,00-39 001,20).

Також експертом були запропоновані 3 можливі варіанти виділу, про що свідчить висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 17.10.2025 №1961/1962/1963/23-21 (а.с.86-111).

При цьому суд зауважує, що після надходження до суду даного висновку сторонами не було висловлено їх позиції щодо можливих варіантів виділу.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги надні експертом варіанти виділу та вимоги позивачів, суд вважає можливим провести виділ часток позивачів згідно 2 варіанту, вказаного у висновку експерта, як найбільш прийнятного та наближеного до вимог позивачів, а саме: виділити позивачам в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , а саме: веранду 1-1 площею 7,50 кв.м., кухню 1-2 площею 4,20 кв.м, передпокій 1-3 площею 17,20 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 22,60 кв.м., ганок "а1", літню кухню (хох. блок) "Б", 1/2 тамбур "б", навіс "б1", погріб "Б під.", 1/2 колодязь "К", 1/2 огорожі "№1", 1/2 ворота з хвірткою "№2". В результаті даного виділу частки співвласників в ринковій вартості житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , рівні та складають: 185070,80 грн - 1/2 частка позивачів ( з яких 1/4 частка належить кожному із них), 183469,20 грн - 1/2 частка відповідача.

Позивачі мають компенсувати відповідачу 800,80 грн ( по 400,40 грн кожен) за відступ від частки.

Для ізольованого користування виділеними частками сторонам необхідно провести наступні будівельні та ремонтно-будівельні роботи:

- закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 1-6;

- улаштувати подвійні двері у приміщенні 1-5;

- виконати будівельні роботи по улаштуванню окремих систем інженерних мереж (електропостачання, тощо...).

Для перелічених вище робіт необхідно розробити проектну документацію у порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі вихідних даних, які будуть надані замовником робіт .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачів в заявлених ними межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до матеріалів справи, позивачами при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі по 704,80 грн кожним (а.с.2,3 т.1). Даний розмір судового збору був визначений позивачами без врахування ціни позову, яку на момент розгляду справи вони не могли визначити до проведення експертизи. Після проведення експертизи та визначення судом варіанту виділу часток співвласників розмір позивачів становить 185070,80 грн. Відтак сума судового збору за подання даного позову мала б складати 2776,06 грн (185070,80 грн х 1,5% = 2776,06 грн - 1,5 відсоток ціни позову).

Таким чином сума недоплаченого судового збору становить 1366,46 грн (2776,06 грн- (704,40 грн х 2) =1366,46 грн).

Також судом враховано, що під час розгляду справи позивачами були понесені витрати на проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в сумі 16989,30 грн (а.с. 21 т.3).

Згідно ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи положення ч.2 ст.176 та ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути недоплачену суму судового збору в розмірі 1366,46 грн, а також з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені останніми судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн та витрати за проведення судової будівельно-технічної та оціночно -будівельної експертизи в розмірі 8494,65 грн, а разом 9199,45 грн кожному.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 356, 358, 364 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч.2 ст.176, ст.223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із спільного частквого майна в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , а саме: веранду 1-1 площею 7,50 кв.м., кухню 1-2 площею 4,20 кв.м, передпокій 1-3 площею 17,20 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 22,60 кв.м., ганок "а1", літню кухню (хох. блок) "Б", 1/2 тамбур "б", навіс "б1", погріб "Б під.", 1/2 колодязь "К", 1/2 огорожі "№1", 1/2 ворота з хвірткою "№2".

Для ізольованого користування виділеною часткою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно провести наступні будівельні та ремонтно-будівельні роботи:

- закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 1-6;

- улаштувати подвійні двері у приміщенні 1-5;

- виконати будівельні роботи по улаштуванню окремих систем інженерних мереж (електропостачання, тощо...).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , грошову компенсацію за відступ від частки в розмірі 400,40 грн (чотириста гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , грошову компенсацію за відступ від частки в розмірі 400,40 грн (чотириста гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн та витрати за проведення судової будівельно-технічної та оціночно -будівельної експертизи в розмірі 8494,65 грн, а разом 9199,45 грн ( дев`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн та витрати за проведення судової будівельно-технічної та оціночно -будівельної експертизи в розмірі 8494,65 грн, а разом 9199,45 грн ( дев`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , в дохід держави 1366,46грн (одну тисячу триста шістдесят шість гривень сорок шість копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: