Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №145/129/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/129/26

Провадження №3/145/68/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Патраманського І.І.

за участю секретаря судових засідань Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області з відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 650233 від 18.01.2026 та додані до нього матеріали.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.01.2026 о 18:05 год в м. Гнівань по вул. Вінницьке шосе, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України, керувала транспортним засобом "BMW X5", д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою "Drager Alkotest" №6810 - результат тесту - 1.40‰.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що вона дійсно керувала транспортним засобом 18.01.2026 дійсно рухалась автомобілем марки "BMW X5" в м. Гнівань по вул. Вінницьке шосе та потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, здійснивши зіткнення з іншим транспортним засобом через ожеледицю на дорозі. В її автомобілі знаходилась пластикова пляшка із водою та пластикова пляшка спирту. Перебуваючи в шоковому стані, вона після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, бажаючи випити води, випадково випила замість води спирт.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до п.п. а, б п. 2.9. Правил дорожнього руху (далі ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями частини першої ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, передбачено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.01.2026 від серії ААД № 650233, 18.01.2026 о 18:05 год в м. Гнівань по вул. Вінницьке шосе, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України, керувала транспортним засобом "BMW X5", д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою "Drager Alkotest" №6810 - результат тесту - 1.40‰. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В матеріалах справи також наявні:

- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції "Drager Alkotest" №6810, у якому зазначено результат огляду 1,40 ‰;

- чек приладу Драгер, у якому зазначено результати тесту щодо ОСОБА_1 1,40 ‰;

- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що результат огляду ОСОБА_1 1,40 ‰;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Тиврівської ЦРЛ.

До матеріалів справи долучено диск з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського №798584. Вказаний відеозапис розпочинається із фіксації двох автомобілів, які потрапили в ДТП, зокрема автомобіль "BMW X5" допустив зіткнення із задньою частиною іншого автомобіля. Дата та час початку відеозапису 18.01.2026 17:52 год. Водії знаходяться на вулиці. Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. О 17:58 год ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції повідомила працівнику поліції, що вона щойно випила спирту з пляшки, яка знаходилась в її автомобілі, здійснивши три ковтка та запивши його водою, після чого продемонструвала працівнку поліції пляшку зі спиртом та водою, показавши кількість випитого. Працівник поліції при цьому перевірив вміст пляшки зі спиртом органолептичним методом, а ОСОБА_1 ще раз наголосила, що вона щойно пила цей спирт та запивала його водою. В подальшому працівником поліції запропоновано пройти огляд та повідомлено, що, у разі перевищення допустимої норми вмісту алкоголю, на неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. О 18:02 год було проведено огляд з використанням"Drager Alkotest" №6810, результат тесту - 1.40‰. В подальшому о 18:07 год під час складання протоколу ОСОБА_1 повторно наголосила про вживання нею спирту.

Надаючи оцінку дослідженим доказам суд звертає увагу, що частиною 1 ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП дійсно передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Водночас із досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вжила алкоголь після скоєння нею дорожньо-транспортної пригоди. Пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, узгоджуються із долученим до протоколу відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, яким не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки працівники поліції прибули на місце події після ДТП. При цьому, відеофіксація розпочинається о 17:52 год з фіксації розташування автомобілів після ДТП та водіїв, які перебувають на вулиці. Водночас, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 18.01.2026 о 18:05 годкерувала автомобілем, в той час як з відеозапису вбачається, що в цей час вона перебуває в поліцейському автомобілі під час складення відносно неї протоколу. Таким чином, відеозапис не містить безперервної фіксації руху автомобіля відйого зупинки до проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, на відеозаписі чітко зафіксовано неодноразове повідомлення ОСОБА_1 про вжиття нею спирту після скоєння дорожньо-транспортної пригоди та до приїзду працівників поліції.

За наведених обставин в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

Працівниками поліції вказаних обставин не прийнято до уваги та складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, навівши в протоколі суть саме цього адміністративного правопорушення.

Виходячи із системного аналізу ст. 254-256, 280 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність наявності в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення відповідно до описаної в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція з прав людини для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, «Шмауцер проти Австрії» від 23 жовтня.1995 року, «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 17, 21 рішення "Надточій проти України").

Виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньо державного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської федерації»).

В даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер. Розмір штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу, передбачений за ряд кримінально караних діянь за національним законодавством України.

Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З оглядна те, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.

У справі «Малофєєва проти росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Крім цього, застосовуючи до цієї справианалогію права з найбільш близькою галуззю кримінального процесуального права щодо меж судового розгляду, суд, посилаючись на ч. 3 ст. 337 КПК України, зазначає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, санкція за яке є більш суворою, ніж за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не вправі виходити за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За наведених обставин суд констатує про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів на доведення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зауважуючи, що згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак відсутність в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

У зв`язку з вищенаведеним провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 254-256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Патраманський І. І.