Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №638/3473/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3473/26

Провадження № 3/638/1287/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2026 року м. Харків Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

судді - Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мяснянкіної Г.П.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

прокурора – Сологуб Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, військовослужбовиці, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.08.2022 № 119, ОСОБА_1 призначено на посаду оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 з 15.08.2022.

Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 перейменовано ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Наказом ТВО центру начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.10.2025 № 267, ОСОБА_1 було переведено до військової частини НОМЕР_1 на посаду діловід, яка не зобов`язує суб`єкта подавати декларації.

ОСОБА_1 27.01.2026 о 11:13 подала декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/35a11830-de59-46bc-8291-92ac5328dfff.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 в подальшому переведена до військової частини НОМЕР_1 , будучи згідно з підп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 27.01.2026 о 11:13 год., без поважних причин подала декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII та вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнала, підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, у вчиненому щиро розкаялася, та пояснила, що не мала злого умислу на неподання декларації, оскільки вважала, щорічна декларація охоплює період декларування.

Прокурор Сологуб Е.С. висновки, викладені у протоколі, підтримала, просила проводити розгляд справи без застосування технічних засобів аудіо- та відеофіксації.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`ясувавши думку прокурора, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що окрім повного визнання вини ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, її винуватість також підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 129 від 20 лютого 2026 року, яким зафіксовано порушення ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»;

- Функціональними обов`язками оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , затвердженими начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 118 від 15 серпня 2022 року;

- витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 119 від 15 серпня 2022 року;

- витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 105 від 30 квітня 2025 року;

- витягом з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 267 від 13 жовтня 2025 року;

- роздруківкою декларації ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: тип декларації – «При звільненні»; період: 01.01.2025 - 13.10.2025; дата і час подання – 27.01.2026 11:13, посилання в Реєстрі https://public.nazk.gov.ua/documents/35a11830-de59-46bc-8291-92ac5328dfff;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 лютого 2026 року.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за обставин, викладених у протоколі № 129 від 20.02.2026.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Частина 1 статті 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Відповідно до підп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців, зокрема на тих, які проходять службу у територіальних центрах комплектувания та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів) (п. 3).

Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-" " пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Таким чином, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння винної.

Обставин, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 172-6, 245, 251, 254, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка