Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №638/22227/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22227/25

Провадження № 2/638/3768/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Ящук Н.А. до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/6 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову і до досягнення дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 12.04.2023 року було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народилась неповнолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поступово відносини почали погіршуватись і фактичні шлюбні стосунки повністю припинені, ведення між подружжям спільного господарства остаточно припинено з березня 2024 року. Станом на сьогодні позивачем було подано позовну заяву про розірвання шлюбу, справа перебуває на розгляді Балаклійського районного суду Харківської області. З моменту фактичного припинення стосунків і до сьогодні дитина проживає разом із матір`ю, знаходиться на повному її утриманні. Оскільки позивач не працює, дитина ще дуже маленька, їй трохи допомагають матеріально її батьки – пенсіонери. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання позивача та дитини. Відповідач отримує регулярний та достатній дохід, має можливість допомагати позивачу та дитині. У зв`язку із викладеним, позивач звернулась до суду із вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

21.11.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ящук Н.А. до суду надано уточнену позову заяву та докази направлення стороні відповідача позову разом із доданими до нього документами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.12.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В прохальній частині позову представник позивача зазначає, що не заперечує проти винесення заочного рішення у справі та просить справу розглянути за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав. Також виклик відповідача здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.04.2023 року зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №557, прізвище дружини після реєстрації шлюб « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є: мати – ОСОБА_1 , батько – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.10.2023 року Першим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно довідки від 21.02.2023 року №6326-5002595009 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 24.10.2023 року №6326-5003009150 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, позивач разом із малолітньої дитиною проживають разом, що підтверджується відповідними документами.

Статтею 75 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно із частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Стаття 85 Сімейного кодексу України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

При визначенні розміру аліментного платежу суд враховує, що відповідач є працездатною особою, інших неповнолітніх дітей немає, непрацездатні члени сім`ї на утриманні у відповідача відсутні. Доказів зворотного відповідач суду не надав. Також відповідачем не надано даних щодо відсутності можливості надавати позивачу матеріальну допомогу, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов`язку утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.

Виходячи зі встановлених доказів, фактичних обставин справи,а саме те, що малолітня дитина дійсно проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні, враховуючи норми матеріального права, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років аліментів у розмірі 1/6 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною трьох років.

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви частина 1 статті 79 СК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1 211,20 грн. судового збору.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11-13, 81, ч. 6 ст. 141, ст. 258, 264-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст.ст. 79-84 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 08.11.2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: