Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №940/334/26 — Тетіївський районний суд Київської області

05.03.2026 Провадження по справі № 3/940/141/26

Справа № 940/334/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 962778 від 14.02.2026 вбачається, що 14.02.2026 близько 21 години 45 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дочки ОСОБА_2 , 17.09.2012 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що 14.02.2026 жодного насильства відносно своєї дочки ОСОБА_2 він не вчиняв, а лише попросив її вийти з кухні під час сімейної сварки з дружиною.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила суду, що 14.02.2026 між батьками відбулась сімейна сварка і тому вона викликала поліцію. Жодного насильства відносно неї її батько ОСОБА_1 не вчиняв і шкоди їй не завдано.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, суд вважає наступне.

19 грудня 2024 року набули чинності зміни до КУпАП відповідно до яких за ст. 173-2 КУпАП притягуються особи за «вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого».

Суд зазначає, що відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає виключно тоді, коли внаслідок діянь передбачених диспозицією вказаної статті була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За таких даних, оцінюючи наведене, суд вважає, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі серії ВАВ № 962778 від 14.02.2026, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено про завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оскільки об`єктивна сторона правопорушення не розкрита, суд самостійно не може це встановлювати, беручи на себе функції обвинувачення.

Вказані обставини не дають підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї вважається відсутнім склад у цілому.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із приписами ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст.ст. 247, 283-295, 294 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко