Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №370/103/26 — Макарівський районний суд Київської області

"05" березня 2026 р. Справа № 370/103/26

Провадження № 3/370/50/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 рік с-ще Макарів

Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПП: не відомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу, 04 січня 2026 року о 09 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурними словами, ліз у бійку, чим міг завдати шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав у повному обсязі.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.

Так, на переконання суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970491 від 04.01.2026, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254-256 КУпАП; заявою та поясненням потерпілої ОСОБА_2 та іншими матеріалами у їх сукупності.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.

Аналізуючи вищевикладені докази, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість достатніми для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення психологічного домашнього насильства, що супроводжувалось висловлюванням нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , що завдало шкоди її психологічному здоров`ю.

При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд, враховує положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, відповідно до яких, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу відповідатиме характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі правопорушника і буде достатнім задля виконання його мети, яка полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім цього, суд враховує й положення ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340, 00 грн.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н.О. Бізяєва