Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №361/2149/22 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2149/22

провадження № 2/361/425/24

23.02.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,

за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ФОП ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 17.07.2018 між ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_3 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/4564125, забезпечений транспорт «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . 11.10.2018 о 19.20 у місті Києві по вул. Декабристів, 10-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного забезпеченого транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП пошкоджено транспортний засіб Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ». Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2019 у справі № 361/273/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 122-4 КУпАП. ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» відшкодувало потерпілій особі витрати на ремонт автомобіля, пошкодженого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5000 гривень. 14 травня 2021 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» укладено Договір № 1/АК відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги товариства перейшло до ФОП ОСОБА_5 01 грудня 2021 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 укладеного Договір відступлення права вимоги № 1/1/АК, на підставі якого позивач набула право вимоги до боржників за укладеними договорами страхування, які перейшли до первісного кредитора за договорами відступлення права вимоги № 1/АК від 14.05.2021.

Посилаючись на вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 5000 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судовий збір у сумі 992,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

Заперечення відповідача

17 березня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилався на те, що 11.10.2018 дорожньо-транспортну пригоду не скоював, місця скоєння ДТП не залишав, про що зазначав при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Автомобіль «ГАЗ» набагато вищий за габаритами за автомобіль Daewoo Lanos і практично неможливо нанести ті пошкодження, які описані документах. Вказував на те, що ОСОБА_2 не запрошували ні на огляд автомобіля, ні на дефектування авто на СТО, тому відповідач не вважає зазначені пошкодження дійсними і правдивими. Просив врахувати стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства та отримує лише щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 2 361 гривень.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 25 липня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 01.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 15 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник ФОП Титорук Т.С. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала заяву щодо розгляду справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав відзив, в якому заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Обставини справи, що встановлені судом

За змістом постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2019 року у справі № 361/273/19, 11 жовтня 2018 року близько 19 години 20 хвилин по вул. Декабристів, 10-А, в м. Києві, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ» д/н НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль марки «ДЕО» д/н НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані. У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого, ОСОБА_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив її місце.

Вищевказаною постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2019 року у справі № 361/273/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, закрито через закінчення строку протягом якого може бути накладене адміністративне стягнення. Разом з цим, опитавши ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєних адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ОБ № 081623 від 27.12.2018, протоколом про адміністративне правопорушення ОБ № 081624 від 27.12.2018, схемою місця ДТП від 11.10.2018, протоколом огляду транспортного засобу від 27.11.2018, фотокартками, показаннями потерпілого ОСОБА_4 та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 09.12.2018.

Відповідно до Полісу № АМ 4564125 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» забезпечено транспорт «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . Поліс станом на час ДТП 11 жовтня 2018 року чинний.

ОСОБА_4 є власником автомобіля Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

21 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування від 05.03.2019.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 19-1343, Розрахунку страхового відшкодування, страхового акту № 19.59.4564125-1343 від 15.03.2019, Угоди про розмір страхового відшкодування від 05.03.2019, сума страхового відшкодування становить 5000 гривень.

Згідно платіжного доручення № 13165 від 15.03.2019, ОСОБА_4 отримав від ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» страхове відшкодування у розмірі 5000 гривень.

14 травня 2021 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» укладено Договір № 1/АК відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги товариства перейшло до ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно Додатку № 1 до вищевказаного договору, до ФОП ОСОБА_5 перейшло право вимоги до ОСОБА_2 згідно страхового акту № 19.59.4564125-1343 у розмірі вимог на суму 5000 гривень.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги № 1/1/АК, укладеного 01 грудня 2021 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 , позивач набула право вимоги до боржників за укладеними договорами страхування, які перейшли до первісного кредитора за договорами відступлення права вимоги № 1/АК від 14.05.2021. Перехід на користь ФОП ОСОБА_1 права вимоги до ОСОБА_2 підтверджується Додатком № 1 до вищевказаного договору.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2019 року у справі № 361/273/19 суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєних адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за закінченням строків накладене адміністративного стягнення.

У ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Статтею 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у статті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України закріплено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є винною особою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, після ДТП самовільно залишив місце його вчинення, позивач має право стягнути з відповідача на свою користь у порядку регресу суму страхового відшкодування, сплаченого потерпілій особі, у розмірі 5 000 грн.

Щодо заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 т. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що дорожньо-транспортну пригоду не скоював, місця скоєння ДТП не залишав й автомобіль «ГАЗ» набагато вищий за габаритами за автомобіль Daewoo Lanos і практично неможливо нанести ті пошкодження, які описані документах. Вказував на те, що його не запрошували ні на огляд автомобіля, ні на дефектування авто на СТО, тому відповідач не вважає зазначені пошкодження дійсними і правдивими.

Однак, жодних належних та допустимих доказів на спростування заявлених вимог відповідачем до суду не надано й судом не встановлено, тому суд вважає вищевказані доводи ОСОБА_2 безпідставними та недоведеними.

Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2019 року у справі № 361/273/19, згідно якої встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 05.03.2019.

Відтак, доводи відповідача щодо його невинуватості та невідповідності розміру завданої шкоди дійсним пошкодженням, завданим дорожньо-транспортною пригодою, є лише запереченнями без жодних доказів та такими, що спрямовані на уникнення встановленої законом відповідальності за завдані збитки.

Доводи відповідача ОСОБА_2 на те, що він є особою з інвалідністю третьої групи, отримує допомогу у розмірі 2361 гривень щомісячно (строком по 01.03.2026) та відповідно не має фінансової можливості відшкодувати завдану шкоду, судовий збір та витрати на правову допомогу, суд вважає недостатніми для звільнення чи зменшення відповідних розмірів, що підлягають до відшкодування.

Так, третя група інвалідності — це помірне обмеження працездатності (втрата 40–65%), що дозволяє особі працювати в полегшених умовах або зі спеціальними засобами.

Доказів того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштований та не має інших доходів, крім державної соціальної допомоги, суду не надано.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ФОП ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5000 гривень.

Щодо судових витрат.

Відповідно до платіжного доручення № 72 від 31.05.2022, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40грн.

Крім того, згідно Договору № 2 про надання правової допомоги від 01.12.2021, ФОП ОСОБА_1 надавалася правова допомога адвокатом Капля А.С.

Вартість наданих адвокатом послуг складає 3000 гривень, що підтверджується Актом від 30.05.2022 про приймання-передачі наданих послуг за вищевказаним договором.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 141, 274, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, витрати по оплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН