Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №359/6123/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6123/25

Провадження №2/359/1103/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22.06.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір фінансового кредиту №25385-06/2024, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 5000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути вказані кошти та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Стар Файненс Груп» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 875,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 7125,00 грн. заборгованість за відсотками. У зв`язку з вище вказаним позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором фінансового кредиту №25385-06/2024 від 22.06.2024 року у розмірі 18 875,00 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 19.02.2026 року, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача надійшла заяву у який останній просив проводити розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. У договорі визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, що також відображені у паспорті споживчого кредиту, а саме: тип кредиту кредит; сума 5000,00 гривень; строк кредитування 120 днів; спосіб та строк надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше одного робочого дня з дня прийняття рішення про передачу кредиту; денна процентна ставка, відсотків в день 1,50%.

На виконання умов договору про надання фінансового кредиту №25385-06/2024 від 22.06.2024 позивачем було здійснено переказ грошових коштів в сумі 5000,00 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 . Вказана обставина підтверджується випискою по особистому рахунку за 22.06.2024, наданою АТ «Сенс».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №25385-06/2024 від 22.06.2024 загальна заборгованості відповідача за договором становить 18875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень тіло кредиту, 7125,00 гривень відсотки за користування та 6750,00 гривень штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, в передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із непогашеної суми тіла кредиту в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 5000,00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця враховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), від 04.07.2018 (справа № 310/11534/13-ц), від 31.10.2018 (справа № 202/4494/16-ц).

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем кредитного договору від 22 червня 2024 року дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов`язувалась повернути наданий кредит в повному обсязі у визначений договором строк до 19 жовтня 2024 року.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 19 жовтня 2024 року.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період понад 120 днів, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за кредитним договором №25385-06/2024 від 22 червня 2024 року в розмірі, що становить 6750,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу № 24092024, згідно якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до боржників зазначених у Реєстрах боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024, до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 25385-06/2024 від 22.06.2024 року.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про споживчий кредит між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем. Вказане товариство, правонаступником яких у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Кредит-капітал», належним чином виконувало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором №25385-06/2024 від 22.06.2024 рокув розмірі 11750,00 грн., яка складається із сума заборгованості за основною сумою боргу та сума заборгованості за відсотками.

В той же час, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею (штрафами), на загальну суму 6750,00 грн., в силу п.6 Розділу IV Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування", п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із замовлення до договору про надання правової допомоги від 01 березня 2025 року та рахунку на оплату від 25 квітня 2025 року вбачається, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн..

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено частково (62,25%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 1507,98 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4357,50 грн.

Керуючись ст. 512, 513, 514, 515, 526, 530, 625, 628, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 3-й поверх, заборгованість за кредитним договором в розмірі 11750 грн., судовий збір в розмірі 1507,98 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4357,5 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 02 березня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.