Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №357/1699/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1699/26

1-кп/357/605/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурор: ОСОБА_3 ,

захисник: ОСОБА_4 ,

обвинувачений: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12026111030000140 від 22.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, громадянин України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Солдат ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він діючи у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», статей 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи про наявність постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2023 у справі № 357/669/23, що набрала законної сили 09.03.2023, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на строк п`ять років, маючи реальну можливість для її виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», діючи умисно, об 11 годині 07 хвилин 22.01.2026 керував транспортним засобом - автомобілем марки «DAEWOO» моделі «LANOS» з реєстраційним номером НОМЕР_2 по вулиці Сквирське шосе в місті Біла Церква Київської області, чим вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_5 , який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що він знаючи про наявність постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2023 у справі № 357/669/23, що набрала законної сили 09.03.2023, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на строк п`ять років, об 11 годині 07 хвилин 22.01.2026 керував транспортним засобом - автомобілем марки «DAEWOO» моделі «LANOS» з реєстраційним номером НОМЕР_2 по вулиці Сквирське шосе в місті Біла Церква Київської області. Під час судового засідання обвинувачений у вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор в судову засіданні просив призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Захисник просив призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу у нижній межі санкції передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних проваджень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даних кримінальних проваджень та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за вище встановлених обставин.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Отже, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. обставину, яка пом`якшує його покарання, а саме щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Крім цього судом при призначенні покарання враховані дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військовослужбовець, не одружений, а також відсутність на утриманні членів сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, має місце постійного проживання, яке співпадає з місцем реєстрації.

Також суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу, позицію захисника, а також судом при призначенні покарання враховується поведінка обвинуваченого під час та після вчинення інкримінованих йому дій, який в судовому засіданні вину свою визнав та щиро каявся.

Таким чином на підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 у виді штрафу у розмірі встановленому у санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_5 немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Запобіжний захід ОСОБА_5 під час досудового слідства не обирався.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ: транспортний засіб марки «DAEWOO» моделі «LANOS» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , що згідно розписки переданий на зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили залишити у останньої, як у власника.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя: ОСОБА_7