Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №357/1798/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1798/26

1-кп/357/615/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження за № 12026116030000007, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , із професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту – Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту – Перелік), в тому числі і «канабісу», включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме: обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, в експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, у наукових цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності (ст. 20 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Проте, у порушення вищевказаних норм законодавства України, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

07.01.2026 близько 10:00 год ОСОБА_2 перебуваючи поблизу під`їзду будинку № 8 по вул. Павла Скоропадського у м. Біла Церква Київської області виявив на землі поліетиленовий пакет з написом «АТБ» із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, зовні схожої на наркотичний засіб, після чого взяв його до рук щоб оглянути, тим самим вчинив незаконне придбання наркотичних засобів.

Оглянувши вміст пакету ОСОБА_2 пересвідчився, що дана речовина є наркотичним засобом – канабісом, оскільки він раніше мав досвід його вживання, поклав зазначений поліетиленовий пакет з написом «АТБ» із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору до власного рюкзака, тим самим почавши незаконно зберігати при собі наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту.

Надалі, 07.01.2026 близько 10:20 год за місцем проживання, а саме у приміщенні кімнати гуртожитку, який знаходиться по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 повідомив працівникам поліції, що зберігає у власному рюкзаку поліетиленовий пакет з написом «АТБ», у якому знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору.

07.01.2026 у період часу з 11:53 год до 12:00 год під час проведення огляду місця події у ванній кімнаті гуртожитку, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павла Скоропадського, 8, ОСОБА_2 добровільно видав поліетиленовий пакет з написом «АТБ» із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 13,86 г, яку ОСОБА_2 посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів і охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_2 зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинам та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Суд відповідно до вимог ст. 382 ч. 2 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

Суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді: штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , із професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. За місцем служби характеризується позитивно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд зазначає, що поряд з іншими видами покарань, вказаною нормою закону передбачено також штраф. Призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи його розмір, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого. Майновий стан винного є поняттям оціночним. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір заробітної плати, пенсії чи стипендії такої особи; грошових доходів та інше.

Оскільки, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про розмір доходів обвинуваченого, тому, на думку суду, до нього, не може бути застосований такий вид покарання як штраф.

З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, пом`якшуючої його покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 , можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), а також призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Призначення ОСОБА_2 покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства буде явно несправедливим через суворість, враховуючи його відношення до вчиненого, обставину, яка пом`якшує покарання.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити згідно із вимогами ст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 301, 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Згідно із ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, зобов`язати ОСОБА_2 , протягом строку пробаційного нагляду, виконувати такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації, за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 2 674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні двадцять копійок)

Речові докази по справі:

речовину рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якої в перерахунку на висушену речовину становить 13,86 г, яку поміщено до спеціального пакету № 6618658 та згідно квитанції № 10 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області після набрання вироком законної сили – знищити.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_6