Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №685/579/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 685/579/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Турчин-Кукаріна І.В.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

05 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Магрета А. В.,

представника відповідача - Риженко І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. серії АВ № 00006383 від 17.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн, скасовано, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Представник відповідача був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції та підтримав вимоги апеляційної скарги. Не заперечив проти здійснення апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач не був присутній в судовому засіданні через технічні проблеми зв"язку в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв"язку з технічними проблемами підключення учасників судового процесу в режимі відеоконференції, за правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів продовжився в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , види економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур з насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування (а.с. 8).

Згідно з копією повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту від 02.11.2023, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , прийнятий на роботу ОСОБА_1 02.11.2023, дата початку роботи 03.11.2023 (а.с. 9). Зазначене повідомлення задекларовано ОСОБА_1 в Державній податковій службі України 02.11.2023 (а.с. 10).

Як вбачається з копії договору-заявки на транспортне перевезення № 8062УТГ від 16.06.2025, укладеного між ТОВ «УКРТРАКСГРУП» та ФОП ОСОБА_1 , перевезення вантажу здійснювалось на таких умовах: маршрут перевезення: м. Лубни – м. Чемерівці, водій: ОСОБА_2 , права ВХО 024608, автомобіль: RENAULT MAGNUM 500, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , вантаж: обладнання тент верх, ремені 12 штук, адреса і час завантаження: 16.06.2025, м. Лубни, зг. ТТН, адреса і час розвантаження: 17.06.2025, м. Чемерівці, зг. ТТН, вартість транспортних послуг: 23 000,00 грн (а.с. 11).

Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № ЗК-0000579 від 16.06.2025, складеної у м. Лубни, водій ОСОБА_2 отримав 22 т вантажу (обладнання), загальна вага/маса з вантажем становила 36,8 т, маса брутто становила 14,8 т (а.с. 12).

Згідно з копією акта надання послуг № 51 від 17.06.2025, підписаного замовником ТОВ «УКРТРАКСГРУП» та виконавцем ФОП ОСОБА_1 , за договором-заявкою на транспортне перевезення № 8062УТГ від 16.06.2025 виконавцем ФОП ОСОБА_1 були надані такі послуги: транспортні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту: м. Лубни – м. Чемерівці, автомобілем Рено Магнум НОМЕР_5 , напівпричіп КОГЕЛЬ BX4956ХО, водій: ОСОБА_2 , загальна вартість послуг склала 23 000,00 грн (а.с. 13).

У матеріалах справи наявна копія рахунку на оплату № 51 від 17.06.2025, що підтверджує сплату наданих ФОП ОСОБА_1 послуг за договором-заявкою на транспортне перевезення № 8062УТГ від 16.06.2025 (а.с. 14).

Як вбачається з копії акта надання послуг № 3480 від 30.06.2025, підписаного замовником ФОП ОСОБА_1 та виконавцем ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ», за договором ПОСЛУГ № 1474 ВІД 24.01.2023 виконавцем ТОВ «ДЖ ЕС ЕМ ДЖ ПІ ЕС ТЕХНОЛОГІЇ» були надані такі послуги: інформаційне обслуговування системи GPS-моніторингу транспорту за червень 2025 року на суму 225,00 грн (а.с. 15).

У матеріалах справи наявна карта маршруту перевезення вантажу за договором-заявкою на транспортне перевезення № 8062УТГ від 16.06.2025 (а.с. 16) і витяг зі звіту по стоянках автомобіля з д.н.з. НОМЕР_3 за період з 14:00 год 16.06.2025 по 12:00 год 17.06.2025 (а.с. 17).

Відповідно до копії довідки про вагу та специфікацію вантажу від 28.0.2025, складеної ТОВ «УКРТРАКСГРУП», 16.06.2025 транспортний засіб RENAULT MAGNUM, НОМЕР_3 / НОМЕР_4 було завантажено та він слідував за маршрутом м. Лубни Полтавської обл. – смт. Чемерівці під експедируванням ТОВ «УКРТРАКСГРУП». Вантаж був розміщений відповідно з допустимим навантаженням на кожну вісь напівпричепа. По маршруту слідування розвантажувально-завантажувальні операції не проводились. Специфікація вантажу: обладнання, одиниці виміру – грн, кількість місць – 1, маса брутто – 22,0 т, згідно ТТН № ЗК-0000579 від 16.06.2025.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису під назвою «bandicam 2025-11-11 11-05-58-427. mp4», у ході перевезення вантажу, згідно наданих суду даних з GSM-GPS моніторингу, відповідно до карти розташування автоматичних пунктів зважування транспортних засобів в русі WIM, автомобіль здійснив переїзд через п`ять пунктів габаритно-вагового контролю: 1) WIM 9,9 дорога Н1 о 20 год 36 хв (де було зафіксовано порушення допустимих вагових значень); 2) WIM 55, дорога Р36 17.06.2025 о 01 год 23 хв, об`їзна м. Немирів Вінницької області; 3) WIM 85, дорога М 12, 17.06.2025 р, о 06 год 48 хв, між с. Дяківці Вінницького району (Літинська ОТГ) та с. Вербка, Хмельницького району, (Летичівська ОТГ); 4) WIM 50, дорога М12, 17.06.2025 р, о 7 год 32 хв, перед з`їздом з дороги М12 на дорогу Н03 в напрямку с. Копистин, Хмельницького району; 5) WIM 47, дорога Н03, 17.06.2025 р, о 08 год 03 хв, між с. Правдівка та с. Ярмолинці, Хмельницького району.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача порушено з вини відповідача, постанова про притягнення особи до відповідальності не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, винесена протиправно, а тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову в межах позовних вимог за формулюваннями, визначеними ст. 286 КАС України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Як вбачається з постанови серії АВ №00006383 від 17.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн на підставі того, що 16.06.2025 о 20:36 год за адресою: Н-01, км 198+300, Черкаська область, ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 500, д.н.з. НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. Правил дорожнього руху України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,470% (0,974 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон (а.с. 6).

Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

На вимогу п. 17 зазначеного вище Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на цій ділянці автомобільної дороги. Зміст постанов про накладення адміністративного стягнення за вчинені правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, повинен відповідати вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 283 ч. ч. 2, 3 КУпАП України постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у оскаржуваній постанові про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутнє конкретизоване посилання на норму Правил дорожнього руху, порушену особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Так, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, а саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Зазначена норма ч. 2 ст. 132-1 КУпАП має відсильний характер, тому безпосереднє відображення змісту та/або елементів конкретного правопорушення постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності є прямим обов`язком суб`єкта владних повноважень, який повинен у конкретному рішенні про притягнення особи до відповідальності вказувати підставу, визначену саме в Правилах дорожнього руху.

Як вбачається з постанови головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. серії АВ №00006383 від 17.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн на підставі того, що 16.06.2025 о 20:36 год за адресою: Н-01, км 198+300, Черкаська область, Бурлак Олександр Миколайович допустив рух транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 500, д.н.з. НОМЕР_3 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,470% (0,974 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон (а.с. 6).

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху України містить підпункти «а», «б», «в», проте у оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт пункту 22.5 Правил дорожнього руху України порушено позивачем, якого притягнуто до відповідальності.

Зазначений недолік постанови про накладення на особу адміністративного стягнення не може бути усунений суб`єктом владних повноважень на стадії оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а неконкретизованість констатованого у постанові порушення та підстав притягнення особи до відповідальності виключає можливість визнання постанови такою, що винесена правомірно.

Окрім цього, судом встановлено, що у ході перевезення вантажу, згідно наданих суду даних з GSM-GPS моніторингу, відповідно до карти розташування автоматичних пунктів зважування транспортних засобів в русі у ході перевезення вантажу, автомобіль RENAULT MAGNUM 500, д.н.з. НОМЕР_3 здійснив переїзд через п`ять пунктів габаритно-вагового контролю: 1) WIM 9,9 дорога Н1 о 20 год 36 хв (де було зафіксовано порушення допустимих вагових значень); 2) WIM 55, дорога Р36 17.06.2025 о 01 год 23 хв, об`їзна м. Немирів Вінницької області; 3) WIM 85, дорога М 12, 17.06.2025 р, о 06 год 48 хв, між с. Дяківці Вінницького району (Літинська ОТГ) та с. Вербка, Хмельницького району, (Летичівська ОТГ); 4) WIM 50, дорога М12, 17.06.2025 р, о 7 год 32 хв, перед з`їздом з дороги М12 на дорогу Н03 в напрямку с. Копистин, Хмельницького району; 5) WIM 47, дорога Н03, 17.06.2025 р, о 08 год 03 хв, між с. Правдівка та с. Ярмолинці, Хмельницького району.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, позивач має обмежені можливості доказування порівняно з відповідачем, який не надав витребуваної судом інформації та повідомив суд, що законодавством не передбачено аналіз або систематизація даних із системи автоматичної фіксації порушень стосовно загальної ваги автомобіля та причепа, навантаження по осям, місця, дати і часу фіксації, окрім як з метою їх використання посадовими особами Укртрансбезпеки.

Зокрема, суд вказав, що відповідач, маючи доступ до інформації про усі наявні пункти габаритно-вагового контролю та результати такого контролю, не спростував належними і допустимими доказами тверджень позивача про те, що дозавантажування чи розвантажування транспортного засобу за маршрутом слідування не здійснювалось, проте на жодному з інших наявних пунктів габаритно-вагового контролю, а саме: 1) WIM 55, дорога Р36 17.06.2025 о 01 год 23 хв, об`їзна м. Немирів Вінницької області; 2) WIM 85, дорога М 12, 17.06.2025 р, о 06 год 48 хв, між с. Дяківці Вінницького району (Літинська ОТГ) та с. Вербка, Хмельницького району, (Летичівська ОТГ); 3) WIM 50, дорога М12, 17.06.2025 р, о 7 год 32 хв, перед з`їздом з дороги М12 на дорогу Н03 в напрямку с. Копистин, Хмельницького району; 4) WIM 47, дорога Н03, 17.06.2025 р, о 08 год 03 хв, між с. Правдівка та с. Ярмолинці, Хмельницького району, порушення вагових норм зафіксовано не було.

Доводи позивача відносно того, що транспортний засіб не було завантажено понад допустимі нормативи (із наданням відповідних підтверджуючих документів), а також про можливий технічний збій на пункті габаритно-вагового контролю WIM 9,9, не спростовано стороною відповідача належними і допустимими доказами.

При цьому, крім оскаржуваної постанови, на ОСОБА_1 , транспортний засіб з д.н.з. НОМЕР_3 за дату проїзду з 21:00 год 16.06.2025 до 12:00 год 17.06.2025, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, не виносилися.

Натомість, твердження відповідача про те, що транспортний засіб могло бути дозавантажено по курсу слідування, є припущенням відповідача, яке не може бути покладено в основу доказування у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що жодних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідачем, під час розгляду справи у суді першої інстанції, не надано.

Варто зазначити, що принцип презумпції невинуватості полягає у тому, що саме інспектор Державної служби України з безпеки на транспорті має довести скоєння адміністративного правопорушення. Водій не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі дії працівників служби мають відповідати вимогам законодавства, так як докази, отримані незаконним шляхом, не мають юридичної сили.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано об`єктивних і беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та приписи чинного законодавства, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є правомірними, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанцій, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.