Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №640/12440/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/12440/22 Суддя (судді) першої інстанції: А.Г. Секірська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом, в якому просив суд:

- визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2;

- скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії № 11 від 19.05.2022, викладене у формі листа Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.05.2022 № 2600-0304-8/54238, в частині неврахування періодів роботи: з 01.09.1990 р. по 30.09.1990 р. в якості електрозварника ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного, з 22.08.1992 по 14.03.1993 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога за Списком № 2, з 15.03.1993 по 10.08.2009, в якості транспортувальника крутильного цеху капронового виробництва;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України y Чернівецькій області від 08.07.2022 року № 262440014331;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 28.04.2022, з урахуванням періодів: 01.09.1982 до 28.04.1983 - навчання у МПТУ м. Києва на електрозварника ручної дугової зварки 3-го розряду; з 05.05.1983 по 23.04.1985 служба у лавах Радянської Армії; з 05.06.1985 до 01.02.1988 - електрозварник 3-го розряду дільниці механізації відділу головного механіка у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно; з 01.02.1988 до 01.03.1988 - електрозварник 4-го розряду дільниці механізації ОГМ у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно»; з 01.03.1988 до 15.03.1993 - електрозварник ручної зварки 4-го розряду дільниці механізації і автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно» ; з 15.03.1993 до 01.02.2002 - транспортувальник 4 розряду крутильного цеху капронового виробництва у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно»; з 01.02.2002 до 10.08.2009 - слюсар-ремонтник 4-го розряду цеху утримання виведених та законсервованих потужностей дільниці № 3 у BAT «Хімволокно».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві № 11 від 19.05.2022 в частині незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.09.1990 по 30.09.1990 в якості електрозварника ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного, з 22.08.1992 по 14.03.1993 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога за Списком № 2, з 15.03.1993 по 10.08.2009, в якості транспортувальника крутильного цеху капронового виробництва.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України y Чернівецькій області від 08.07.2022 № 262440014331 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022, зареєстровану за № 7842, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, та зарахуванням до пільгового стажу періодів: 01.09.1982 до 28.04.1983 - навчання у МПТУ м. Києва на електрозварника ручної дугової зварки 3-го розряду; з 05.05.1983 по 23.04.1985 служба у лавах Радянської Армії; з 05.06.1985 до 01.02.1988 - електрозварник 3-го розряду дільниці механізації відділу головного механіка у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно; з 01.02.1988 до 01.03.1988 - електрозварник 4-го розряду дільниці механізації ОГМ у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно»; з 01.03.1988 до 15.03.1993 - електрозварник ручної зварки 4-го розряду дільниці механізації і автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно» ; з 15.03.1993 до 01.02.2002 - транспортувальник 4 розряду крутильного цеху капронового виробництва у Київському виробничому об`єднанні «Хімволокно»; з 01.02.2002 до 10.08.2009 - слюсар-ремонтник 4-го розряду цеху утримання виведених та законсервованих потужностей дільниці № 3 у BAT «Хімволокно».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.04.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про підтвердження стажу роботи до якої додав документ про державну реєстрацію припинення юридичної особи, трудову книжку, архівну довідку про роботу, довідку про заробітну плату, документи про проведення атестації робочих місць, інші документи (арк. спр. 22).

Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії № 11 від 19.05.2022. підтверджено право позивача на зарахування періодів роботи з 05.06.1985 по 20.09.1985 та з 01.11.1985 по 29.02.1988 в якості електрозварника дільниці механізації відділу головного механіка, з 01.03.1988 по 31.08.1990 та з 01.10.1990 по 21.08.1992 - електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога на ВАТ «Київхімволокно» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за нормами п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Відмовлено у підтвердженні права на зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періодів роботи позивача у ВАТ «Київхімволокно»: 1) з 01.10.1985 по 31.10.1985 в якості електрозварника дільниці механізації відділу головного механіка та з 01.09.1990 по 30.09.1990 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога, у зв`язку з відсутністю документів, про причини відсутності нарахувань заробітної плати у ці періоди; 2) з 22.08.1992 по 14.03.1993 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога за Списком № 2 за нормами п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутні результати атестації даного робочого місця право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджено; 3) з 15.03.1993 по 10.08.2009 так як зайнятість на роботах в якості транспортувальника крутильного цеху капронового виробництва, який з 01.08.1995 перетворений на текстильний цех капронового виробництва та ліфтера (другої професії з 08.04.1998) списками № 1 та результатами робочих місць не передбачена.

Листом від 23.05.2022 № 2600-0304-8/54238 ГУПФУ в м. Києві повідомило позивача про рішення Комісії № 11 від 19.05.2022 (арк. спр. 37).

01.07.2022 позивач подав до ГУПФУ заяву та документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджується розпискою-повідомленням № 7842 (арк. спр. 23).

Вказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУПФУ в Чернівецькій області відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08.07.2022 № 262440014331 відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Листом від 13.07.2022 ГУПФУ в м. Києві повідомило позивачу про рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. спр. 38).

Трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 від 04.06.1985 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:

-навчання в МПТУ № 97 м. Києва з 01.09.1982 по 28.04.1993, диплом № НОМЕР_2 від 28.04.1983;

-служба в Радянській Армії з 05.05.1983 по 23.04.1985, військовий квиток № НОМЕР_3 від 05.05.1983;

Київське виробниче об`єднання «Хімволокно»

-запис № 1 від 05.06.1985 прийнятий електрозварником 3 розряду дільниці механізації відділу головного механіки за направленням Київського міськуправління профспілок після закінчення МПТУ № 27, наказ № 236 від 06.06.1985;

-запис № 2 від 01.02.1988 переведений електрозварником 4 розряду дільниці механізації, наказ № 33від 01.02.1988;

-запис № 3 від 01.03.1988 переведений електрозварником ручної зварки 4 розряду дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт технологічних процесів відділу головного […], наказ № 361 від 01.03.1988;

-запис № 4 від 15.03.1993 переведений транспортувальником 4 розряду крутильного цеху капронового виробництва, наказ № 107 від 15.03.1993;

-запис № 5 від 01.08.1995 крутильний цех перетворений в текстильний цех капронового виробництва, наказ № 153/95 від 29.06.1995;

Київське державне виробниче об`єднання «Хімволокно» перейменовано на Відкрите акціонерне товариство «Хімволокно».

-запис № 6 від 01.02.2002 переведений слюсарем-ремонтником 4 розряду цеху утримання цеху утримання виведених та законсервованих потужностей дільниці № 3, наказ № 46к від 19.02.2002;

-запис № 7 від 22.10.2002 переведений слюсарем-ремонтником 5 розряду дільниці № 3 цеху утримання виведених та законсервованих потужностей, наказ № 270к від 25.10.2002;

-запис № 8 01.06.2004 цех утримання виведених та законсервованих потужностей перетворений на дільницю з ліквідації та реалізації основних фондів виробництва штапельного волокна, наказ № 11к від 13.01.2006;

-запис № 9 від 14.01.2006 присвоєний 6 розряд слюсаря-ремонтника дільниці з ліквідації та реалізації основних фондів виробництва штапельного волокна, наказ № 11к від 13.01.2006;

-запис № 10 від 16.01.2006 переведений слюсарем-ремонтником 6 розряду виробництва термопластичних полімерів, наказ № 12к від 16.01.2006;

-запис № 11 від 01.05.2006 виробництво термопластичних полімерів реорганізовано в цех термопластичних полімерів та штапельного волокна, наказ № 136к від 14.04.2006;

-запис № 12 від 10.08.2009 звільнений за скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України, наказ № 137к від 10.08.2009.

Не погодившись із вищевказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), страховий стаж - це період (проміжок часу), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісячно сплачено страхові внески в розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV обчислення страхового стажу здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону на підставі відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Щодо періодів до запровадження такої системи - обчислення проводиться на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, чинним до набрання чинності цим Законом, а також за даними, внесеними на підставі зазначених документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності, а також інші періоди, що до набрання чинності цим Законом враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії, включаються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений попереднім законодавством, застосовується з 1 січня 2004 року виключно з метою визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також на пенсію за вислугу років.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення або перерахунок пенсії здійснюється за зверненням особи або в автоматичному порядку (без подання звернення) у випадках, прямо передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням чи перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання відповідної заяви разом з іншими необхідними документами до територіального органу Пенсійного фонду, уповноваженого ним органу або уповноваженої особи. Таке звернення подається застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи з обмеженою дієздатністю, малолітньої чи неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення чи перерахунку пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до частини другої статті 44 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на таку пенсію після досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі даних системи персоніфікованого обліку, якщо до настання відповідного віку особа не заявила про бажання отримувати пенсію з пізнішого часу.

У випадку відсутності в системі персоніфікованого обліку інформації про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження цієї системи), територіальний орган Пенсійного фонду повідомляє застраховану особу, зокрема через її особистий електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність відповідних відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи, що підтверджують страховий стаж, можуть бути подані безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду наділені правом витребовувати від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб документи, видані для оформлення пенсії, а також у разі потреби перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей щодо осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших даних, необхідних для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, за умови, що звернення за її призначенням відбулося не пізніше трьох місяців із дня досягнення особою такого віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення), встановлюється з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, за винятком випадків, коли у системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії. Якщо документи, що підтверджують страховий стаж, не подані протягом трьох місяців із дня досягнення особою пенсійного віку, вважається, що вона виявила намір отримувати пенсію з більш пізнього віку.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи щодо призначення або перерахунку пенсії розглядаються територіальним органом Пенсійного фонду, який зобов`язаний не пізніше ніж через 10 днів з дня їх надходження прийняти рішення про призначення, перерахунок або відмову в призначенні чи перерахунку пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають особи, які працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 1, а також на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, а також на інших посадах, що дають право на таку пенсію відповідно до частин другої та третьої цієї статті. Пенсії за вислугу років призначаються на умовах, визначених частиною четвертою цієї статті. Розмір пенсії для таких осіб обчислюється відповідно до статті 27 з урахуванням положень статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, які були зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків (з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах) та не менше 25 років у жінок (з них не менше 10 років на таких роботах).

Абзацами першим і другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах чи роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці за списками № 1 і № 2 та мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється відповідно до окремого законодавчого акта через професійні та корпоративні фонди. До моменту запровадження такого порядку пенсійне забезпечення зазначених осіб здійснюється за нормами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 56 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форми власності та господарювання, а також робота на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру роботи, її тривалості та тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За її відсутності або відсутності відповідних записів трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби чи навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У таких довідках мають бути зазначені періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, посилання на відповідні розділи чи пункти Списків, а також первинні документи, на підставі яких видано довідку.

У випадку розташування підприємств чи їх правонаступників на територіях, визначених Порядком № 637, стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію або пенсію за вислугу років, може підтверджуватися даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, яким передбачено, що атестація проводиться на підприємствах незалежно від форми власності у разі наявності потенційно шкідливих чи небезпечних виробничих факторів. Атестація здійснюється спеціально створеною комісією не рідше одного разу на п`ять років, а відповідальність за її своєчасність і якість покладається на керівника підприємства. Результати атестації фіксуються у відповідних документах і використовуються, зокрема, для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Порядок № 383). Згідно з пунктом 2 цього Порядку повним робочим днем вважається зайнятість у шкідливих умовах не менше 80 % робочого часу, встановленого для відповідної професії чи посади.

Положення пунктів 3, 4 та 10 Порядку № 383 передбачають, що при визначенні права на пільгову пенсію застосовуються Списки, чинні на час роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи за відповідними професіями за умови документального підтвердження умов праці до 21.08.1992 та за результатами атестації після цієї дати. Результати атестації застосовуються протягом п`яти років за умови незмінності умов праці. У разі їх зміни проводиться позачергова атестація. Якщо атестація не проводилася або право не підтверджено, до пільгового стажу зараховується лише період роботи до 21.08.1992 включно.

У випадку, якщо за результатами чергової атестації, проведеної протягом п`яти років із дати попередньої атестації, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах не підтверджено, до пільгового стажу включається лише період роботи на відповідному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу про результати такої чергової атестації, якою відповідне право не було підтверджене.

Для підтвердження стажу роботи в умовах із шкідливими та важкими факторами праці необхідно надати трудову книжку з належним чином оформленими записами щодо займаної посади та періоду виконання роботи, витяг із наказу по підприємству про проведення атестації відповідного робочого місця, а також - у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах - уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Постановою Пенсійний фонд України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерство юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява за формою додатка 1), а також заява щодо виплати пенсії (додаток 2), заява про працевлаштування чи звільнення, початок або припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску (додаток 3), та заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подаються заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Звернутися із заявою про призначення пенсії можна у будь-який час після виникнення права на неї або не раніше ніж за один місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається дата прийняття відповідної заяви органом, що призначає пенсію.

Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу. За періоди роботи після запровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, долучає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб відповідно до Положення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (у редакції постанови від 27 березня 2018 року № 8-1), а за необхідності - додаткові форми індивідуальних відомостей.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 усі заяви, подані особами згідно з цим Порядком, підлягають реєстрації в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший, зміну порядку виплати, отримання пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії членам сім`ї, виплату пенсії наперед у зв`язку з виїздом за кордон, переведення виплати за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії, а також заяви про працевлаштування чи припинення діяльності приймаються органом, що призначає пенсію, за умови наявності всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу або уповноваженою особою та зберігається в електронній пенсійній справі. Рішення має бути ухвалене не пізніше 10 днів із дня надходження заяви. Цей строк може бути продовжено, але не більш як на 15 днів, у разі необхідності проведення додаткової перевірки достовірності поданих відомостей.

Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на отримання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного та об`єктивного аналізу всіх поданих документів. Не пізніше ніж через 10 днів після прийняття рішення особі надсилається або видається повідомлення про призначення чи відмову із зазначенням причин та порядку оскарження. У разі автоматичного призначення пенсії додатково повідомляється порядок її виплати.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення чи перерахунку пенсії електронна пенсійна справа передається засобами програмного забезпечення до органу за місцем фактичного проживання особи або за місцем перебування установи виконання покарань для здійснення виплати.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що для реалізації права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV необхідними є такі умови: зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбачених Списком № 2; досягнення 55-річного віку; наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з яких не менше 12 років 6 місяців - на відповідних роботах; документальне підтвердження умов праці до 21.08.1992 та за результатами атестації після цієї дати.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Для підтвердження пільгового стажу вона повинна містити належним чином оформлені записи щодо посади та періоду роботи. За відсутності трудової книжки або відповідних записів стаж підтверджується іншими документами, виданими за місцем роботи, служби, навчання або архівними установами. Якщо ж у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пільгову пенсію чи пенсію за вислугу років, приймаються уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка законності дій суб`єкта владних повноважень та відповідності його рішень критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З досліджених письмових доказів суд встановив, що 28.04.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про підтвердження стажу роботи.

Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи № 11 від 19.05.2022 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача у ВАТ «Київхімволокно»: з 01.10.1985 по 31.10.1985 та з 01.09.1990 по 30.09.1990 - у зв`язку з відсутністю документів щодо причин ненарахування заробітної плати; з 22.08.1992 по 14.03.1993 - через відсутність результатів атестації робочого місця; з 15.03.1993 по 10.08.2009 - оскільки відповідні посади не передбачені Списками № 1 і № 2.

Надалі, 01.07.2022 позивач подав заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яке рішенням від 08.07.2022 № 262440014331 відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Суд, аналізуючи підстави відмови, встановив, що записи у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів містять інформацію про посаду, періоди роботи та підстави внесення записів. Вони не містять відомостей про роботу за сумісництвом або зайнятість менш ніж 80 % робочого часу. Достовірність записів підтверджена підписами уповноважених осіб і печатками підприємств, що не дає підстав сумніватися у їх правдивості.

Суд також встановив, що Списки № 1 і № 2 застосовуються залежно від періоду виконання пільгової роботи: до 31.12.1991 - за постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956; до 11.03.1994 - за постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991; до 16.01.2003 - за постановою КМУ № 162 від 11.03.1994; до 24.06.2016 - за постановою КМУ № 36 від 16.01.2003; після цієї дати - за постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Розділом XIV «Електростанції, енергопоїзди, паросилові господарства для виробничих цілей» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися, зокрема, слюсарі з ремонту та обслуговування обладнання й автоматики в котельних, машинних (теплосилових), паливоподачі та пилоприготування.

Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, передбачалась професія «електрозварник ручного зварювання» (23200000-19906).

Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, передбачалась професія «електрозварник ручного зварювання» (23200000-19906).

Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, передбачалася професія «електрозварник ручного зварювання».

Розділом ХХХІІІ «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, передбачена професія «електрозварник ручного зварювання».

Отже судом встановлено, що професії, за якими позивач працював у вказаних періодах, були передбачені у всіх списках № 2.

Щодо незарахування періодів роботи позивача через відсутність доказів проведення атестації робочих місць, за якими у вказаних періодах працював позивач, на відповідність умовам праці, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а висловлено правову позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказано, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Тому відсутність доказів проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року не є підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу за списком № 2.

Крім цього, позивачем до заяви про підтвердження трудового стажу додано наказ Київського виробничого об`єднання «Хімволокно» від 31.05.1994 № 124к/63 «Про підтвердження права робітників об`єднання на пільгове пенсійне забезпечення», яким затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах. Серед затверджених посад є й посада електрогазозварника ручної зварки.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для незарахування до пільгового стажу позивача за списком № 2 періоду роботи з 22.08.1992 по 14.03.1993 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 01.10.1985 по 31.10.1985 в якості електрозварника дільниці механізації відділу головного механіка та з 01.09.1990 по 30.09.1990 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога, у зв`язку з відсутністю документів, про причини відсутності нарахувань заробітної плати у ці періоди.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно із абзацом 4 частини 5 статті 21 Закону № 1058-IV, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства, тобто обов`язок щодо подання відомостей про заробітну плату працюючої особи до пенсійного органу покладено на підприємства.

Відсутність відомостей про нарахування заробітної плати в період роботи позивача з 01.10.1985 по 31.10.1985 в якості електрозварника дільниці механізації відділу головного механіка та з 01.09.1990 по 30.09.1990 електрозварником ручної зварки дільниці механізації та автоматизації трудомістких робіт і технологічних процесів відділу головного метролога не є правовою підставою для не зарахування вказаного періоду часу трудової діяльності до професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 15.03.1993 по 10.08.2009 у зв`язку з тим, що транспортувальник крутильного цеху капронового виробництва, який з 01.08.1995 перетворений на текстильний цех капронового виробництва та ліфтера (другої професії з 08.04.1998) списками № 1 та результатами робочих місць не передбачена, суд зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи з 15.03.2009 по 01.02.2002 позивач працював транспортувальником 4 розряду крутильного цеху капронового виробництва у КВО «Хімволокно» (запис № 4-5), з 01.08.1995 крутильний цех перетворений на текстильний цех капронового виробництва, з 01.02.2002 по 10.08.2009 позивач працював слюсарем ремонтником 4-го розряду цеху утримання виведених та законсервованих потужностей дільниці № 3 у ВАТ «Хімволокно» (запис у трудовій книжці № 6-12).

Так, судом встановлено, що у період роботи позивача з 15.03.1993 по 10.08.2009 був чинним Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162.

Капронове виробництво відноситься до виробництв штучного і синтетичного волокна.

Розділом ХVІ «;Виробництво штучного і синтетичного волокна» постанови КМУ від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» передбачено, що до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачено, що робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах сірковуглецю, віскозного, мідно-аміачного, триацетатного, хлоринового, ацетатного, синтетичних волокон, щетини, волосіні, целофану, плівки і губки у цехах, на дільницях, у відділеннях: штапельних, хімічних, віскозних, прядильних, обробних, обробно-вибільних, вибільних, мотальних, розмотування кислого шовку і фарбування, кислотних станціях (цехах, дільницях, підрозділах) і станціях (цехах) обробних розчинів, регенерації (сірковуглецю, сірки і газів, сірковуглецевих виробництв, летких і органічних розчинників, міді, аміаку, капролактаму); на обслуговуванні вінілової установки, на прийманні і відпуску сірковуглецю; у майстернях: фільєрній, електроверетенній, прядильних насосиків, набірній; у виробництвах ронгаліту і сульфованих жирових продуктів. Працівники відділу технічного контролю, зайняті повний робочий день у хімічних, прядильних, обробних цехах, на дільницях і у відділеннях. Робітники і спеціалісти цехових хімічних лабораторій. Робітники, майстри та старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці та обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів та вентиляції), де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгову пенсію за Списком № 1.

Пунктом 16-1 «Виробництво штучних і синтетичних волокон» постанови КМУ від 16.01.23 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що працівники, зайняті у виробництвах сірковуглецю, віскозного, хлоринового, ацетатного, синтетичних волокон, щетини, волосіні і губки у таких цехах, відділеннях, на дільницях: штапельних, хімічних, віскозних, прядильних, обробних, обробно-вибільних, вибільних, мотальних, розмотування кислого шовку і фарбування, на кислотних станціях (у цехах, дільницях, підрозділах) і станціях (цехах) обробних розчинів, регенерації (сірковуглецю, сірки і газів, сірковуглецевих виробництв, летких і органічних розчинників, міді, аміаку, капролактаму); обслуговуванням дінілової установки, прийманням і відпусканням сірковуглецю; у таких майстернях: фільєрній, електроверетенній, прядильних насосиків, набірній; у виробництвах ронгаліту і сульфованих жирових продуктів.

Отже, період роботи позивача з 15.03.1993 по 10.08.2009 в якості робітника цеху капронового виробництва, підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Що стосується другої професії ліфтера, її присвоєння не змінює фактичного виконання обов`язків за основною посадою, крім того, робота ліфтером не виключає здійснення основної діяльності слюсаря-ремонтника.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду служби в лавах Радянської армії з 05.05.1983 по 23.04.1985.

Відповідно до пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

З копії трудової книжки серії на ім`я позивача військового квитка встановлено, що у період з 05.05.1983 по 23.04.1985 позивач проходив службу в лавах Радянської Армії.

Відповідно до п.п. «в» абзацу 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що у період з 01.09.1982 по 28.04.1983 позивач навчався в Міському професійно-технічному училищі № 24 м. Києва, де отримав кваліфікацію електрозварника ручної дугової зварки 3 розряду що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_4 , а з 05.05.1983, тобто одразу після закінчення навчання у МПТУ № 24 м. Києва, позивача було призвано на службу до лав Збройних Сил.

Отже період служби позивача в Радянській армії з 05.05.1983 по 23.04.1985 повинен бути зарахований до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання у Міському професійно-технічному училищі № 24 м. Києва у період з 01.09.1982 до 28.04.1983, суд зазначає наступне.

Пунктом «д» частини 3 статті 56 Закон № 1788-ХІІ пунктом передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, що зараховується - навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач у період з 01.09.1982 до 28.04.1983 навчався у Міському професійно-технічному училищі № 24 м. Києва, де отримав кваліфікацію електрозварника ручної дугової зварки 3 розряду, що підтверджується копією диплому серії НОМЕР_4 .

З 05.05.1983 по 23.04.1985 позивач проходив службу в Радянській армії.

Згідно копії трудової книжки 05.06.1985 позивача прийнято до Київського виробничого об`єднання «Хімволокно» на посаду електрозварника 3 розряду дільниці механізації відділу головного механіка.

Враховуючи, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування позивача на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (без врахування періоду військової служби), період навчання у Міському професійно-технічному училищі № 24 м. Києва підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача є протиправним.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова