Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №320/9057/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9057/25 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461352406 про нарахування 17 984,59 грн військового збору, 2 679,85 грн штрафу та 1 088,38 грн пені;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461332406 про нарахування 263 188,91 грн податку на доходи фізичних осіб, 39 217,29 грн штрафу та 15 927,46 грн пені;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461362406 про нарахування 1 020,00 грн штрафу за подання недостовірних відомостей у звітах про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461680712 про нарахування 542 640,00 грн штрафу за неповідомлення контролюючих органів за місцем обліку про 1008 об`єктів оподаткування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461352406 не містить детального розрахунку із зазначенням підстав донарахування суми військового збору, однак з акту перевірки вбачається, що зазначена сума військового збору нарахована у зв`язку з висновком відповідача про невідображення позивачем окремих доходів фізичних осіб, неутримання з них податку на доходи та, відповідно, військового збору; реалізація автомобіля на користь ОСОБА_1 здійснена за ринковою (оціночною) вартістю; така вартість встановлена з відповідного Звіту суб`єкта оціночної діяльності від 18.10.2023, згідно з яким встановлено ринкову вартість автомобіля у сумі 80 000,00 грн, що відповідає вартості реалізації цього автомобіля позивачем фізичній особі ОСОБА_1 ; внаслідок реалізації позивачем автомобіля за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, у ОСОБА_1 , в силу змісту норм ст.ст. 173, 164 ПК України, не виникло жодних оподатковуваних доходів, а у позивача, відповідно, не виникло зобов`язань нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з господарської операції по реалізації автомобіля; відповідачем без законних до того підстав не взято до уваги зазначений Звіт, внаслідок чого абсолютно безпідставно зроблено висновок про отримання фізичною особою оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага (знижки на придбання автомобіля) і, відповідно, так само безпідставно нараховано до стягнення з позивача суми військового збору у зв`язку з нарахуванням такого оподатковуваного доходу. Відповідач дійшов висновку, що товари спортивного призначення стали власністю не позивача, а фізичної особи, яка є керівником позивача; такий висновок не ґрунтується ані на встановлених у ході перевірки позивача фактах, ані на нормах законодавства, ані на правилах формальної логіки; внаслідок цього позивачу без усякої логіки та за відсутності до того будь-яких підстав нараховано до сплати зобов`язання з військового збору за лютий, квітень, травень 2020 року, березень 2021 року на загальну суму 11 380,14 грн. Таким чином, позивач вважає, що повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461352406 складене на підставі висновків, які не базуються на встановлених у ході перевірки даних, а прямо суперечить таким, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461332406, позивач вказав про те, що не воно містить детального розрахунку із зазначенням підстав донарахування суми ПДФО, однак безпосередньо у самому ППР вказано про встановлення перевіркою "неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з інших доходів, отриманих з вартості послуг перевезення"; в акті перевірки не зазначено про будь-які встановлені порушення щодо обліку, відображення у звітності позивача та оподаткуванні операцій з перевезення; жодних даних про порушення в нарахуванні, утриманні чи сплаті податків у контексті будь-яких послуг перевезення не містять ні висновки акта перевірки, ні його зміст; оскаржуване рішення не ґрунтується на результатах проведеної перевірки, не є наслідком її проведення та не є наслідком встановлення будь-яких порушень утримання та перерахування позивачем до бюджету ПДФО з інших доходів, отриманих з вартості послуг перевезення.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461362406 позивач зазначив, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виникло жодних оподатковуваних доходів за наведеними відповідачем господарськими операціями; у позивача не виникло обов`язку відображати доходи зазначених фізичних осіб у своїй звітності, відтак, подані позивачем у звітності дані є вірними.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461680712 позивач вказав про те, що за змістом акту перевірки встановлено неповідомлення про 180 об`єктів, а не про 1008, як вказав відповідач; чинне податкове законодавство не передбачає накладення штрафів за неповідомлення про об`єкти оподаткування в залежності від кількості об`єктів; штрафні санкції можуть застосовуватися за неподання звіту (як за одне порушення), незалежно від кількості об`єктів, які мали бути відображені у такому звіті; як вбачається з доданого розрахунку значна кількість перерахованих об`єктів зареєстрована за позивачем в один день, або в один звітний період; відповідно, щодо таких об`єктів мав бути поданий один звіт (якщо такий підлягав подачі), а, відтак, нарахування штрафу за кожен окремий об`єкт не відповідає чинному законодавству; пункт 63.3 ст. 63 ПК України, встановлюючи обов`язок повідомлення про відповідні об`єкти, не визначає обов`язкового повідомлення саме за формою 20-ОПП.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Позиція суду мотивована тим, що з огляду на встановлені порушення, допущені відповідачем у вигляді призначення перевірки під час дії запровадженого мораторію, що нівелює наслідки її проведення, суд дійшов висновку, що наведене є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог в частині оскарження податкових повідомлень-рішень без переходу до дослідження викладених в акті перевірки порушень по суті.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі №320/9057/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ» відмовити у повному обсязі; розгляд справи здійснювати за участю представника ГУ ДПС у Київській області.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року та від 18 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у письмовому провадженні.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 320/9057/25 за позовом ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Як вбачається з поданого клопотання апелянта, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» (код ЄДРПОУ 05407982, адреса: вул. Травнева, буд. 2, селище Терезине, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09133) 23.12.1991 зареєстроване як юридична особа відповідно до інформації наявної в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 10.11.2010, номер запису: 13281450000002693.

У період з 31.07.2024 по 23.08.2024 та з 26.08.2024 по 06.09.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, результати якої оформлені актом від 13.09.2024 №45877/10-36-07-12/05407982.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.1.2., п. 3.2, п. 3.3., п. 3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ)» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773);

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПКУ, підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету за період, що перевіряється, податок на доходи фізичних осіб у сумі 63784.32 грн., в тому числі за січень 2020 - 2037,57 грн., за лютий 2020 - 3854,11 грн., березень 2020 - 4016,07 грн., квітень 2020 - 17,90 грн., липень 2020 - 2362,89 грн., серпень 2020 - 4480,97 грн., вересень 2020 - 4033,38 грн., листопад 2020 - 3161,69 грн., грудень 2020 - 3032,60 грн., квітень 2021 - 2807,53 грн., червень2021 - 1573,34 грн., липень 2021 - 856,63 грн., серпень 2021 - 926,91 грн., жовтень 2021 - 8230,35 грн листопад 2021 - 113,84 грн., березень2022 - 1054,52 грн., квітень 2022 - 8592,79 грн., травень 2022 - 6358,42 грн. (в т.ч до 27.05.2022 - 6358,42 грн.), червень 2022 - 5557,82 грн., липень 2022 - 714,99 грн;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.164.2.17 «е» п.164.2 ст.164 п.167.1 ст.167, п.173.1 ст.173 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96650,41 грн, в тому числі, в жовтні 2023 р. - 96650,41 грн;

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. 164.2.17 «е» п. 164.2 п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167 ПКУ, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16653 8,50 грн., в т.ч.: у лютому 2020 р. - 60218,75 грн., у квітні 2020 р. - 79470,23 грн., у травні 2020 р. - 12006,77 грн., у березні 2021 р. - 14842,75 грн;

- п.п.14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п.1.2., п. 3.2, п. 3.3., п. 3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ)» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПКУ, пп.1.4.п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір у сумі 19503,53 грн., в тому числі: за березень 2020 - 849,71 грн., за квітень 2020 - 650,02 грн., за травень 2020 - 575,24 грн., за червень 2020 - 446,40 грн., за серпень 2020 - 793,29 грн., за вересень 2020 - 829,74 грн., жовтень 2020 - 306,27 грн., жовтень 2021 - 412,59 грн., лютий 2022 - 1847,19 грн., березень 2022 - 2594,78 грн., квітень 2022 - 3864,40 грн., травень 2022 - 3580,36 грн. (в т.ч до 27.05.2022 - 3580,36 грн.), серпень 2022 - 582,87 грн., листопад 2022 - 96,08 грн., грудень 2022 - 194,16 грн., січень 2023 - 569,50 грн., лютий 2023 - 1310,94 грн.

- вимог пп. 168.1.1 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 164.2.17 «е» п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п. 173.1 ст. 173, п.п.170.1.2 п. 170.1 ст.170, п.161 підрозділу 10 розділу XX, ПКУ в частині не нарахування військового збору з доходу отриманого як додаткове благо, з наданої знижки звичайної ціни (вартості) реалізованого транспортного засобу на загальну суму 440296,40 грн;

-пп. 168.1.1 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 «е» п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п. 173.1 ст. 173, п.п.170.1.2 п. 170.1 ст.170, п.161 підрозділу 10 розділу XX, ПКУ в частині не нарахування військового збору з доходу отриманого як додаткове благо, з вартості придбаних товарів, а саме: спортивно-тренажерне обладнання, комплектуючі до нього та інші спортивні товари на загальну суму 75 8675,52 грн. Дане порушення призвело до заниження військового збору на загальну суму 11380,14 грн., в тому числі: у лютому 2020 р. - 4114,95 грн., у квітні 2020 р. - 5430,47 грн., у травні 2020 р. - 820,46 грн., у березні 2021 р. - 1014,26 грн;

- п. 63.3 ст. 63 ПКУ , п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 ТДВ «Терезине» не повідомило про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461332406 за порушення 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 164.2.17 «е» п. 164.2. п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167.1 ст. 167, п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 318 333, 66 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461352406 за порушення п.п. 1.4. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, 168.1.1 п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп.164.2.17 «е» п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 173.1 ст. 173, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями), на підставі п.п. 1.3, 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями) позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі військового збору на 21 752, 82 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461362406 за порушення абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями), ч. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2024 №0461680712 за порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями) та п. 8.4 розд. VІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зі змінами) до позивача застосовано (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 542 640,00 грн.

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Окреслюючи межі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів врахувала, що суд не надав оцінку виявленим порушенням податкового законодавства, що стали підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, суд керувався тим, що законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Кабінетом Міністрів України на момент призначення відповідачем на підставі наказу від 03.07.2023 №1824-п документальної планової виїзної перевірки позивача та наказу від 29.07.2024 №2047-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Київській області» від 03.07.2024 №1824-п», результати якої оформлені актом перевірки, та на момент її проведення не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

На підставі наведеного суд виснував, що податковий орган, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №89, не був наділений повноваженнями на призначення документальної планової перевірки з дотриманням вимог статті 77 ПК України.

Такі висновки судова колегія не погоджує, оскільки карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 03.07.2024 №1824-п та наказу 2047-п від 29.07.2024 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «Терезине» (код ЄДРПОУ 05407982, далі-ТДВ «Терезине») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта перевірки.

Таким чином, станом на дату призначення спірної перевірки, її проведення, мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, що тривав у період дії карантину, завершився.

Відповідно до приписів статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Надаючи оцінку доводам сторін, апеляційний суд здійснює послідовний аналіз виявлених порушень, які були предметом дослідження під час податкової перевірки.

Щодо податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 №461352406 та від 25.10.2024 № 461332406

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Розділом IV Податкового кодексу України регламентовано порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб, визначено хто є платниками такого податку, що є об`єктами оподаткування.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктами оподаткування резидента, згідно з статтею 163 ПК України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У ході проведення перевірки та відповідно до даних баз АIC «Податковий блок» ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ» 27.10.2023 року (податкова накладна №92 реєстраційний номер 9291900854) відповідачем встановлено продаж транспортного засобу: VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номер кузова (VIN код) НОМЕР_3 .

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженого Постановою КМ України від 10.04.2013 №403 та 18.02.2016 № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», із змінами та доповненнями, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:

Сер = Цн х (Г/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та відповідно до офіційного сайту Міністерства економіки України пункт: транспортні засоби: розрахунок вартості станом на дату продажу транспортного засобу.

Відповідач вказав, що середньоринкова вартість VOLKSWAGEN GOLF на дату продажу становить 520 296,40 грн.

Згідно Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7214/23/008270 від 27.10.2023 року, зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 придбала автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску за ціною 80 000,0 0 грн, тоді як відповідно до Постанови КМ України № 66, середньоринкова вартість VOLKSWAGEN GOLF, 2018 року випуску на момент продажу становить 520 296,40 грн.

Різниця між середньоринковою вартістю автомобіля та ціною продажу складає 440 296,40 грн (520 296,40 грн - 80 000,00 грн).

Таким чином відповідач дійшов висновку про те, підприємством за перевіряємий період надано фізичній особі знижку звичайної ціни (вартості) таких транспортних засобів, що є доходом фізичних осіб, отриманим від податкового агента як додаткове благо, на загальну суму 440 296,40 грн.

Податок з доходу отриманого фізичною особою розраховано наступним чином: оподатковуваний дохід складає 440 296,40 грн x 100/(100-18) = 536 946,74 грн ПДФО, всього 536 946,74 x 18% = 96 650,41 грн, в т.ч.: в жовтні 2023 р. - 96 650,41 грн.

Також відповідач вказав про отримання додаткового блага фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді оплати придбаного спортивно-тренажерного обладнання, комплектуючих до нього та інших спортивних товарів на суму 758 675,52 грн.

За змістом акту перевірки встановлено, що позивачем за договором № 1060ФТ від 11 лютого 2020 року придбано у ТОВ "Фітнес Трейдінг" товари спортивного призначення. Зазначені товари належним чином обліковані позивачем, про що зазначено на сторінці 30 Акту спірної перевірки. Також у ході перевірки встановлено наявність у позивача спортивного залу для працівників.

Відповідач наголосив на тому, що у ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ» відсутній вид діяльності 93.13 діяльність фітнес-центрів, відсутній дохід від функціональної діяльності спортивного залу, відсутній дохід від здавання в оренду придбаного спортивного обладнання; придбання зазначеного спортивного обладнання на загальну суму 758 675,52 грн неможливо пов`язати з господарською діяльністю підприємства та таке є додатковим благом особи, що прийняла рішення про його придбання (директор ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

За наслідками дослідження спірних правовідносин відповідач дійшов висновку про нарахування 17 984,59 грн військового збору, 2 679,85 грн штрафу та 1 088,38 грн пені; нарахування 263 188,91 грн податку на доходи фізичних осіб, 39 217,29 грн штрафу та 15 927,46 грн пені.

Колегія суддів такі висновки контролюючого органу не погоджує, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа, яка отримує доходи. Відтак, обов`язок сплати військового збору виникає у фізичної особи виключно за наявності у неї обов`язку сплати податку на доходи.

Відповідно, у податкового агента виникає обов`язок утримати у фізичної особи та сплатити до бюджету військовий збір виключно за умови, що такий податковий агент виплачує фізичній особі дохід, що підлягає оподаткуванню.

Перелік доходів фізичної особи, які можуть вважатися базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, визначений у ст. 164 ПК України.

Щодо реалізації автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колегія суддів враховує, що його вартість встановлена Звітом суб`єкта оціночної діяльності від 18 жовтня 2023 року, згідно з яким встановлено ринкову вартість автомобіля у сумі 80 000,00 грн, що відповідає вартості реалізації цього автомобіля позивачем фізичній особі ОСОБА_1 .

При цьому, згідно з приписами абз. 3 п. 173.1 ст. 173 ПК України дохід від продажу легкового автомобіля визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньої ринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Таким чином, позивач дійшов вірного висновку про те, що внаслідок реалізації автомобіля за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, у ОСОБА_1 (покупця) не виникло оподатковуваних доходів, які відповідач трактує як знижку, додаткове благо та у позивача, відповідно, не виникло зобов`язань нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з господарської операції по реалізації автомобіля.

Заперечення апелянта щодо форми, змісту та порядку оплати за послуги, надані експертом при складенні Звіту суб`єкта оціночної діяльності від 18 жовтня 2023 року судова колегія відхиляє, оскільки такий звіт не є предметом судового оскарження та є чинним.

Колегія суддів також враховує відсутність у акті спірної перевірки методики та вихідних даних визначення відповідачем оціночної вартості автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якої останній дійшов висновку про його вартість на дату продажу - 520 296,40 грн.

Так, для обрахування вартості автомобіля Податковий кодекс України передбачає використання середньоринкової вартості, що визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Проте, такі відомості Міністерства економіки України щодо автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, 2018 року випуску, до акту спірної перевірки не долучено.

Відповідно до підпункту «е» пп. 164.2.17 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості)товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 Податкового кодексу України.

Отже, у разі отримання товару зі знижкою звичайної ціни (вартості) сума знижки включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку виключно у випадку, якщо ця знижка має індивідуальний (персональний) характер.

Однак, якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.

Як свідчать матеріали справи, надання індивідуальних знижок фізичним особам не підтверджено документально.

Також, положеннями підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

В даному випадку фізичні особи не отримували дохід, а фактично несли витрати на придбання рухомого майна, спортивного обладнання.

Враховуючи наведене, висновок про заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в період, що перевірявся у зв`язку з неутриманням податку на доходи фізичних осіб із суми доходу, утвореного при продажі рухомого майна фізичним особам є безпідставним та помилковим.

Отже, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про отримання фізичними особами рухомого майна за нижчою ціною від визначеної у звіті суб`єкта оціночної діяльності, що можна вважати додатковим благом, наданим фізичним особам позивачем.

Оскільки військовий збір нараховується і сплачується із об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, беручи до уваги помилковість висновків контролюючого органу про заниження суми податку на доходи фізичних осіб, додаткове нарахування позивачу суми військового збору, в періоді, що перевірявся, з додаткового блага є безпідставним та протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461362406

Відповідач застосував штраф за подання недостовірних відомостей у звітах про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку.

З акту перевірки вбачається, що зазначений штраф нарахований у зв`язку з висновками відповідача про невідображення позивачем окремих доходів фізичних осіб, а саме:

отримання додаткового блага фізичною особою ОСОБА_1 у вигляді придбання нею у Товариства автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_5 зі знижкою звичайної ціни;

отримання додаткового блага фізичною особою ОСОБА_2 у вигляді оплати придбаного спортивно-тренажерного обладнання, комплектуючих до нього та інших спортивних товарів на суму 758 675,52 грн.

Враховуючи похідний характер спірного податкового повідомлення-рішення №461362406 від податкового повідомлення-рішення №461352406 та податкового повідомлення-рішення № 461332406, таке є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на помилковість висновків податкового органу про отримання фізичними особами додаткового блага.

При цьому, колегія суддів враховувала відсутність доводів апелянта щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №461362406.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25.10.2024 № 461680712

Відповідачем, згідно п. 63.3 статті 63 ПК України та п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588, застосовано штраф за неповідомлення контролюючих органів за місцем обліку про 1008 об`єктів оподаткування - земельних ділянок.

Загальні положення щодо обліку платників податків визначає стаття 63 ПК України. Відповідно до пункту 63.1 цієї статті облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю, за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20- ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

За змістом позовної заяви позивач не заперечив, що повідомлення за формою №20-ОПП щодо 1008 земельних ділянок ним не подано.

Так, позивач вважає, що чинне податкове законодавство не передбачає накладення штрафів за неповідомлення про об`єкти оподаткування в залежності від кількості об`єктів. Штрафні санкції можуть застосовуватися за неподання звіту (як за одне порушення), незалежно від кількості об`єктів, які мали бути відображені у такому звіті. Як вбачається з доданого розрахунку, перераховані об`єкти зареєстровані позивачем в один день, або в один звітний період. Відповідно, щодо таких об`єктів мав бути поданий один звіт, а, відтак, нарахування штрафу за кожен окремий об`єкт не відповідає чинному законодавству.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2023 року у справі №120/15979/21-а виснував, що встановлені у пункті 8.4 Порядку №1588 правила щодо можливості подання узагальнюючої інформації про однотипні об`єкти в одному повідомленні за формою 20-ОПП не означають, що штрафна санкція розраховується виходячи з кількості не поданих узагальнюючих повідомлень. Право узагальнювати інформацію належить саме платнику податків, а не контролюючому органу під час вирішення питання розміру штрафних санкцій. Оскільки платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою №20-ОПП про кожний об`єкт оподаткування та/або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, то штрафна санкція розраховується за кожний об`єкт, щодо якого не було подано відповідне повідомлення.

Таким чином, покликання позивача на невірний розрахунок штрафних санкцій не є спроможними.

Також у позовній заяві позивач вказав про те, що пункт 63.3 ст. 63 ПК України, встановлюючи обов`язок повідомлення про відповідні об`єкти, не визначає обов`язкового повідомлення саме за формою 20-ОПП.

Колегія суддів в частині таких тверджень зауважує, що повідомлення за формою №20-ОПП згідно з додатком 10 до Порядку №1588 повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Підстав для ототожнення повідомлення за формою №20-ОПП щодо 1008 земельних ділянок та декларації платника єдиного податку четвертої групи (з додатком №1 «відомості про наявність земельних ділянок») колегією суддів не встановлено.

На підставі встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 25.10.2024 № 461680712 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково, рішення суду - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2024 №461352406 (про нарахування 17 984,59 грн військового збору, 2 679,85 грн штрафу та 1 088,38 грн пені), № 461332406 (про нарахування 263 188,91 грн податку на доходи фізичних осіб, 39 217,29 грн штрафу та 15 927,46 грн пені), № 461362406 (про нарахування 1 020,00 грн штрафу за подання недостовірних відомостей у звітах про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку), у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3, 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 10 831,00 гривень (3 028,00 грн + 4 775,00 грн + 3 028,00 грн).

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25 жовтня 2024 року №461352406, №461332406, №461362406.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ТЕРЕЗИНЕ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 831,00 грн (десять тисяч вісімсот тридцять одна гривня).

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко