Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №344/2435/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2435/26

Провадження № 2/344/3353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб,-

В С Т А Н О В И В:

10.02.2026 позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача, в якій просила розірвати шлюб між сторонами розірвати.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.08.2005 між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі у сторін народилася діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час є повнолітнім. Останні роки життя з відповідачем не складається через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, що стало причиною фактичного припинення шлюбних відносин та спільного проживання. Примирення та збереження шлюбу є неможливим. Позивач вважає, що даний шлюб необхідно розірвати ( а.с. 1-4).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.02.2026 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. ( а.с. 18).

13.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін ( а.с. 23-24).

25.02.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що рішення про розірвання шлюбу було прийнято спільно із позивачем. Неповнолітня дочка залишається проживати з матір`ю, спору щодо визначення місця проживання дитини та поділу спільного майна подружжя немає. Вважає, що розірвання шлюбу буде відповідати інтересам сторін та не суперечитиме інтересам спільної дитини. Відповідач не заперечує щодо задоволення позову. Просив позов задоволити, шлюб між сторонами розірвати (а.с. 30-32).

Позивач у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданому відзиві, просив розгляд справи проводити без його участі, шлюб між сторонами розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так як сторони в судове засідання, призначене на 04.03.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 13.08.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Калушу Калуського міськрайуправління юстиції Івано-Франківської області, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 13 серпня 2005 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Калушу Калуського міськрайуправління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис №298, прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 ( а.с. 10).

У шлюбі у сторін народилася діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11-12).

Встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено, кожен із сторін живе своїми інтересами.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно зі ст. 110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, на переконання суду, знайшли своє місце обставини, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, то шлюб між сторонами, слід розірвати.

Таким чином, позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

У порядку ч. 2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої в даному випадку сплачений судовий збір слід стягнути з відповідача враховуючи заяву про визнання позову подану до початку розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 серпня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Калушу Калуського міськрайуправління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №298, - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 665 ( шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору, відповідно до квитанції ТОВ «ЮАПЕЙ» № 547U-RD46-1Y3E від 03.02.2026.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення – 05.03.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.