Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №283/32/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/32/26

провадження №3/283/133/2026

П О С Т А Н О В А

05 березня 2026 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко Володимир Вікторович, розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП невідомий,

за ч. 1 ст. 173-2, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Епізод №1

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042951 від 03.01.2026 року, 03 січня 2026 року ОСОБА_1 близько 02 год 00 хв в АДРЕСА_1 , шарпав за формений одяг працівника поліції, на законну вимогу інспектора СРПП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Нелепа Д. В. відчинити двері до квартири, припинити адміністративне правопорушення не відреагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Епізод №2

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042952 від 03.01.2026 року, 03 січня 2026 року ОСОБА_1 близько 01 год 01 хв в АДРЕСА_1 , за місцем проживання, відносно своєї дружини ОСОБА_2 вчинив дії домашнього насильства, а саме: ображав нецензурними словами, погрожував ножем та фізичною розправою, що призвело до шкоди її психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановами Малинського районного суду Житомирської області по справі № 283/32/26 від 13 лютого 2026 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042952 від 03.01.2026 разом з додатками та від 13.02.2026 по справі № 283/37/26, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042951 від 03.01.2026 разом з додатками було повернуто на доопрацювання у ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області у зв`язку з неможливістю належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи.

23.02.2026 на виконання постанов суду, при повторному зверненні до суду працівниками поліції долучено до матеріалів справ заявку на отримання судових повісток за підписом ОСОБА_1 .

В судове засідання ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 з`явились, з обставинами викладеними в протоколах не погодились.Пояснивши, що зазначене в фабулах протоколу не відповідає дійсності, адже ножем ОСОБА_1 дружині не погрожував. Дійсно, 03.01.2026 між подружжям виникла сварка, тому що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, про що дізналась мати ОСОБА_1 та викликала поліцію. ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення можливе лише у випадку, коли належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, безпосередньо дослідженими судом, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.

Щодо Епізоду №1

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Таким чином, для наявності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 042951 від 03.01.2026, складений у присутності ОСОБА_1 який він підписати відмовився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.01.2026;

- протоколом ЖИ № 001207 про адміністративне затримання за ст.173 КУпАП;

- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Нелепа Д. від 03.01.2026;

- відеозаписом події від 03.01.2026, на яких зафіксовано нецензурну лайку, непокору вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ст. 185 КУпАП (Епізод №1), а саме злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Щодо Епізоду №2

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення насильства в сім`ї, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами,або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 042952 від 03.01.2026, складений у присутності ОСОБА_1 який він підписати відмовився;

- рапортом чергового інспектора ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Гальченка В.В. від 06.01.2026;

- протоколом ЖИ № 001207 про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.01.2026;

- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Нелепа Д. від 03.01.2026.

На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (Епізод №2), а саме вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

На підставі викладеного приходжу до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення ним адміністративних правопорушень, та застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах ст. 173-2 КУпАП в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Враховуючи характер та форму вчиненого домашнього насильства, відсутність у матеріалах справи оцінки ризиків повторного чи систематичного вчинення домашнього насильства, суд приходить до висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. 36, 39-1, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 185, 245, 251, 252, 255, 256, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ст. 185 КУпАП, та накласти на нього з урахуванням правил ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Штраф належить стягнути на наступний рахунок:

UA708999980313010106000006829, отримувач коштів: Малин.УК/м.Малин/21081100,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягувач: Малинський районний суд Житомирської області, код ЄДРПОУ 02896147, місце знаходження: 11601, Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, площа Соборна, 8.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:

UA908999980313111256000026001, отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі, що становить 1020,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.

Суддя