Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №216/1518/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1518/26

Провадження № 1-кп/216/654/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 бере участь в судовому засіданні в режимі відео конференції

представника потерпілого ОСОБА_4 бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

обвинуваченого ОСОБА_5 бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

захисника – адвоката ОСОБА_6 бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження №12026046230000008 від 14.01.2026 р. за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Копище Олевського району Житомирської області, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом військової частини НОМЕР_1 , який проходить службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 9 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 та перебуває у військовому званні «солдат», одруженого, на утриманні будь-яких осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент вчинення інкримінованого проступку проходив військову службу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 березня 2023 №78 (по стройовій частині) на посаді стрільця-помічника гранатометника 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 9 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 . На підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 травня 2023 №136 ОСОБА_5 зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , яка має місце постійної дислокації (фактичне розташування) в АДРЕСА_2 (більш точна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму військового стану), де відповідно до діючих нормативно-правових актів, а саме відповідно до вимог положень ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від

07.06.2018 №260 на систематичній основі отримував грошове забезпечення.

Так, ОСОБА_5 будучи обізнаним із порядком проходження військової служби, несення внутрішньої служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст.11, 12, 16, 49, 127, 128, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст.1, 17 Закону України «Про оборону України» з 15 грудня 2023 року по теперішній час був незаконно відсутнім на службі без поважних причин та не з`являвся до військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, будучи обізнаним з вимогами Законів України, зокрема Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», перебуваючи на території Центрально- Міського району міста Кривого Рогу, більш точної адреси органу досудового розслідування встановити не надалось можливим з 15 грудня 2023 року фактично не перебуваючи на військовій службі, ОСОБА_5 отримав за грудень 2023 року грошового забезпечення на суму 342 гривень 97 копійок та за січень 2024 року грошового забезпечення на суму 625 гривень 40 копійок.

Після чого ОСОБА_5 у лютому 2024 р., отримавши чергові виплати грошового забезпечення у розмірі 342 гривень 97 копійок за грудень 2023 року та у розмірі 625 гривень 40 копійок за січень 2024 року від військової частини НОМЕР_1 зрозумів, що будучи незаконно відсутнім за місцем несення служби з 15 грудня 2023 йому безпідставно продовжують нараховувати грошове забезпечення.

Маючи на меті безпідставне отримання грошового забезпечення за місцем проходження військової служби, яке виділялось з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , не пізніше лютого 2024 року у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 відповідно до встановленого порядку та обсягах визначеним діючим законодавством, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , про нібито його перебування на лікуванні, задля здійснення подальших нарахувань та виплат як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 .

Реалізуючи вказаний протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння бюджетними грошовими коштами, які виділялись з державного бюджету України, що належать військовій частини НОМЕР_1 у вигляді безпідставно нарахованого грошового забезпечення, солдат ОСОБА_5 шляхом обману, фактично не перебуваючи на військовій службі, переслідуючи корисливу мету, вирішив не повертатися до військової частини НОМЕР_1 та повідомив командуванню військової частини, в якій він проходив службу, про своє лікування, що не відповідало дійсності та продовжив повідомляти командуванню неправдиві відомості про поважність причин не з`явлення до місця несення служби.

За таких обставин, ОСОБА_5 постійно вводячи в оману своє безпосереднє керівництво військової частини НОМЕР_1 , щодо поважності причин не прибуття до військової частини, діючи умисно за лютий 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 625 гривень 40 копійок березень 2024 року отримав грошове' забезпечення у сумі 625 гривень 40 копійок, за квітень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, за травень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, за червень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, за липень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, за серпень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 935 гривень 39 копійок, за вересень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 935 гривень 39 копійок, за жовтень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 30197 гривень 53 копійки, за листопад 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 935 гривень 39 копійок, за грудень 2024 року отримав грошове забезпечення у сумі 31 і 25 гривень 78 копійок, за січень 2025 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок,, за лютий 2025 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, за березень 2025 року отримав грошове забезпечення у сумі 781 гривня 75 копійок, тобто за період з 01 березня 2024 року по 03.05.2025 року отримав грошове забезпечення на загальну суму 70852 гривень 53 копійки.

Таким чином, з 01 лютого 2024 року по 03.05.2025 року ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, діючи шляхом обману, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для військової частини НОМЕР_2 , достовірно знаючи, що у зв`язку з перебуванням військовослужбовця на лікуванні в лікарняних закладах такому військовослужбовцю продовжується виплата грошового забезпечення, всупереч дійсності, ввів в оману посадових осіб командування військової частини НОМЕР_1 , повідомляючи неправдиві відомості про своє перебування на лікуванні у медичних закладах, внаслідок чого останній продовжував отримувати грошове забезпечення як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , що призвело до безпідставного отримання ним грошового забезпечення за період з 01 лютого 2023 року по 03.05.2025 року на загальну суму 70852 гривень 53 копійки, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на загальну суму 70852 гривень 53 копійки в особі військової частині НОМЕР_1 .

Тобто, в період часу з 01 лютого 2024 року по 03.05.2025 року ОСОБА_5 шляхом обману заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 у розмірі 70852 гривень 53 копійки, чим завдав матеріальної шкоди державному бюджету України на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлений ним цивільний позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник потерпілого підтримав заявлений цивільний позов у повному обсязі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав, щиро розкаявся, визнав заявлений позов в повному обсязі.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого підтримала позицію свого підзахисного.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює всі фактичні обставини справи, судом встановлено що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини кримінального провадження доведені зібраними доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доведеними.

До таких фактичних обставин відносяться обставини щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, форми вини.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України доведена повністю та його умисні дії, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 вчинене діяння, яке згідно із ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліках у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебував та не перебуває, є військовослужбовцем.

Обставинами, якаі пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, мотиви, спосіб, обстановку та наслідки його вчинення, ставлення обвинуваченого до скоєного, наведені дані про його особу, зокрема, вік, відсутність судимостей, наявність двох пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин.

Враховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу.

За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 .

В рамках даного кримінального провадження прокурором в інтересах держави (цивільний позивач Військова частина НОМЕР_1 ) заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Військової частини НОМЕР_1 матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням на загальну суму 70852 грн. 53 коп.

Обвинувачений ОСОБА_5 заявлені прокурором позовні вимоги щодо стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням визнав в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та цивільного позову, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Військової частини НОМЕР_1 матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням на загальну суму 70852 грн. 53 коп. підлягають до задоволення.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу або арешту майна у кримінальному провадженні не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 376, 394, 615 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону задовольнити повністю та

стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : 70852 (сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 53 коп. завданих збитків на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1