Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №160/32186/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32186/25 (суддя Неклеса О.М., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року про повернення позову у справі №160/32186/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення про відкликання посвідки на постійне проживання, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця, рішення про відкликання дозволу на імміграцію в Україну,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 листопада 2025 року звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області згідно з яким просить суд

- визнати протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 №120345000001630 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну №12014200087253 від 24.08.2023, наданого громадянці російської федерації ОСОБА_1 ,

- визнати протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 № 120322600004877 про відкликання посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 20.12.2023 стосовно громадянки російської федерації ОСОБА_1 ,

- визнати протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 № 1201130100019815 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця - громадянки російської федерації ОСОБА_1 .

У позовній заяві щодо об`єднання зазначених вище вимог зазначено, що об`єднані в цій позовній заяві вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте різними судами окружним адміністративним/місцевим загальним, як адміністративним. Але об`єднані у позові вимоги, пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами та які є основними та похідними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення про відкликання посвідки на постійне проживання, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця, рішення про відкликання дозволу на імміграцію в Україну - повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивовано тим, що заявлені у цій позовній заяві вимоги підлягають розгляду у різні строки та за різними порядком, формою та процедурою такого розгляду.

Таким чином, у позовній заяві заявлено вимоги, які підсудні різним судам, що суперечить вимогам КАС України та є порушенням правила об`єднання позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким надіслати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою. Має місце порушення частини 3 статті 21 КАС України та права позивача на доступ до суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з частиною 6 цієї статті передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також частинами 1, 4 статті 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи позивач звертаючись з позовом просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 №120345000001630 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну №12014200087253 від 24.08.2023, наданого громадянці російської федерації ОСОБА_1 ,

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 № 120322600004877 про відкликання посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 20.12.2023 стосовно громадянки російської федерації ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 № 1201130100019815 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця - громадянки російської федерації ОСОБА_1 .

Отже, відповідно до положень ст.ст.20, 288 КАС України ці вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, вимога щодо визнання протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 28.10.2025 №1201130100019815 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця - громадянки російської федерації ОСОБА_1 хоча і розглядається в порядку адміністративного судочинства проте, підсудна місцевому загального суду як адміністративному суду, оскільки розглядається з особливостями провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, зокрема розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Враховуючи вказані обставини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки позивачем заявлені вимоги, які підсудні різним судам, це суперечить вимогам КАС України та є порушенням правила об`єднання позовних вимог.

З вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Так, як зазначалося вище відповідно до ч. 1 та 6 ст. 6 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що всі заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, є пов`язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Обставини того, що заявлені у позові вимоги підлягають розгляду у різні строки та за різними порядком, формою та процедурою такого розгляду, не перешкоджають розгляду цих вимог одночасно в одному провадженні та не порушує прав позивача, оскільки він самостійно обрав спосіб захисту своїх прав об`єднавши свої вимоги в одному позові.

Розгляд Дніпропетровським окружним адміністративним судом вказаних вимог в одному провадженні відповідає завданням адміністративного судочинства зазначеним у ч.1 ст. 2 КАС України щодо своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції зазначених вище норм процесуального права, а оскаржену ухвалу - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч.2 ст. 312, п.1,4 ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №160/32186/25 - скасувати та направити справу №160/32186/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 05 березня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва