Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №196/1407/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1407/25

№ провадження 2/196/130/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 71838854, відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 3 000.00 грн. на 30 днів із процентною ставкою в розмірі 0.275%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (450 грн.).

23.06.2025 із відповідачем укладено Додаткову угоду №15213501 до кредитного договору №71838854, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000.00 грн., в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 9000.00 грн.

16.10.2025 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 71838854, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість за кредитним договором № 71838854 від 17.06.2025 р. становить 14 872.54 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7 798.05 грн, заборгованості за відсотками - 2 209.50 грн., заборгованість за комісією - 450 грн., 4 414.99 грн. - сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування.

З урахуванням зменшених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 457.55 грн., з яких 7 798.05 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 209.50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 450 грн. - сума заборгованості за комісією, судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 р. року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.51-52).

09.12.2025 р. до суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог ( а.с. 70-71).

Представник позивача - адвокат Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.130).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив (а.с.125, 129.)

03.12.2025 р. відповідач ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти позовних вимог, налаштований на добровільне виконання фінансових зобов`язань, просить надати можливість добровільного погашення боргу, зменшити розміри штрафних санкцій, надати розстрочку виконання судового рішення (а.с.56-63).

У подальшому 03.02.2026 р. через систему "Електронний суд" відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій зазначив, що частково погасив заборгованість за кредитом (а.с.115-118).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.06.2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 71838854, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.9-15).

Згідно вказаного договору, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0.275 % в день (процентна ставка/фіксована); денна процентна ставка в день 0,775%, проценти за понадстрокове користування кредитом в день 4.00%; комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту, що становить 450 грн. (п.2.2.1-2.2.4 Договору).

Пунктом 7.1 позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування.

За продовження строку користування кредитом, позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі (п.7.2 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "85684".

23.06.2025 р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15213501 до кредитного договору №71838854 від 17.06.2025 р., згідно якої кредитодавець збільшує суму наданого позичальнику кредиту 3000.00 на 6000.00 грн., тому загальний кредит становить 9 000.00 грн. Починаючи з дня збільшення кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1.000% (а.с.17).

Вказана додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "64125".

Квитанцією ТАСкомбанк підтверджено перерахування суми коштів 17.06.2025 р. в розмірі 3 000.00 грн. на картку відповідача НОМЕР_1 (а.с.47).

Квитанцією ТАСкомбанк підтверджено перерахування суми коштів 23.06.2025 р. в розмірі 6 000.00 грн. на картку відповідача 4731219650481256 (а.с.23).

Листом АТ КБ "Приватбанк" від 27.12.2025 р. №20.1.0.0.0/7-251225/76255-БТ зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та згідно виписки за договором підтверджено перерахування суми коштів в розмірі 3000 грн. 17.06.2025 р. (а.с.94-95).

16.10.2025 р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "Фінпром Маркет" за плату належні йому права вимоги до боржників згідно Реєстру боржників (а.с.23-27).

Відповідно до п.п. 1.1 даного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Згідно реєстру прав вимоги №16/10/25-02 від 16.10.2025 р. ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 71838854 від 17.06.2025 р. до відповідача в сумі 14 875.54 грн., з яких: 7 798.05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2209.50 грн. - заборгованість за відсотками, 4 414.99 грн. - сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування, 450 грн. - комісія (а.с. 28-29).

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має заборгованість станом на 04.11.2025 р. за кредитним договором № 71838854 від 17.06.2025 р. у сумі 14 872.54 грн., з яких: 7 798.05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 209.50грн. - заборгованість за відсотками, 4 414.99 грн. - заборгованість за відсотками за понадстрокове користування, 450 грн. - комісія (а.с. 20-22).

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві поданому на позов не заперечує проти задоволення позовних вимог, частково сплатив заборгованість, що свідчить про визнання ним боргу, в результаті чого банк зменшив суму заборгованості та просив стягнути з відповідача зменшену суму заборгованості в розмірі 10 457.55 грн.

Відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, однак штрафні санкції за кредитним договором № 71838854 від 17.06.2025 р. не нараховано.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір № 71838854 від 17.06.2025 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами таких договорів, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був б укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

У свою чергу, відповідач у поданому відзиві проти задоволення позову не заперечував.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитному договорі № 71838854 від 17.06.2025 р., і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуванню (а.с.39) підтверджує, що ТОВ «Фінпром Маркет» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Право вимоги за кредитним договором № 71838854 від 17.06.2025 р., перейшло до ТОВ «Фінпром Маркет».

Всупереч умовам кредитного договору № 71838854 від 17.06.2025 р. відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір № 71838854 від 17.06.2025 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500.00 грн. надано договір № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 р. про надання правничої допомоги (а.с.30-33), витяг з акту №8-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 р. (а.с.34); Додаток №1 до Договору № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 р. про надання правничої допомоги - акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.35-36); платіжна інструкція кредитового переказу коштів (а.с.36); копія ордеру про надання правничої правової допомоги (а.с.37); копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлії Олегівни серія ПТ №2099 (а.с.37).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брала, зазначивши у заяві про розгляд справи у її відсутність (а.с.130), тому заявлена сума у 4500.00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579931827.1 від 14.11.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422.40 грн. (а.с. 1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422.40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"заборгованість за кредитним договором №71838854 від 17.06.2025 р. в розмірі 10 457.55 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 14 879.95 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять грн. 95 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева