Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №160/25993/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25993/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (суддя Прудник С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інни Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №78999379 від 03.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 51000 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд не врахував, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу № 1694 від 07.07.2025 року ОСОБА_2 якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 25500 грн., не була вручена заявнику і тому для застосування положень частини 3 статті 308 КУпАП щодо стягнення штрафу в подвійному розміру в розмірі 51000 гривень не було будь-яких правових підстав.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, 07.07.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № бн від 03.07.2025 року, облікову картку, заяву ОСОБА_1 від 03.07.2025 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , установив, що 03.07.2025 року помічником начальника з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 майором юстиції ОСОБА_3 відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. За змістом означеного протоколу вбачається, що в особливий період, під час проведення мобілізації військовозобов`язаний ОСОБА_1 о 14-30 год. 03.07.2025 року, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресом АДРЕСА_1 , відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії чим порушив вимоги абзаца 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Означений факт відмови підтверджуються протоколом б/н від 03.07.2025, свідченнями двох свідків, заявою про відмову самого ОСОБА_1 на окремому аркуші від 03.07.2025. Таким чином, слід зробити висновок, що в особливий період, під час проведення мобілізації військовозобов`язаний ОСОБА_1 о 143,) год. 03.07.2025 року, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресом АДРЕСА_1 , відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії чим порушив вимоги абзаца 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст. 38, 210-1, 235, 251, 252, 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено постанову №1694 від 07.07.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Даною постановою від 07.07.2025 року №1694 постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі - 25 500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) грн.

З тексту даної постанови також вбачається, що штраф слід сплатити у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, а у разі її оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області м. Павлоград/21081100, код за ЄДРПОУ: 37988155, рахунок отримувача: UА028999980313060106000004583, код бюджетної класифікації: 21081100. З урахуванням частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби буде стягнуто подвійну суму штрафу в розмірі - 51 000,00 (п`ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок) грн. Дата набрання чинності – 18.07.2025 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 01.10.2025 року.

26.08.2025 року за №13121 ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено постанову №1694 від 07.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.

03.09.2025 року, з огляду на приписи ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження, державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інною Володимирівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по ВП №78999379 з примусового виконання постанови №1694 від 07.07.2025 року, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення штрафу у сумі 51 000 грн. відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

03.09.2025 року за вих. №2818/240971 державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інною Володимирівною означену постанову направлено засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу боржника ОСОБА_1

03.09.2025 року з огляду на приписи ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження, державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інною Володимирівною прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

03.09.2025 року за вих. №2818/240977 державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інною Володимирівною означену постанову направлено засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу боржника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, 03.09.2025 року останній довідався про арешт свого майна згідно постанови державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інною Володимирівною згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №78999379 від тієї ж дати (ідентифікатор доступу 509ВВДАББД10). Постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко І.В. винесена на підставі заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про примусове виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу № 1694 від 07.07.2025 року в сумі 51 000 грн. та доданої відповідної постанови. В постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу №1694 від 07.07.2025 року ОСОБА_2 вказано, що на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 25 500 грн. Штраф необхідно сплатити в строк не пізніше 15 днів з дня вручення постанови. З урахуванням частини 3 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу в строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби буде стягнуто подвійну суму штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Позивач вважаючи, що постанова державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Літвішко Інни Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №78999379 від 03.09.2025 року винесена протиправно та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону№ 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Пунктами 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин 1,2 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена статтею 210 КУпАП:

ч.1 порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ч. 2 повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ч. 3 вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1694 від 07.07.2025 року, державним виконавцем 03.09.2025 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника.

Суд першої інстанції вірно встановив, що виконавчий документ поданий в строк, як це передбачено Законом №1404-VІІІ, а у державного виконавця не було передбачених частиною 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так як вказана постанова відповідала вимогам до виконавчого документа, встановленим ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обґрунтування позивача щодо не надсилання постанови при притягнення до адміністративної відповідальності, не є ознакою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд вірно врахував, що органи ДВС в силу Закону №1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.

Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1694 від 07.07.2025 року без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що постанова від 03.09.2025 у виконавчому провадженні №78999379 про відкриття виконавчого провадження, прийнята відповідачем у відповідності до вимог законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш