Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №160/10148/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №160/10148/25

Суддя: Білак С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10148/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року в адміністративній справі №160/10148/25 (головуючий суддя першої інстанції Дєєв М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не виконання вимог виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3942/21 від 19.05.2021 року;

-зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконати вимогу заяви про відкриття згідно виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року щодо перерахунку пенсії з 10.11.2020 року на рахунок: Філії ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ AT «ОЩАДБАНК», МФО 305482 код отримувача 2022216321, Картковий рахунок №UAA063054820000026209506665887 в Гривня України Отримувач: Романова Світлана.

Ухвалою Дінпропетровського оркужного адміністративного суду від 06 травня 2025 року адміністративний позов повернуто позивачеві.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, звернувся безпосередньо до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою, яка обґрунтована тим, що ухвала про повернення позовної заяви була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано те, що ухвала Дніпропетровського кружного адміністративного суду № 160/11047/23 від 29.05.2023 року передбачала повернення позову від 25.05.2023 року але такий позов позивачу повернуто не було, тому 14.07.2023 року представник позивача направив заяву про повернення позову від 25.05.2023 року але такий позов від 25.05.2023 року не був повернутий. 07.09.2023 року представник позивача повторно звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про повернення позову від 25.05.2023 року і матеріали до нього. 15.11.2023 року представник позивача отримав позов від 25.05.2023 року і матеріали до нього. Крім того, позивач вирішила з`ясувати через свого представника чому Міністерство юстиції України, Пенсійний фонду України не бажають виконувати вимоги виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року, у зв`язку з чи представник позивача звертався звернувся до Міністерства юстиції України з заявою щодо виконання судових рішень, а 18.12.2023 року він отримав відповідь на свою заяву. 02.11.2023 року представник позивача звертався до Національного банку України з заявою про долю коштів, а саме пенсійних виплат на рахунку Романової С.О., та 29 11.2023 року представник позивача отримав лист відповідь № 14-0004/85673 від 20.11.2023 року. Також зазначено, що з 07.10.2023 року представник позивача не мав можливості вирішити питання, щодо повторного звернення до суду з адміністративним позовом щодо бездіяльності ВПВР УЗПВР у Дніпропет. обл. ПМР УМЮ (м. Одеса) щодо не виконання вимог виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3942/21 від 19.05.2021 року, так як з 07.10.2023 року в Ізраїлі, де мешкає позивач терористична групування ХАМАС здійснили напад на Ізраїль, і розв`язала криваву війну, тому тільки - 20.12.2023 року представнику позивача вдалося з`ясувати позиції, і 25.12.2023 року повторно було направлено позов.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, повертаючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву до суду подано після спливу десятиденного строку, визначеного ч. 2 ст. 287 КАС України.

Судом першої інстанції зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини визнані неповажними.

10.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, залишено позов без руху через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності таких причин, подання доказів про сплату судового збору.

29.04.2025 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення, в обґрунтування якої вказано, що ухвала Дніпропетровського кружного адміністративного суду № 160/11047/23 від 29.05.2023 року передбачала повернення позову від 25.05.2023 року але такий позов позивачу повернуто не було, тому 14.07.2023 року представник позивача направив заяву про повернення позову від 25.05.2023 року але такий позов від 25.05.2023 року не був повернутий. 07.09.2023 року представник позивача повторно звернувся до Дніпропетровського кружного адміністративного суду з заявою про повернення позову від 25.05.2023 року і матеріали до нього. 15.11.2023 року представник позивача отримав позов від 25.05.2023 року і матеріали до нього. Крім того, позивач вирішила з`ясувати через свого представника чому Міністерство юстиції України, Пенсійний фонду України не бажають виконувати вимоги виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року, у зв`язку з чи представник позивача звертався звернувся до Міністерства юстиції України з заявою щодо виконання судових рішень, а 18.12.2023 року він отримав відповідь на свою заяву. 02.11.2023 року представник позивача звертався до Національного банку України з заявою про долю коштів, а саме пенсійних виплат на рахунку ОСОБА_1 , та 29 11.2023 року представник позивача отримав лист відповідь № 14-0004/85673 від 20.11.2023 року. Також зазначено, що з 07.10.2023 року представник позивача не мав можливості вирішити питання, щодо повторного звернення до суду з адміністративним позовом щодо бездіяльності ВПВР УЗПВР у Дніпропет. обл. ПМР УМЮ (м. Одеса) щодо не виконання вимог виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3942/21 від 19.05.2021 року, так як з 07.10.2023 року в Ізраїлі, де мешкає позивач терористична групування ХАМАС здійснили напад на Ізраїль, і розв`язала криваву війну, тому тільки - 20.12.2023 року представнику позивача вдалося з`ясувати позиції, і 25.12.2023 року повторно було направлено позов. З огляду на вказане представник позивача просив задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та повернуто позивачеві позовну заяву.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьої цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами статті 287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що позивач зобов`язаний керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання таких рішень, який обчислюється календарними днями, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.10.2019 у справі №440/1290/19. У цій справі Верховний Суд констатував, що при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах адміністративний суд правомірно застосував спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що посилання позивача у позові на ухвали суду у справах №160/11047/23, №160/173/24 та №160/6546/24 не обґрунтовують поважності причин пропуску звернення до суду з даним позовом і не усувають обставини за яких попередньо було повернуто позови, а лише свідчать про незгоду позивача із даними ухвалами.

При цьому, посилання представника позивача на те, що в Україні військовий стан та з 07.10.2023 року в Ізраїлі, де мешкає позивач терористична групування ХАМАС здійснили напад на Ізраїль, і розв`язала криваву війну, суд зазначає наступне.

У пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Верховний Суд сформував правову позицію, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану, де проживає представник позивачки, та введення стану війни в Державі Ізраїль, де проживає позивачка, не є самостійними обставинами, що унеможливлюють подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.

Враховуючи те, що позивач оскаржує бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не виконання вимог виконавчого листа у справі № 160/3942/21 від 12.07.2021 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/3942/21 від 19.05.2021 року, а з позовом до суду позивач звернувся 08.04.2025р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем встановленого статтею 287 КАС України десятиденного строку на оскарження такої бездіяльності.

Також, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити про те, що позивач не зазначає підстав з посиланнями на належні докази, які б свідчили про наявність непереборних та таких, що не залежали від волевиявлення позивача обставин, що унеможливили звернення до суду з цим позовом у встановлений статтею 287 КАС України строк.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з 02.05.2025р. та прийняв обґрунтоване рішення про повернення позовної заяви.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу від 06.05.2025р. про повернення адміністративного позову позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України, а тому враховуючи, що ця ухвала постановлена без порушень норм чинного процесуального законодавства, що свідчить про відсутність підстав для її скасування, тому ухвалу суду від 06.05.2025р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311,312,315,316,321,322 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року в адміністративній справі №160/10148/25 залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua