Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №280/6104/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6104/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.06.2025 року №П/С 0801008162 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 23.07.2024 року ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її батька ОСОБА_2 в розмірі 233205,60 грн. (двісті тридцять три тисячі двісті п`ять гривень 60 коп.).

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи№ 280/553/23 та № 280/1465/24 стороною був саме ОСОБА_2 , а не його донька ОСОБА_1 , а тому стягувачем, тобто на чию користь виконується рішення, був саме померлий. Позивачка набуде право на отримання нарахованої чоловіку суми пенсії лише у тому разі, коли на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області буде покладено виконання відповідних зобов`язань в порядку передбаченим чинним законодавством.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

При цьому, не є спірним між сторонами те, що станом на дату смерті ОСОБА_2 не отримав пенсію у розмірі 233205,60 грн., яка була нарахована на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах №280/1465/24 та №280/553/23.

У зв`язку із смертю батька, позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату їй сум недоотриманої пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу сум пенсії, які не були отримані ОСОБА_2 за життя.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №280/8859/24 ГУ ПФУ в Запорізькій області було зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 про виплату їй сум недоотриманої пенсії її батьком ОСОБА_2 у розмірі 233205,60 грн.

За результатами повторного розгляду заяви позивачки від 23.07.2024, відповідачем було прийнято рішення від 11.06.2025 №П/С 0801008162, яким відмовлено у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вірно встановив, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.

Суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Як було встановлено судом першої інстанції, у рішенні від 11.06.2025 орган ПФУ вказав, в якості підстав для відмови позивачці у виплаті недоотриманої її батьком за життя пенсії, на те, що оскільки відсутні відомості про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою, то підстави для виплати недоодержаної пенсії відсутні.

ГУ ПФУ в Запорізькій області за життя пенсіонера ОСОБА_2 на виконання судових рішень було проведено перерахунок його пенсії, яка залишилися не виплаченою.

На дату виникнення між сторонами спірних правовідносин ОСОБА_1 мала зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

У довідці ТОВ Керуюча компанія «Партнер Хаус» від 19.09.2024 №11-09/24, зазначено про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Довідка засвідчена директором ТОВ Керуюча компанія «Партнер Хаус», а також трьома сусідами, що проживають у будинку.

Судом вірно було враховано, що вимоги Порядку №3-1 зобов`язують надати документ, який підтверджує відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, проте не встановлює конкретного документу, яким такі відомості мають підтверджуватися, а Порядок №3-1 вимагає підтвердження саме проживання з пенсіонером на день його смерті, а не факт реєстрації за місцем його проживання.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 04 березня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш