Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №203/8036/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/8036/25

Провадження № 2/0203/639/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 04.12.2024 року в м.Днірі сталась ДТП за участю належного їй автомобіля «Honda m-nv», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.12.2024 року у справі №203/7265/24, відповідачку було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також позивачка зазначила, що автомобіль нею було придбано тільки 21.1.2024 року. Придбання останнього стало результатом тривалого та цілеспрямованого заощадження власних коштів. Протягом кількох років вона свідомо обмежувала себе у повсякденних витратах, відмовлялась від відпочинку, розважальних заходів, придбання одягу та аксесуарів, економила на харчуванні, транспорті та побутових потребах. Автомобіль мав для неї не лише матеріальну, а й особисту цінність, був символом праці, самовідданості та відповідальності. До ДТП вона користувалась автомобілем менше місяця. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав пошкоджень, що спричинило не лише матеріальні, а й моральні збитки у вигляді страждань та переживань через пошкодження автомобіля, наслідків самої аварії на її психо-емоціональному стані, оскільки тривалий час вона відчувала стрес та побоювання за своє майно, втратила спокій за кермом, страждала тривалий час безсонням, вночі бачила кошмари, пов`язані із ДТП. Крім того, страждання та переживання виразились у життєвих незручностях, пов`язаних із пошкодженням автомобіля, оскільки вона мала витрачати багато часу на звернення до страхової компанії та адвоката для вирішення питання щодо компенсації спричинених збитків. Пошкоджений автомобіль вона тривалий час шукала саме у вигляді цієї моделі та в цій саме комплектації, довго збирала кошти, тривалий час чекала доставки. До того ж відновити такий автомобіль повністю, навіть за умови повного відшкодування збитків, майже неможливо та у своєму первісному стані він вже не буде. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка у пред`явленому позові просила стягнути на її користь з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 50000 грн. та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 07.11.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В призначені судові засідання позивачка та відповідачка не з`явились.

Представник позивачки в наданій заяві просив розглядати справу без їх участі, зазначивши про підтримання позову в повному обсязі та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідачка про причини неявки не повідомляла, відзиву на позов не надала.

За вказаних обставин, враховуючи положення ч.4 ст.12, ч.3 ст.13, ч.2 ст.43, ст.ст.211,223,247, 280,281 ЦПК України, суд визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності сторін, в заочному порядку, за наявними у справі матеріалами, а також без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.12.2024 року в м.Днірі сталась ДТП за участю належного позивачці автомобіля «Honda m-nv», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.12.2024 року у справі №203/7265/24, яка набрала законної сили, відповідачку ОСОБА_2 за фактом вчинення зазначеної вище ДТП було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказане підтверджується відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, якими суд має право користуватись при здійсненні судочинства відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень».

Також з матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП належний позивачці транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень та позивачці, як власнику транспортного засобу, було завдано матеріальних збитків, які в повному обсязі відшкодовано страховою компанією, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП.

Згідно ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає доведеним позивачкою, що їй було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях та переживаннях в зв`язку із пошкодженням належного їй транспортного засобу з вини відповідачки, у зміні звичайного ритму життя через необхідність витрачати додатковий час для вирішення питання щодо відшкодування завданих збитків.

Поряд з цим, суд також враховує, що згідно наявних матеріалів справи завдані транспортному засобу механічні пошкодження не були значними, не перешкоджали можливості користуватись транспортним засобом та завдані матеріальні збитки в повному обсязі було відшкодовано позивачці страховою компанією.

Також суд враховує, що на момент ДТП транспортний засіб позивачкою було передано в користування іншій особі та вона не була учасником ДТП.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідачки на користь позивачки у рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та пропорційно до задоволених позовних вимог (8% від ціни позову) з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 77 грн. 52 коп.

Керуючись ст.ст.23,1167,1187 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-82,133,141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн., а також стягнути судовий збір в сумі 77 грн. 52 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2026 року.

Суддя С.Ю. Казак