Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №202/8846/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №202/8846/25

Суддя: Недобитюк Н. В.

Справа № 202/8846/25

Провадження № 2/202/1002/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 березня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 66050, вчинений 01.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення заборгованості в сумі 16 308,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки кредитний договір № 566472-А від 24.05.2019 року не був посвідчений нотаріально. Крім того, позивач зазначає, що заборгованість не є безспірною, він не визнає суму стягнення, а розрахунок заборгованості йому не надавався. Також позивач вказує на сплив позовної давності на момент вчинення напису.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 15 грудня 2025 року.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом до розгляду справи по суті.

Від представника позивача адвоката Білогруда Д.О. 15.12.2025 року та 17.02.2026 року надійшли заяви про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Від третьої особи – приватного виконавця Макаренко А.С. 25.11.2025 року та 02.02.2026 року надійшли заяви про розгляд справи без її участі.

Відповідач ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином через систему «Електронний суд». Треті особи пояснень щодо позову не надали.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи характер справи та наявність достатніх матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України) та диспозитивності (ст. 13 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вимогами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис № 66050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 16 308,00 грн.

На підставі вказаного напису приватним виконавцем Макаренко А.С. відкрито виконавче провадження № 68651782.

Аналізуючи правомірність вчинення вказаної нотаріальної дії, суд зазначає, що за приписами ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Суд наголошує, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Ознака безспірності заборгованості полягає у відсутності між кредитором і боржником будь-якого спору щодо права вимоги та її розміру. Нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не встановлює права та обов`язки сторін, а лише підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 зробила висновок, що оскільки постановою суду зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (щодо кредитних договорів, не посвідчених нотаріально), визнані незаконними та нечинними, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Висновки Великої Палати Верховного Суду мають статус обов`язкових для застосування.

Судом встановлено, що кредитний договір № 566472-А від 24.05.2019 року, за яким вчинено напис, нотаріально посвідчений не був. Таким чином, нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису.

Крім того, заборгованість за вказаним написом не є безспірною, оскільки позивач заперечує проти вимог стягувача, що свідчить про наявність спору про право, який не міг бути вирішений нотаріусом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів на спростування позовних вимог, згідно з вимогами ст. 178 та ч. 8 ст. 279 ЦПК України, дає суду право вирішити справу за наявними матеріалами. Відповідач, будучи обізнаним про наявність судового спору через підсистему «Електронний суд» (що відповідає вимогам ст. 14 ЦПК України), не надав жодних доказів безспірності боргу, чим фактично не спростував доводи позивача.

Щодо питання забезпечення позову, суд керується ст. 149-153 ЦПК України. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення було спрямоване на ефективний захист прав позивача та запобігання ситуації, за якої рішення суду у разі задоволення позову було б неможливо виконати.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1453,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, витрати позивача підлягають повному відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» – задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, вчинений 01 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 66050, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 16 308 (шістнадцять тисяч триста вісім) гривень 00 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1453 гривні 44 копійки (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 44 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04 березня 2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», ЄДРПОУ 42254696, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 12, оф. 177.

ТРЕТЯ ОСОБА: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2 .

ТРЕТЯ ОСОБА: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, адреса: 49083, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, оф. 4.

Суддя Н. В. Недобитюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua