Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №176/3121/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3121/25

провадження №2-а/176/1/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої – судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, де просить скасувати постанову інспектора Відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана Восьмака Максима Вікторовича від 04 серпня 2025 року серії ЕНА №5392434 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 серпня 2025 року постановою інспектора відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Восьмака М.В. його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн за ч. 3 ст.122 КУпАП.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної постанови 04.08.2025 о 12:59 год. у м. Жовті Води, вул. Івана Богуна, 40, керуючи транспортним засобом TOYOTA PRADO номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі на якому відсутні дорожні знаки 5.38, 5.39 із встановленими до них дорожніми табличками де для руху пішоходів залишилось менше 2 м, а саме 1,41 м, чим порушив п. 15.10.б ПДР України – порушення стоянки, стоянка на тротуарах не позначене відповідними дорожніми знаками.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що о 12:55 04 серпня 2025 року керуючи транспортним засобом TOYOTA PRADO номерний знак НОМЕР_1 , дотримуючись правил дорожнього руху, він здійснив зупинку на вул. Івана Богуна, 40 м. Жовті Води з метою посадки пасажира. О 12:58, меньш ніж через 5 хвилин після здійснення зупинки, перекривши рух службовим автомобілем, до нього підійшов співробітник поліції і почав вимагати посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, заявив, що позивач порушив правила стоянки транспортних засобів.

Доценко А.В. наголошує, що ним було роз`яснено поліцейському, що здійснено не стоянку, а зупинку і що він вже збирається від`їжджати. Разом з тим, о 12:59 капітан поліції Восьмак М.В. почав незаконно складати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5392434. На зауваження та пояснення позивача не звернув уваги, навіть попри те, що до позивача підійшов його пасажир Дмітрієв В.М., що на думку ОСОБА_1 підтверджувало факт зупинки, а не стоянки.

Крім того, зазначив, що не порушував вимоги п. 15.9. ПДР України. Всі чотири колеса автомобіля на пішохідній доріжці не знаходилися.

Вказує, що дорожні знаки 5.38 та 5.39 на які посилається інспектор в постанові, не застосовується взагалі.

Вважає, що під час винесення постанови інспектор поліції не з`ясував усіх обставин справи, не ознайомив з його правами та обов`язками, зокрема правом на юридичний захист, не дослідив належним чином докази по справі, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства України.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 5392434 від 04 серпня 2025 року, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2025 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10 вересня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де наголошував на тому, що оскаржувана постанова є законною та складена з урахуванням норм діючого законодавства.

Позивач та відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлені належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подали.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5392434 від 04 серпня 2025 року, на ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що 04.08.2025 о 12:59 год. у м. Жовті Води, вул. Івана Богуна, 40, ОСОБА_1 здійснив стоянку на тротуарі на якому відсутні дорожні знаки 5.38, 5.39 із встановленими до них дорожніх табличок, де для руху пішоходів залишилось менше 2 м, а саме 1,41 м, чим порушив п. 15.10.б ПДР – порушення стоянки, стоянка на тротуарах не позначене відповідними дорожніми знаками.

Позивач заперечуючи проти законності вказаної вище постанови зазначив, що він керуючи транспортним засобом TOYOTA PRADO номерний знак НОМЕР_1 здійснив саме зупинку, а не стоянку. Крім того наголошував, що ним не було порушено вимоги п. 15.9. ПДР України, оскільки всі чотири колеса не знаходилися на пішохідній доріжці.

Вимогами ч.1ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно до ч. 1 cт. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід зазначити, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі-ПДР).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Оскаржуваною постановою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП за порушення п.15.10 «б» ПДРУкраїни.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до пп. «б» п. 15.10 ПДР стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Крім того, згідно пп «в» п.15.10 ПДР стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно п.1.10 ПДР тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Згідно з п. 11.13 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торгівельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП врегульовано, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В якості доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення п.15.10 «б» ПДР України відповідачем надано фотознімки.

Дослідивши надані фотознімки, судом встановлено, що автомобіль позивача було припарковано на ділянці прилеглій до проїзної частини дороги, а на краю пішохідної доріжки знаходилося лише частина автомобіля з одним переднім колесом.

Згідно п. 1.10 Правил, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Разом з тим, з фотознімків наданих відповідачем неможливо встановити той факт, що позивачем було здійснено саме стоянку, а не зупинку, оскільки на фото відсутня інформація про дату і час здійснення фотозйомки, що унеможливлює встановити скільки саме часу автомобіль перебував нерухомо.

Інших доказів порушення позивачем вимог п. 15.10.б ПДР України відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наданими відповідачем доказами не підтверджено факт порушення ПДР позивачем у справі, та як наслідок, щодо позивача безпідставно застосовано адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до положень діючого процесуального законодавства, покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, 27.02.2020 року у справі №344/4629/16-а.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З урахуванням вищенаведених норм процесуального права, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 69, 71, 77, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи задовольнити.

Постанову серії ЕНА №5392434 від 04 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень, що винесена поліцейським СРПП ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Восьмаком Максимом Вікторовичем, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління поліції у Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА